Заняття № 27

ТЕМА № 32

Договори купівлі-продажу, поставки, міни, дарування

(4 години)

Питання для обговорення

1. Загальні положення про купівлю-продаж.

2. Захист прав споживачів.

3. Види договору купівлі-продажу.

4. Роздрібна купівля-продаж.

5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу.

6. Договір поставки та його значення.

7. Контрактація сільськогосподарської продукції.

8. Договір міни (бартер).

9. Договір дарування.

Практичні завдання:

1. Зимою Котов купив у Чашкіна дачу. Коли в травні він привіз на дачу свою родину, то виявив, що в двох кімнатах уже поселився Сидоров з сім’єю. Сидоров повідомив, що літом минулого року він уклав з Чашкіним договір оренди двох кімнат в дачному будинку терміном на 5 років і заплатив наперед всю орендну плату, хоча письмового договору з Котовим не має.

Котов звернувся з претензіями до Чашкіна, але останній заявив, що Котов знав про те, що Чашкін систематично здавав дачу в оренду і не задавав йому питань відносно наявності орендаторів. Крім того, як він зрозумів, Котова цікавило оформлення правоустановчих документів, а користуватися дачею він не збирався, так як постійно проживає з сім’єю за кордоном. Саме тому в їх договорі була відсутня вказівка на термін передачі дачі. Крім того, Чашкін повідомив, що Котова викликають до суду, так як за рішенням суду про розділ майна між Чашкіним і його колишньою дружиною, яке вступило в силу до реєстрації договору купівлі–продажу дачі, вона була передана дружині Чашкіна. Котов звернувся за допомогою до адвоката.

Вирішіть спір.

2. Лохманчук купив будинок у Раєвської. Весною, через 2 роки після купівлі ґрунтові води затопили погріб, який знаходився під будинком, підмили стовпи, на яких стояв будинок, і він осів. Лохманчук пред’явив позов до Раєвської, в якому вимагав визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку і повернути купівельну ціну, або стягнути з відповідача витрати, необхідні для усунення руйнувань і проведення дренажних робіт.

Раєвська стверджувала в суді, що в даному випадку мова йде не про недоліки, виявлені в придбаному будинку. Крім того, всім відомо, що в даному районі ґрунтові води кожної весни затоплюють погреби і підвали.

Вирішіть спір.

3. АТ “Залізобетон” 03.02.2008 р. уклало договір з ТОВ “Будстрой” на поставку щомісячно до 03.02.2009 р. бетонних конструкцій для будівництва двох дев'ятиповерхових будинків.

Згідно з вимогами стандартів № 051741, № 08175, як було обумовлено в договорі, конструкції повинні бути виготовлені з цементу міцністю 500 одиниць із застосуванням металевої арматури діаметром 8 мм. У зв'язку з тим, що АТ “Залізобетон” одержав від АТ “Цемент” цемент міцністю 300 одиниць, а арматуру діаметром 5 мм, він виготовив конструкції із застосуванням цих компонентів і протягом двох місяців поставляв свою продукцію ТОВ “Будстрой”. Останній неодноразово повідомляв про те, що конструкції не відповідають вимогам якості, але АТ продовжувало поставку саме такої продукції.

У травні 2008 р. ТОВ “Будстрой” у письмовій формі повідомив постачальника про те, що договір поставки від 03.02.2008 р. він вважає розірваним з вимогою відшкодування збитків у зв'язку з поставкою недоброякісної продукції на суму 300 000 грн. Постачальник отримав це повідомлення 17.05.2008 р., але згоди на розірвання договору не дав і надіслав ТОВ претензію з зустрічними вимогами виплати йому пені у розмірі 1 000 грн. за несвоєчасну оплату поставленої продукції і шкоди, заподіяної у зв'язку з відмовою прийняти поставлену продукцію на суму 300 000 грн.

Які підстави та порядок розірвання договору поставки?

4. Згідно договору, укладеному між АТ “Аркада” та підприємцем Буділовим, товариство зобов’язалося передати останньому вантажний автомобіль “Ман” в обмін на трьохкімнатну квартиру, що належала Буділову. Однак замість німецької вантажівки Буділову було запропоновано автомобіль “КрАЗ”. Враховуючи те, що ціна автомобіля “КрАЗ” значно нижче ціни квартири, Буділов погодився прийняти її при умові, що “Аркада” здійснить доплату у розмірі 2000 грн. Відповідна домовленість була оформлена додатковою угодою до первісного договору.

Через деякий час АТ “Аркада” відмовилось від сплати 2000 грн. та стало вимагати від Буділова повернення “КрАЗу” посилаючись на те, що договір поставки, який було укладено між сторонами не передбачав такої істотної умови як строк виконання й тому, не може вважатися укладеним.

Буділов же вважає, що сторони уклали первісно договір міни й строк не являється істотною умовою цього договору. Сама ж по собі умова про доплату не перетворює договір міни на купівлю-продаж або поставку. Спір було передано до господарського суду.

Вирішіть справу.

5. 5 серпня 2009 року між СФГ “Сокіл” та АТ “Перун” укладено бартерну угоду. Згідно умов договору СФГ зобов’язувалося передати АТ грейферний навантажувач в обмін на сім тон озимої пшениці.

15 серпня 2009 року навантажувач було передано АТ. Передача оформлена накладною від 15 серпня 2009 року. АТ від виконання своїх зобов’язань ухилилося, а згодом було реорганізоване у ТзОВ “Магнус” і ТзОВ “Перун – 2”.

За розподільчим балансом заборгованість перед СФГ була передана ТзОВ “Перун –2”. СФГ заявило претензію до ТзОВ “Магнус” та ТзОВ “Перун – 2” про виконання умов договору як до солідарних боржників. Оскільки відповідь на претензію не надійшла, СФГ звернулося до господарського суду.

Вирішіть спір.

Визначте суб’єктний склад договору. Хто є позивачем і відповідачем по справі?

6. Сонін подарував сім’ї Ліско дорогий японський телевізор. Десь через два роки відносини між родичами значно погіршилися і під час чергової сварки Ліско грубо скривдив Соніна, завдавши йому тяжких тілесних пошкоджень та розбивши автомобіль останнього, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений до позбавлення волі.

Скориставшись відсутністю Ліско Сонін забрав з його оселі телевізор, заявивши, що він має право розірвати договір дарування за таких обставин, бо договір дарування – безоплатний договір.

Дружина Ліско після неодноразових звернень до Соніна подала до суду позов з вимогою повернути телевізор, який належить їй та її чоловікові.

Вирішіть справу.

7. Громадянин М. подарував племіннику картину, намальовану його близьким другом. На картині була зображена батьківська оселя і довколишні краєвиди місцевості, де народився громадянин М. Через деякий час громадянин М. дізнався, що обміняв картину на мобільний телефон. Громадянин М. зажадав повернення картини від К., з яким обмінявся племінник.

К. заперечував вимогу громадянина М.

Дайте правову оцінку ситуації.

Які підстави розірвання договору дарування?

За яких умов можливе розірвання договору дарування?

Які відмінності між розірванням договору та відмовою від договору? Які їх правові наслідки?

Тестові завдання:

1. Договір купівлі-продажу - це договір про:

а) сплатну передачу майна у володіння;

б) сплатну передачу майна у власність;

в) безоплатну передачу майна у власність;

г) сплатну передачу майна у користування.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту:

а) передання йому товару;

б) укладення договору купівлі-продажу;

в) коли оплачений товар залишений у продавця для ідентифікації;

г) оплати вартості товару покупцем.

3. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є:

а) ціна товару;

б) порядок платежів;

в) строки і розміри платежів;

г) всі умови, передбачені в п. "а" - "в".

4. До договору поставки застосовуються загальні положення про:

а) перевезення;

б) купівлю-продаж;

в) контрактацію;

г) міну.

5. Договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору, називається договором:

а) поставки сільськогосподарської продукції;

б) роздрібної купівлі-продажу;

в) контрактації сільськогосподарської продукції;

г) міни.

7. Договір міни є:

а) сплатним та обов'язковим;

б) взаємним, безоплатним та реальним;

в) консенсуальним, взаємним та сплатним;

г) безоплатним та організаційним.

8. Договір дарування є:

а) консенсуальним;

б) реальним;

в) організаційним;

г) установчим.

9. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту:

а) коли сторони домовились про дарування;

б) коли пройшло 10 днів після його прийняття;

в) його прийняття;

г) коли сторони уклали договір дарування в письмовій формі.

Рекомендована література:

1. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція) від 11 квітня 1980 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. - № 1. – Ст.116.

2. Міжнародні правила по тлумаченню термінів «Інкотермс» від 1 вересня 1990 року // Урядовий кур’єр від 17 листопада 1994 року. - № 177.

3. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи ООН для захисту інтересів споживачів» від 9 квітня 1999 року // під ред. Е. Ф. Демського. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 464 с.

4. Конституція України від 28 червня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законом) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141.

5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 1. – Ст.144.

7. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18 березня 2004 року і (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-42. – Ст. 492.

8. Про торгово-промислові палати в Україні: закон України від 2 грудня 1997 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. -1997. - № 13. – Ст.52.

9. Про захист прав споживачів: закон України від 12 травня 1991 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 30. – Ст.379.

10. Про заставу: закон України від 2 жовтня 1992 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 47. – Ст. 642.

11. Про ціни та ціноутворення: закон України від 3 грудня 1990 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 52. – Ст.650.

12. Про іпотеку: закон України від 5 червня 2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 38. – Ст.313.

13. Про захист економічної конкуренції: закон України від 11 листопада 2001 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 2001.- № 12. – Ст.64.

14. Про захист від недобросовісної конкуренції: закон України від 7 червня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 36. – Ст.164.

15. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини від 23 грудня 1997 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 19. – Ст. 98.

16. Про рекламу: закон України від 3 липня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 39. – Ст. 181.

17. Про інформацію: від 2 жовтня 1992 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст.650.

18. Про застосування контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг: закон України від 6 липня 1995 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – Ст.205.

19. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: закон України від 23 березня 1996 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 20. – Ст.82.

20. Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності: закон України від 23 грудня 1998 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 5-6. – Ст.44.

21. Про поставки продукції для державних потреб: закон України від 22 грудня 1995 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 3. – Ст.9.

22. Про державне оборонне замовлення: закон України від 3 березня 1999 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 17. – Ст.111.

23. Про благодійництво і благодійні організації: закон України від 16 вересня 1997 року (із змінами, внесеними згідно з Законами) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 46. – Ст.292.

24. Про порядок тимчасової дії на території України законодавства Союзу РСР: постанова Верховної Ради України від 12 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 46. – Ст.621.

25. Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна: постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року // Офіційний Вісник України. – 1998. - № 2. – Ст.42.

26. Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення: постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року // Офіційний Вісник України. – 2006. - № 25. – Ст.1818.

27. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року // Урядовий кур’єр від 14 вересня 1996 року.

28. Про кооперовані поставки продукції виробничо-технічного призначення: постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року // Урядовий кур’єр від 1 квітня 1993 року.

29. Про затвердження положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав – учасниць СНД: постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1994 року // Урядовий кур’єр від 26 травня 1994 року.

30. Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: указ Президента України від 4 жовтня 1994 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.

31. Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу: наказ Фонду державного майна України від 22 серпня 2005 року // Офіційний Вісник України. – 2005. - № 38. – Ст.124.

32. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами: наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року // Офіційний Вісник України. – 2002. - № 34. – Ст.269.

33. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами: наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року // Офіційний Вісник України. – 2003. - № 30. – Ст.1581.

34. Про затвердження Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами: наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків від 13 березня 1995 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.

35. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України. - К. - Юрінком Інтер.1998. – 512 с.

36. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року // Право України. - 1996. - №4.

37. Поляник К. Договір купівлі-продажу як підстава виникнення права власності / К. Поляник // Вісник Львівського університету. – 2010. - № 50. – С.187-195.

38. Беседіна Т. І. Проблема визначення сторін у договорі (контракті) зовнішньоекономічної діяльності / Т. І. Беседіна // Держава і право. – 2010. - № 47. – С.383-388.

39. Лисенко В. Сторонни договору міни-бартеру (загальна характеристика) / В Лисенко // Вісник Львівського університету. – 2010. - № 50. – С.166-177.

40. Ханик-Посполітак Р. Ю. Поняття та предмет договору купівлі-продажу в українському та європейському праві: порівняльний аналіз / Р. Ю. Ханик-Посполітак // Наукові записки. Юридичні науки. – 2009. – Т.90. – С.64-67.

41. Рябченко Ю. Ю. Судовий захист прав споживачів при придбанні продукції через Інтернет (постановка проблеми) / Ю. Ю. Рябченко // Форум права. – 2009. – № 1. – С.84–490 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/.

42. Вавженчук В. Я. До питання договірної відповідальності за договорами на постачання електроенегрії / В. Я. Вавженчук // Юридичний вісник. – 2009. - № 1. – С.51-56.

43. Рябченко Ю.Ю. Види позовів у захист прав споживачів // Форум права. -2008. -№ 1. – С.363-367 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/.

44. Звєрєва О.В. До питання про права споживача при придбанні товару неналежної якості // Форум права. -2008. -№ 2. –С.123-130 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08zovtnj.pdf.

45. Яворська О. Особливості дарування як способу безвідплатного передвння майна у власність / О. Яворська // Вісник Львівського університету. – 2008. - № 46. – С.135-143.

46. Ісаєв А.. М. Дії та речі як предмет договору дарування / А. М. Ісаєв // Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. – 2008. - № 2. – С.283-288.

47. Височанська О. В. Факторинг як засіб фінансування експортно-імпортних операцій / О. В. Височанська, К. Л. Ларіонова // Наука й економіка. – 2007. - № 4. – С.20-25.

48. Аполій І. В. Договір поставки в цивільному та господарському законодавстві: проблеми та шляхи їх подолання / І.В. Апопій // Соц.-екон. пробл. сучас. періоду України. — 2008. — Вип. 6. — С. 220-227.

49. Братель О. Г. Цивільне право України: посіб. для підготов. до іспитів / Братель О. Г., Пилипенко С. А. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 254 с.

50. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей, 2009. – 1208 с.

51. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. Друге вид., перероб. та доп. / за заг. ред. Е. О. Харитонова, О. І. Харитонової. – К.: Правова єдність, 2009. – 744 с

52. Луць В. В. Договірне право України: сучасний стан і тенденції розвитку / В. В. Луць // Юридичний вісник. – 2009. - № 11. – С.52-55.

53. Цивільне право України: підручник. 2-ге вид. переробл. і доповн. / за ред. Є. О. Харитонова, О. В. Старцева. – К.: Істина, 2009. – 816 с.

54. Договірне право України. Особлива частина / за ред. О. В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

55. Майданик Н. І. Договірне право. Загальні положення: навчальний посібник / Н. І. Майданик. - : К.: Юрінком Інтер, 2008. -896 с.

56. Київець О. В. Договірне право: навчальний посібник / О. В. Київець. – К.: КНЕУ, 2008. – 452 с.

57. Бичкова С. С. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: підручник / С. С. Бичкова. – К.: КТН. – 2008, 498 с.

58. Берестова І. Е. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання / І. Е. Берестова, С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик, О. Г. Братель. –К.: Нац. акад. внутр. Справ України, 2005. – 105 с.

59. Цивільне та сімейне право України: підручник / за ред. О. В. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2009. – 968 с.

60. Ватрас В. А. Цивільне право України: навчальний посібник / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько, В. І. Нагнибіда. – К.: Правова єдність, 2009. – 536 с.

61. Братель О. Г. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів / О. Г. Братель, В. П. Мироненко, Н. В. Павловська, С. А. Пилипенко. – К.: Текст, 2008. – 256 с.

62. Старцев О. В. Цивільне право України: підручник / О. В. Старцев, Є. О. Харитонов. – К.: Істина, 2007. - 816 с.

63. Бабаскін А. Ю. Цивільне право: академічний курс. У двох томах: підручник. Т. 2: Особлива частина / А. Ю. Бабаскін, Ю. Л. Бошицький, Венецька М. В.та ін. – К.: Ін Юре, 2006. – 513 с.