
- •Національний авіаційний університет л.О. Городецька
- •Навчальний посібник
- •Модуль 1. Соціально – трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Модуль 1. Cоціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини». Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.3. Зміст, характер і види праці
- •1.4. Еволюція праці як чинника виробництва
- •1.5. Гуманізація праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб'єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •2.3. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.4. Трудовий потенціал суспільства
- •2.5. Система управління персоналом
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин, загальна характеристика їх системи
- •3.2.Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
- •3.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •3.5. Формування і розвиток соціально-трудових відносин
- •3.6. Соціальна політика та соціальний захист населення
- •3.7 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •3.8 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.9. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •3.10. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. Соціальне партнерство
- •4.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •4.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •4.3. Суб’єкти соціального партнерства та їх роль в регулюванні соціально-трудових відносин
- •4.4 Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Ринок праці та його регулювання
- •5.1.Поняття ринку праці, його елементи
- •5.2. Особливості ринку праці
- •5.3. Функції ринку праці
- •5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Соціально-економічна суть та значення зайнятості
- •Види і форми зайнятості
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище, його види
- •6.4. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6.5. Державне регулювання зайнятості населення
- •6.6. Соціальний захист населення від безробіття
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Ринок праці в економіці країни характеризується кривої Бевериджа такого виду:
- •7. Моніторинг соціально-трудовій сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •7.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •7.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •7.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •Соціально-демографічні та міграційні процес
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •8.1. Причини виникнення моп, історія розвитку та основні завдання
- •8.2. Структура Міжнародної організації праці.
- •8.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці.
- •8.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •8.5. Співробітництво моп та України.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Продуктивність і ефективність праці
- •9.1.Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •9.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •9.3.Фактори продуктивності праці і їх класифікація
- •9.4.Резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •9.5. Програми управління продуктивністю праці
- •10. Організація і нормування праці
- •Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці
- •10.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •10.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •10.4. Умови праці та фактори їх формування
- •10.5. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •10.6. Сутність нормування праці та його значення
- •10.7. Робочий час. Режим праці і відпочинку
- •10.8. Норми затрат праці
- •10.9. Методи встановлення норм
- •Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:
- •11. Політика доходів і оплата праці
- •Вартість робочої сили та її формування
- •Страхові тарифи для окремих галузей економіки
- •11.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •11.3. Диференціація доходів населення
- •Лінія рівномірного розподілу
- •11.4. Поняття і показники рівня життя
- •11.5. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •11.6. Тарифна система праці та її елементи
- •11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •11.8. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
- •11.10. Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).
- •11.11 Участь працівників у прибутку
- •12. Планування праці
- •12.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників
- •Планування чисельності працівників
- •Баланс робочого часу одного середньо облікового робітника
- •12.3. Планування продуктивності продуктивності праці
- •12.4. Планування фонду заробітної плати
- •13. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •13.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •13.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці.
- •13.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •13.5. Аудіт у сфері праці
- •13.6. Звітність з питань праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Приклади кваліфікаційних характеристик професіоналів, фахівців для всіх видів економічної діяльності
- •Економіст з праці
- •Основні терміни і поняття
- •Список літератури
Економіст з праці
Завдання та обов'язки. Розроблює програми зростання продуктивності праці і соціального розвитку. Розраховує фонди заробітної плати і чисельності працівників з урахуванням необхідності найбільш раціонального використання трудових ресурсів, бере участь у визначенні потреби в робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів, доводить установлені показники до підрозділів підприємства. Вивчає ефективність застосування чинних форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, готує пропозиції щодо їх удосконалення. Розроблює положення про преміювання працівників, умови матеріального стимулювання багатоверстатного обслуговування, суміщення професій і посад, збільшення зон обслуговування і обсягу виконуваних робіт з метою поліпшення використання устаткування, трудових ресурсів і робочого часу. Бере участь у складанні програм соціального розвитку .підприємства, в розробленні та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, скорочення плинності кадрів. посилення контролю за використанням робочого часу і додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку. Складає штатні розклади згідно із затвердженою структурою управління, схемами посадових окладів, фондами заробітної плати і чинними нормативами. Визначає на основі діючих, положень розміри премій. Здійснює контроль за додержанням штатної дисципліни, витрачанням фонду заробітної плати, за правильністю встановлення найменувань професій, застосуванням тарифних ставок і розцінок, посадових окладів, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, за тарифікацією робіт і встановленням відповідно до кваліфікаційних довідників розрядів і категорій, а також за додержанням режимів праці та відпочинку, норм трудового законодавства. Бере участь у підготовці проекту колективного договору і контролює виконання прийнятих зобов'язань. Веде облік показників з праці і заробітної плати, аналізує їх і складає звітність у зазначені строки і за встановленими формами.
Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації праці і заробітної плати; трудове законодавство; економіку праці; економіку і організацію виробництва; порядок розроблення програм зростання продуктивності праці, соціального розвитку, кошторисів використання фондів економічного стимулювання; форми і системи заробітної плати і матеріального стимулювання; методи визначення чисельності робітників; відповідні випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників; порядок тарифікації робіт і робітників та встановлення посадових окладів керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, розрахунку премій: методи обліку і аналізу показників з праці і заробітної плати; основи технології виробництва; правила експлуатації обчислювальної техніки.
Кваліфікаційні вимоги.
Провідний економіст з праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста з праці І категорії не менше 2 років.
Економіст з праці І категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією економіста з праці II категорії не менше 2 років, для бакалавра - не менше 3 років.
Економіст з праці II категорії; повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра - стаж роботи за професією економіста з праці не менше 2 років.
Економіст з праці: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.
Економіст обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру
Завдання та обов'язки. Здійснює економічний аналіз діяльності обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру (ОЦ, ІОЦ), підготовку даних для оброблення інформації із застосуванням засобів обчислювальної техніки і складає згідно з відповідними формами періодичну звітність у встановлені строки. Бере участь у складанні перспективних та поточних планів, у розробленні нормативів матеріальних і трудових витрат, у визначенні вартості робіт і цін на послуги. Контролює строки пред'явлення і підготування інформації до машинного оброблення, правильність заповнення і наявність усіх необхідних даних у документах. Бере участь у складанні проектів механізації і автоматизації оброблення інформації відповідно до задач різних типів. Формулює економічну постановку задач або окремих їх етапів, досліджує можливість використання готових проектів, алгоритмів і програм. Веде роботу зі створення і періодичного оновлення картотек довідкової і нормативної інформації. Стежить за обробленням інформації і строками виконання робіт. Вивчає і аналізує діючі форми первинних документів і звітності з окремих видів бухгалтерського обліку, техніко-економічні розрахунки з планування, матеріально-технічного постачання, збуту, матеріальних і трудових витрат. Приймає замовлення, супровідну та іншу документацію, здійснює оперативний облік виконання робіт і контроль розрахунків із замовниками. Інструктує операторів про порядок оброблення документів, приймає роботу, оформляє документи з обліку виробітку.
Повинен знати: керівні матеріали з планування, обліку і аналізу діяльності ОЦ (ЮЦ): методи розроблення перспективних і річних планів роботи, порядок складання звітності про їх виконання, строки і форми їх надання; порядок оформлення матеріалів для укладання договорів з замовниками; технічні засоби збирання, передавання і оброблення інформації; технологію механізованого оброблення інформації; технічні можливості і правила експлуатації устаткування; основи проектування механізованого оброблення інформації та програмування; види технічних носіїв інформації; систему класифікації і кодування техніко-економічної інформації; робочі програми, інструкції, макети та інші керівні матеріали з оброблення інформації; форми первинних і вихідних документів, порядок Їх оформлення; методи розрахунку обсягу виконаних робіт; чинні форми і системи оплати праці і матеріального стимулювання робітників ОЦ (ІОЦ);методи визначення вартості розрахунків і обчислювальних робіт; економіку і організацію виробництва; основи організації праці.
Кваліфікаційні вимоги.
Провідний економіст обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру (ОЦ, ІОЦ): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста ОЦ(ІОЦ) І категорії не менше 2 років
Економіст ОЦ (ІОЦ) І категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації: для магістра - без вимог до стажу роботи. спеціаліста - стаж роботи за професією економіста ОЦ (ІОЦ) II категорії не менше 2 років, для бакалавра - не менше 3 років.
Економіст ОЦ (ІОЦ) II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи; для бакалавра стаж роботи за професією економіста ОЦ(ІОЦ) не менше 2 років.
Економіст ОЦ (ІОЦ): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 3-й розряд
Завдання та обов'язки. Виконує нескладні роботи на відомчих електростанціях, трансформаторних електропідстанціях з повним їх вимиканням від напруги оперативних перемикань у електромережі, ревізією трансформаторів, вимикачів, роз'єднувачів і приводів до них без розбирання конструктивних елементів. Регулює навантаження електроустаткування, установленого на обслуговуваній дільниці. Ремонтує, заряджає і встановлює вибухобезпечну арматуру. Обробляє, зрощує, ізолює і паяє проводи напругою понад 1000 В. Обслуговує і ремонтує сонячні й вітрові енергетичні установки потужністю понад 50 кВт. Бере участь у ремонті, оглядах і технічному обслуговуванні електроустаткування з виконанням робіт з розбирання, складання, налагодження й обслуговування електричних приладів, електромагнітних, магнітоелектричних і електродинамічних систем. Ремонтує трансформатори, перемикачі, реостати, пости управління, магнітні пускачі, контактори та іншу нескладну апаратуру. Виконує окремі складні ремонтні роботи під керівництвом електромонтерів більш високої кваліфікації. Виконує такелажні операції із застосуванням кранів та інших вантажопідйомних машин. Бере участь у прокладанні трас і проводки. Заряджає акумуляторні батареї. Фарбує зовнішні частини приладів і устаткування. Реконструює електроустаткування. Обробляє за кресленням ізоляційні матеріали: текстоліт, гетинакс, фібру тощо. Перевіряє маркування простих монтажних і принципових схем. Виявляє та усуває відмовлення, несправності і пошкодження електроустаткування з простими схемами вмикання.
Повинен знати: основи електротехніки; основні положення про постійний і змінний струм в обсязі виконуваної роботи; принцип дії та будову обслуговуваних електродвигунів, генераторів, апаратури розподільних пристроїв, електромережі та електроприладів, масляних вимикачів, запобіжників, контакторів, акумуляторів, контролерів, ртутних кремнієвих випрямлячів та іншої електроапаратури й електроприладів; конструкцію та призначення пускових і регулюючих пристроїв; прийоми і способи заміни, зрощування та паяння проводу високої напруги; безпечні прийоми роботи, послідовність розбирання, ремонту і монтажу електроустаткування, позначення виводів обмоток електричних машин; припої і флюси; провідникові електроізоляційні матеріали та їх основні характеристики і класифікації; будову і призначення простого та середньої складності контрольно-вимірювального інструменту та пристроїв; способи замірювання електричних величин; прийоми виявлення й усунення несправностей у електромережах; правила прокладання кабелів у приміщеннях, під землею та підвісних тросів; правила техніки безпеки в обсязі кваліфікаційної групи III.
Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією 2-го розряду не менше одного року.