Р ис. 13. Характерні риси податкової політики

Податкова політика здійснюється через податковий механізм та податкові санкції, тому основними характерними інструментами податкового регулювання є стимулювання та стримування (рис. 13).

Основними напрямами податкової політики є:

•     створення умов для динамічного розвитку підприємства та галузей народного господарства;

•     прискорення процесів формування реального власника в усіх галузях національної економіки;

•     розширення сфери малого бізнесу;

•     підвищення добробуту населення за рахунок соціальної спрямованості бюджетних видатків;

•     оптимізація співвідношення між фінансовими ресурсами, мобілізованими до бюджетів різних рівнів, і грошовими коштами, що залишаються в розпорядженні юридичних та фізичних осіб;

•     посилення ролі прямих податків;

•     підвищення ролі місцевих податків;

•     застосування економічних важелів для обмеження това­рообмінних операцій.

Аналіз зарубіжного досвіду організації податкової політики дає можливість виділити такі принципи:

•     сума сплаченого податку має завжди дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг;

•     усі податки повинні мати цільове призначення;

•     знеособлений податок зумовлює його непродуктивне викорис­тання з боку уряду;

•     платники податків мають бути поінформовані урядом про використання сплачених ними податків;

•     нові податки вводяться тільки на покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

•     об’єктом оподаткування може бути тільки дохід, а не його джерело і розмір витрат;

•     податок має бути пропорційний доходу;

•     прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;

•     умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платнику;

•     податок слід стягувати у зручний для платника час і прийнятним для нього методом;

•     стягування податків має бути дешевим.

Податкова політика має бути гнучкою, оптимально пов’язувати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків, суттєво впливати на забезпеченість підприємств обіговими активами.

Практичне заняття 24. Податкова політика в системі державного регулювання економіки

Питання для обговорення (за кожне – 2 бали)

1. 1.   Суть, завдання та роль податкової політики у системі державного регулювання.

2. 2.   Податкова політика та її характеристика.

3. 3.   Порівняльна характеристика податкових систем в економічно розвинутих країнах.

Тестові завдання (за всі – 2 бали)

1. Основні методи державного регулювання можна умовно поділити на:

1. 1)      прямі і непрямі;

2. 2)      законні і незаконні;

3. 3)      традиційні і нетрадиційні.

2. Виділяють наступні типи податкової політики:

1. 1)      високий рівень оподаткування, податкова політика з достатнім рівнем оподаткування;

2. 2)      високий рівень оподаткування, низький податковий тягар, податкова політика з досить істотним рівнем оподат­кування, що компенсується соціальним захистом;

3. 3)      високий та низький рівень оподаткування.

3. Податкова політика повинна бути:

1. 1)      гнучкою, оптимальною, соціально справедливою;

2. 2)      рівною, соціальною, стабільною;

3. 3)      простою, зрозумілою, стабільною.

4. Головними напрямами податкової політики є:

1. 1)      створення умов для динамічного розвитку;

2. 2)      підвищення добробуту населення;

3. 3)      оптимізація співвідношення між бюджетами різних рівнів;

4. 4)      підвищення ролі місцевих податків;

5. 5)      всі відповіді правильні.

5. Принципи податкової політики:

1. 1)      сума сплаченого податку має завжди дорівнювати вартості отриманих від держави благ;

2. 2)      податки повинні мати цільове призначення;

3. 3)      поінформованість про використання податків;

4. 4)      умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими;

5. 5)      нові податки повинні вводиться тільки на покриття відповідних витрат, а не на покриття бюджетного дефіциту;

6. 6)      стягування податків має бути дешевим;

7. 7)      всі відповіді правильні.