0. Проблема якості на сучасному етапі

Якість, сама по собі, категорія надзвичайно складна. Вона відіграє ключову роль в економічній, соціальній стратегії провідних країн світу. Має, по крайній мірі, три аспекти:

- якість це філософська категорія;

- якість це мета підприємства в його виробничій діяльності;

- якість це звичайне слово, що має визначене значення в усіх мовах.

Роль і значення якості постійно зростає під впливом потреб людини та розвитку технологій виробництва. Поліпшення якості продукції – одне з головних завдань розвитку економіки країни.

Термін „якість” має різноманітні визначення, які змінюються з виходом нових стандартів та оновлення визначень.

Національним стандартом ДСТУ 2925 установлено таке визначення терміну „якість”:

Якість – сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольняти встановлені та передбачені потреби.

ДСТУ 3230-95. Якість – це сукупність властивостей і характеристик продукту, що надають йому спроможність задовольняти зумовлені або передбачувані потреби .

ДСТУ ІSО 9000-2001. Якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції, процесу або системи задовольняє сформульовані потреби або очікування загальнозрозумілі чи обов’язкові.

Українська асоціація якості визначає це поняття таким чином:

Якість – це процес безперервного вдосконалення, спосіб ведення бізнесу, коли необхідно бути краще, досконаліше інших, а не просто мати продукцію кращої якості.

Якість також можна розглядати як показник того, наскільки добре товар чи послуга відповідає своїм проголошеним цілям. Зазвичай виділяють два види якості. Якість дизайну відповідає тому, наскільки добре товар або послуга були сплановані, розроблені або спроектовані для задоволення певної потреби.

Наведені визначення терміну „якість” підводять до висновку, що якість є однією із складних категорій, з якими стикається людина в процесі своєї діяльності. Отже, під цим терміном розуміється велика кількість специфічних властивостей предметів і явищ. Практично усі трактування підкреслюють, що якість – це те, що задовольняє вимоги споживача з точки зору аналізу співвідношення „цінність – вартість”. З’ясовуючи сутність даного терміну, слід пам’ятати, що розуміння якості знаходиться в області суб’єктивних оцінок і має тенденцію до постійних змін. Орієнтуватимемось на визначення (відповідне міжнародному трактуванню терміну), надане у стандарті ДСТУ ІSО 9000 - 2001 за яким якість – це на сам перед, спроможність задовольняти потреби (рис.1.2.)

Якість продукції пов’язана з усіма сторонами діяльності суспільства. Проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, соціальної безпеки, економічної та екологічної безпеки.

Об’єкти, якість яких можна оцінити, достатньо різноманітні. Це продукція, послуги, кваліфікація персоналу, процедури, управлінська діяльність, методи, операції, організаційні структури, технологічні процеси, виробничі системи і багато іншого.

Якість визначає дії різних факторів, а саме випадкових, місцевих, суб’єктивних. Поняття якості у покупця досить змінне. Він купує товар виходячи з потреби в ньому, його новизни, моди, реклами з урахуванням його економічності і надійності.

Потреби виникають із незадоволеності вимог організму людини (чи суспільства) необхідні для його нормальної життєдіяльності, спрямовані на усунення цієї незадоволеності. Частина потреб суспільства, для задоволення яких необхідна економічна діяльність, має назву – економічні потреби. Соціальні форми проявів і задоволення економічних потреб в вирішальній мірі визначаються суспільно-економічним устроєм, відносинами до власності. Ринок орієнтований не лише на задоволення потреб споживачів, а й на задоволення платоспроможного попиту що витікає з їх потреб. А задоволення потреб пов’язане з формуванням виробників необхідного рівня якості у відповідність з потребами ринка чи вимогами замовника.

Якість продукції залежить від значної кількості факторів. Ці фактори діють як окремо, так і у взаємозв'язку між собою, як на певних стадіях життєвого циклу продукції, так і на декількох. Але всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.

Правильна оцінка ролі технічних факторів сприяє вирішенню багатьох наукових та інженерних задач при проектуванні, виготовленні й експлуатації виробів. При цьому важливо знати склад і реальні можливості використання як кожного фактора окремо, так і їх сукупності. Використання прогресивних технологічних процесів, високий рівень механізації й автоматизації, досконалість методів і засобів контролю та випробування продукції сприяють підвищенню стабільності виробничого процесу, що забезпечує постійні характеристики якості продукції. Неправильно вибрана технологія, а також її порушення у виробництві погіршують якість. І нарешті, підвищення технічного рівня проектних і конструкторських організацій дозволяє глибоко й ретельно проводити експериментальну перевірку результатів досліджень та інженерних рішень, що в свою чергу впливає на підвищення якості продукції.

До організаційних факторів належать: розподіл праці, спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (використання), технічного обслуговування, ремонту та ін..

Цим факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним. Ось чому дуже часто добре спроектовані і виготовлені вироби внаслідок поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість. До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін. Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших належать такі, що дозволяють вимірювати витрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів призводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження.

Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна має покривати всі витрати підприємства на заходи з підвищення якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. Водночас вироби з більш високою ціною мають бути вищої якості.

Форми зарплати теж впливають на якість продукції. При цьому відрядна форма стимулює збільшення випуску продукції, що часто супроводжується погіршенням її якості, а погодинна створює передумови для більш старанного виконання виробничих операцій, але погано стимулює кількісні показники виробництва. Інтереси підвищення якості вимагають використання таких форм оплати праці, які одночасно сприяли б досягненню і підтриманню високого рівня якості продукції і забезпечували б значний їх кількісний випуск. Суб'єктивні фактори. В забезпеченні якості продукції значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними й психологічними особливостями, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних можливостей. Але якщо у процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про форми і способи

експлуатації виробів.

Наскільки важливі суб'єктивні фактори свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність поліпшення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які припускаються таких помилок.

До факторів, що впливають на якість продукції належать ті, що безпосередньо впливають на якість і ті, що стимулюють якість. Ці фактори можуть бути об’єктивними і суб’єктивними. До об’єктивних або стабільних належать: конструкція виробу, технічний рівень виробничої бази, сировина, контроль і проведення випробувань.

До суб’єктивних факторів пов’язаних з діяльністю людини, відносять: професійну майстерність, рівень освіти, кваліфікацію, особисту зацікавленість, фізично-психологічний стан людини.

До факторів, що стимулюють якість можна віднести: економічну ефективність, матеріальну зацікавленість працівників, санкції за випуск продукції низької якості.

Я кість, на думку провідних фахівців з управління якістю, можна уявити у вигляді піраміди (рис.1.3.).[ ]

Найвищий рівень за рисунком належить поняттю якості, що закладена в принципах тотального управління якістю (розглянемо в розділі 5).