Управління якістю
Розділ 2. Вітчизняний досвід управління якістю
Література: 1,3,4,5,8,11,14 21,25,27,33.
Ключові слова: контроль якості, планування якості, служба якості, рівень контролю, оцінка рівня якості, комплексні системи управління якістю, комплексний метод, узагальнений показник, сертифікат якості
2.1.Історія розвитку вітчизняного управління якістю
Розглядаючи послідовність розвитку систем якості в нашій державі, маємо розуміти, що цей процес нерозривно пов’язаний з Росією, до складу якої історично входила Україна.
Російські автори запевняють, що початок процесу стандартизації в Росії пов’язаний з реформами Петра І. Питанням промислової стандартизації в той час його правління був присвячений цілий ряд відповідних указів, направлених на впровадження елементів стандартизації і взаємозамінності. Так, наприклад, в одному з наказів передбачалося виробляти вогнепальну зброю різних систем і видів лише одного калібру.
Петровська епоха характеризувалася не лише бурхливим розвитком промислового виробництва, але і значною активізацією та розширенням зовнішньої торгівлі, що, в свою чергу, диктувало введення високих технічних вимог до якості вітчизняних товарів, які постачалися на європейські ринки. Контроль за високим рівнем якості експортованої Росією сировини здійснювали спеціально створені бракеражні комісії, що умовно виконували роль ОТК.
Також, під час правління Петра І, були введені суворі покарання за неякісно виготовлену чи поставлену продукцію. Вже в той час була розроблена система штрафів, що відігравала роль стимулу для якісної роботи.
Приділяли увагу і системі державного нагляду, введенню контролю якості і засоби впливу (фізичного, матеріального, морального) за випуск бракованих виробів.
Подальший розвиток процесу стандартизації був пов’язаний з бурхливим економічним підйомом країни в другій половині ХІХ століття. В цей час виміром промислового зростання був рівень розвитку залізних доріг, залізничного транспорту, прокату чорних металів.
Декретом революційного уряду впроваджувалась міжнародна метрична система мір, у 1918 р. Керівництво діяльністю з стандартизації покладається на Комітет зі стандартизації, що здійснює і затверджує введення єдиних стандартів. Починаючи з 1926 р. загальносоюзні стандарти стають обов’язковими для всіх галузей народного господарства.
Єдина система стандартів на металургійне і дюймове різьблення, на допуски і посадки сприяла впровадженню масового серійного виробництва стандартних виробів галузі машинного будівництва. Таке нововведення дозволило оволодіти прогресивними методами контролю якості продукції, здійснювати на основі перевірки виробів методом сортування і розбракування на бездефектні і дефектні, що використовувались в той час на таких підприємствах, як заводи Форда в США.
Засновниками теорії наукового виробничого управління вважають вчених Г.Вебера, Г.Форда, Г.Емерсона, М.Маслоу, Ф Тейлора. Найвагоміший внесок у розвиток теорії управління зробив американський інженер Ф.Тейлор, якого тепер називають «батьком наукового управління». До сьогодні збереглися розроблені ним принципи управління.
Однак до сьогоднішнього часу в нашій країні так і не була розроблена і впроваджена цілісна система управління якістю. Боротьба за якість продукції проводилась епізодично і знаменувалась появою лише окремих ефективних методик підвищення рівня якості. Якість продукції завжди і до цих пір лишається слабкою ланкою вітчизняної економіки.
У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі окремі проблеми щодо поліпшення якості продукції та, як наслідок, підвищення її конкурентоспроможності, вже достатньо висвітлені. Найбільш відомими є праці вітчизняних вчених та фахівців у галузі якості Г.Г. Азгальдова, Л.М.Бадалова, П.Я.Калити, Ю.Адлера та багатьох інших, які відображають дослідження основних методів поліпшення якості на підприємствах. Президент Української Асоціації якості П.Я.Калита вважає, що висока якість вітчизняної продукції сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу нашої держави, що є передумовою інтеграції України до європейських структур і світової економічної системи.