Послідовність розробки методів оцінки якості
Історичну послідовність розвитку управління якістю в Україні можна прослідкувати шляхом послідовного розташування таких взаємопов’язаних питань, як:
контроль якості продукції;
оцінка якості продукції;
етапи системного підходу до управління якістю продукції;
зростання ролі управління якістю.
Відслідковуючи послідовність розвитку управління систем якості слід згадати деякі визначення взаємопов’язані з поняттями якості.
Під контролем якості (КЯ) розуміють перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від яких залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам.
Рівень якості товарів – це відносна характеристика якості продукції, основана на порівнянні значень показників якості продукції, яка оцінюється з базовим значенням відповідних показників.
Оцінка рівня якості здійснюється в наступній послідовності:
вибирають номенклатуру показників якості продукції;
визначають значення вибраних показників;
вибирають базовий зразок для порівняння показників;
вибирають метод оцінки рівня якості продукції;
визначають рівень якості продукції.
Оцінка рівня якості може проводитись для однорідної продукції і для різнорідної продукції, яка випускається підприємством.
Контроль – діяльність, яка складається з вимірювань, експертизи, випробувань чи оцінювання однієї чи декількох характеристик з метою калібрування об’єкта і порівняння одержаних результатів з установленими вимогами для визначення того, чи досягнуто відповідність для кожної з цих характеристик.
Контроль якості на підприємстві здійснюють виробники продукції і виробничі майстри; робітники відділу технічного контролю ВТК, працівники, переведені на самоконтроль, представники замовника на підприємстві.
Технічний контроль якості є основою будь-якого способу управління якості як в Україні так і за кордоном. Це поняття розуміється як перевірка відповідності продукції прийнятим технічним вимогам.
Планування якості - діяльність яка, встановлює цілі та вимоги до якості, до застосування елементів системи якості. Але, на сьогодні це звучатиме дещо інакше - витрати, пов’язані з функціонуванням систем планування якості, необхідні споживачу; широкий комплекс робіт, які створюють загальний план якості, план контролю, план надійності тощо. Планування якості містить також підготовку і перевірку настанов та процедур стосовно якості.
Виникнення потреби в оцінці якості історично зумовлено розподілом праці та появою масового виробництва. Тут можна виділити три етапи:
І етап –безпосередньо поєднання людини із засобами виробництва, коли якість продукції залежала від майстерності виробника, його фізичної досконалості, органів його чуття.
ІІ етап –машинне виробництво, характерне розподілом праці, розвитком товарних відносин, коли продукція виробляється для невідомого споживача і масово, виникає потреба в отриманні об’єктивної оцінки якості продукції.
ІІІ етап –автоматизоване виробництво, характерне ускладненням продукції, одночасно пропонується до декількох десятків різновидів товарів одного і того ж призначення, різко скорочується період між змінами моделей, зростає серйозність наслідків, до яких може призвести не точна чи помилкова оцінка.
До недавнього часу існувало багато видів оцінок для визначення якості продукції:
відповідність якості продукції чинній НД;
оцінка на виробничій стадії при прийнятті рішень про постановку продукції на виробництво або не раніше, коли приймається рішення про розробку продукції. Продукцію на цій стадії порівнюють з аналогом, який вже до цього задовольняв конкретну потребу;
атестація продукції за категоріями якості;
розбивка продукції за сортами;
сертифікація продукції;
за результатами випробувань дослідних зразків;
оцінка економічності продукції з точки зору витрати ресурсів за собівартістю, цінами, сумарними витратами;
оцінка держриймання.
Були введені поняття показників якості продукції: одиночний, комплексний, інтегральний, відносний, , узагальнений.
Першим етапом оцінки якості продукції був вибір номенклатури показників якості. У 1979 р. ВНДІ стандартизації Держстандарту запропонував для оцінки якості продукції номенклатуру із 10 видів показників.
Залежно від засобів, що використовуються, методи вимірювання показників якості поділялись на вимірювальні, органолептичні, розрахункові, експертні, реєстраційні.
За базову модель виробу вибиралась не лише існуюча, але й гіпотетична, що відображає найрізноманітніші рівні якості: середній досягнутий світовий, перспективний світовий, середній досягнутий народногосподарський, перспективний народногосподарський, економічно-оптимальний, вищий досягнутий народногосподарський.