Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 6 Організація оптових закупівель товарів...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
768.9 Кб
Скачать

ПЕРШИЙ ЕТАП

ДРУГИЙ ЕТАП

ТРЕТІЙ ЕТАП

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП.

П'ЯТИЙ ЕТАП

ШОСТИЙ ЕТАП

Виявлення попиту покупців

Передбачає вивчення ринку товарів

і Оперативне планування закупівель

Здійснюється з урахуванням виявленої потреби в асортименті, кількості і якості товарів

Вибір постачальників товарів

Здійснюється на основі вивчення ринку закупівель за критеріями реальних і потенційних можливостей постачальників

Організація укладання договорів постачання

Здійснюється на основі інформації 2-го та 3-го етапів

Організація виконання договорів

Контроль за виконанням договорів, приймання, складування, підтримання товарних запасів, забезпечення збереження споживчих властивостей, переміщення товарів до місць продажу

Економічна ефективність

Установлюється на основі витрат обігу і прибутку від продажу товарів

Рис. 6.1. Модель організації оптових закупівель товарів

Важливе значення в організації оптових закупівель відіграє п'ятий етап — на­лагодження оперативного контролю за виконанням укладених договорів, який передбачає одержання товарів, їх приймання та оплату, організацію складської пе­реробки товарів. Особливу увагу при цьому звертають на виконання постачальни­ками своїх зобов'язань за договорами в повному обсязі, застосування заходів впли­ву до недбайливих постачальників.

Економічна ефективність оптових закупівель установлюється на шостому етапі і служить підставою для вдосконалення організації закупівель товарів у май­бутньому. Вона визначається зіставленням доходів від реалізації товарів і витрат обігу. Детальний аналіз витрат обігу, пов'язаних із закупівлями товарів, дозволяє підвищити рівень прибутковості торговельної діяльності.

94

j Аналіз

>| господарської

П діяльності

І "" • ■■"—" Аналіз

f конкуренто-

6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

Завдання і структура маркетингового дослідження ринку ❖

Перехід від традиційно сформованої системи організації торгівлі і переведення її в ринковий режим тісно пов'язані з застосуванням теорії і практики маркетингу.

Завдання маркетингу полягає в тому, щоб усі комерційні, технологічні і збутові заходи, пов'язані з доведенням товару до споживача, розглядалися комплексно, з урахуванням власних господарських можливостей підприємств. Спираючись на на­лагоджені прямий і зворотний зв'язки між оптовим підприємством і оптовими по­купцями, маркетинг дозволяє об'єктивно визначати необхідний асортимент товарів, зміни в його структурі і попиті на нові товари.

Досвід роботи підприємств показує, що багато з них процвітають завдяки вико­ристанню цілеспрямованого маркетингового дослідження ринку товарів. Структуру маркетингового дослідження ринку наведено на рис. 6.2.

Дослідження потенційних можливостей фірми

Вивчення і аналіз умов ринку

Вивчення організації торгівлі

Аналіз попиту

Аналіз пропозиції

Аналіз вимог споживачів до товару

Аналіз перспектив розвитку ринку

Вивчення діяльності

фірм- конкурентів

Вивчення фірм-покупців товару

Вивчення комерційної

практики, економічних, правових умов

Г

і

фірми

1

спроможності продукції

Аналіз конкуренто- спроможності фірми

Оцінка конкурентних можливостей фірми

Рис. 6.2. Структура маркетингового дослідження

Використавши матеріали маркетингового дослідження ринку і оцінивши своє становище і потенційні можливості на ринку, оптові підприємства можуть вибирати або маркетингову стратегію наступального характеру, або оборонну стратегію.

Якщо підприємство задоволене своєю ринковою нішею, воно вибирає стратегію наступального характеру, спрямовану на розвиток оптового торгового підпри­ємства відповідно до нових умов господарювання. Складовими даної стратегії є:

  • досягнення стійких конкурентних позицій;

  • пошук і вихід на нові цільові ринки (сегменти);

95

Найменування товарних груп

План товарообігу

Запаси на кінець

Запаси на початок

План надходження

Найбільш складним завданням під час розроблення плану надходження товарів на підприємство є визначення плану продажу товарів. Основою для його визна­чення на підприємствах оптової торгівлі служать замовлення роздрібних підпри­ємств та інших споживачів зони діяльності бази, укладені з ними договори на по-

96

стачання товарів і специфікації до них, можливості підприємства щодо закупівлі товарів. Дуже часто при розробленні плану надходження товарів оптові підприємс­тва ще не мають портфеля замовлень, тому вони використовують для розрахунків прогнози розвитку попиту на певні товари.

Існує безліч методів прогнозування попиту, що відрізняються інструментарієм, сферою застосування й обґрунтованістю Однак, ураховуючи обмежені можливості збору й обробки інформації, для прогнозування попиту на товари найчастіше вико­ристовуються такі методи:

  • метод екстраполяції ряду динаміки;

  • нормативний метод;

л -г— прогнозування попиту з використанням коефіцієнта еластичності;

  • метод економіко-математичного моделювання;

-—метод експертних оцінок.

Метод екстраполяції ряду динаміки заснований на виявленні стійкої тенденції (тре- вду) розвитку попиту в минулому і поширенні її на визначений прогнозний період. У даному разі єдиним загальним чинником, що визначає розвиток попиту, є час:

у=т,

де t— прогнозний період.

Зміст екстраполяції (знаходження рівня ряду за його межами, в майбутньому) полягає в тому, щоб спроектований тренд виражав основну закономірність розвитку попиту.

Вибір методу екстраполяції динамічного ряду залежить від особливостей ряду.

Якщо ряд динаміки, що відображає реалізований попит, протягом відносно ко­роткого періоду характеризується певною стабільністю, то прогноз на найближчий час можна здійснювати на основі середньої арифметичної.

y у,+у»+-+у. г"+1 п

Для товарів, попит на які має стійку тенденцію до зростання або спаду, розвиток ряду динаміки можна прогнозувати за середніми темпами зміни реалізації.

Середній темп зміни реалізації розраховується за формулою

де T9— середній темп зміни реалізації; Yn— кінцевий показник ряду; Y\ — почат- ковий показник ряду; п — число показників е динамічному ряді.

Прогноз на основі середніх темпів зміни розраховується за формулою

Jr-I=Ir.* T3,

Ряди динаміки з певним наближенням можна описувати за допомогою різних математичних функцій:

Y1 =a + b*t; Ig Y1 =0 + Ig/; Y, «a + bxt + cxt2;

у=—і— / І '

Y1 -«■.

97

к \—

Ll

Щоб за допомогою даних функцій описати розвиток ряду динаміку попиту, необ­хідно попит позначити як у, а порядковий номер в ряду динаміки — І. Вибір рівнян­ня, за допомогою якого можна описати ряд динаміки і прогнозувати його розвиток, слід починати з графічного аналізу. Після визначення параметрів рівняння в нього підставляється порядковий номер прогнозного року і визначається прогноз попиту.

Перевагою даного методу прогнозування є те, що завжди необхідна інформація (реалізований попит) для прогнозування. Однак він має і низку недоліків. По- перше, при прогнозуванні не враховується нереалізований попит. По-друге, про­гнозування попиту методом екстраполяції виходить з припущення, що комплекс факторів, які формують попит на товари, у майбутньому не змінюватимсся, що бу­ває вкрай рідко. Тому даний метод можна використовувати тільки для коротко­строкових прогнозів.

Нормативний метод прогнозування попиту ґрунтується на використанні фізіо­логічних норм споживання основних харчових продуктів, перспективних норм ра­ціонального споживання непродовольчих товарів, норм забезпеченості сімей това­рами культурно-побутового призначення тощо.

Для використання перспективних норм раціонального споживання непродово­льчих товарів і фізіологічних норм споживання харчових продуктів для прогнозу­вання попиту необхідно насамперед визначити, в якому році для прогнозованого товару буде досягнута ця норма. Розрахунки здійснюються способом інтерполя­ції— визначення показників, відсутніх у динамічному ряду явищ, на основі вста­новленої взаємозалежності членів ряду.

Прогноз середньодушового споживання Yk на будь-який рік, що передує року досягнення перспективної норми раціонального споживання, можна розрахувати за формулою

Yk=YlX

J&Yk— прогноз споживання товару на рік к\ YAA — фактичне споживання товару в базисному році; Yn — перспективна норма споживання товару; к— кількість ро­ків, на які прогноз випереджає фактичні дані.

Еластичністю попиту називають його здатність змінюватися під впливом зміни доходів, ціни та інших економічних факторів Показником еластичності є співвід­ношення між відносною зміною попиту і відносною зміною фактора, що його фор­мує (доходи, ціна тощо). Так, еластичність попиту залежно від доходів може бути виражена рівнянням:

- AY X E = х—.

AX Y

де E — коефіцієнт еластичності попиту від доходів; AY— приріст попиту на душу населення; AX— приріст доходів на душу населення; Y— середньодушові розміри попиту; X— середньодушові розміри доходу.

Коефіцієнт попиту від доходів показує, на скільки процентів зміниться попит за зміни доходу на 1 %. Знаючи темпи зміни доходів у прогнозному періоді, легко розрахувати і прогноз попиту. Разом з тим цей метод не дуже поширений, оскільки потребує даних бюджетної статистики.

Математичне моделювання процесів формування попиту являє собою опис цих процесів за допомогою математичних формул, рівнянь та нерівностей, які мають

8

адекватно відображати реальні зв'язки! характерні для формування попиту. Jmi- чайно, математичні моделі не можуть відзеркалнти псі трудноті формування попи­ту, однак вони можуть досить глибоко описані їхню суть і служити більш надійним інструментом для прогнозування, ніж проста екстраполяція динамічних рядів.

Метод експертних оцінок полягає в оцінці висококваліфікованими фахівцями- експертами чинників і прогнозних явищ, зв'язаних з попитом. Експертиза припус­кає обговорення і вироблення незалежними експертами загальної думки щодо до­сліджуваного об'єкта. При цьому використовується один з таких способів: компро­місна оцінка; метод «мозкової атаки»; приведення контраргументів на кожний довід експерта (метод «адвоката»); індивідуальне опитування експерта з дальшим колективним обговоренням і повторним переглядом оцінок (метод Дельфи). Оста­точне рішення приймається на основі сукупності індивідуальних оцінок експертів.

Вибір постачальників товарів ♦>

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел оптових закупівель і конкретних постачальників товарів.

Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після скла­дання плану надходження товарів на підприємство. В умовах ринку це — дуже ва­жка справа, а помилки у виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого.

Оптові підприємства можуть закуповувати товари із різних джерел, якими є:

  • промислові і сільськогосподарські підприємства, місцева промисловість, ін­дивідуальні виробництва;

  • оптово-посередницькі структури;

  • оптові бази;

  • іноземні фірми і компанії.

Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкрет­ного ринку товарів, контингенту покупців, обсягу й асортименту товарів, товаро­обігу і фінансових можливостей оптового торгового підприємства.

Вибір конкретних постачальників товарів здійснюється в тому разі, коли серед них немає монополії. З цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Надзвичайно важливе значення має одержання правдивої інформації щодо майбут­ніх постачальників. Її можна отримати за допомогою прямого і непрямого методів

Одержання інформації прямо називають первинним дослідженням ринку. Йо­го базою є такі чотири джерела:

  • контакти з постачальниками, їх конкурентами;

  • контакти з посередниками;

  • відвідування ярмарків і виставок, що надає багату інформацію щодо асорти­менту і якості товарів, цін на них тощо;

  • поїздки на підприємства-постачальники, їх огляд, що дозволяє зробити ви­сновок про здатність підприємства виконувати замовлення, про його технічні мож­ливості в частині надання послуг.

Непряме вивчення ринку (вторинне), на відміну від первинного (прямого), ба­зується на використанні вже наявних документів. Цей метод дешевший проти пер­винного. Вихідними даними для вивчення ринку служать:

  • огляди стану кон'юнктури ринку, біржові бюлетені, що містять дані про зміну цін;

99

№ з/п

Критерії відбору

Постачальники

1

2

3

4

1

Ціна одиниці товару

2

Якість товарів

2

Віддаленість постачальника

4

Періодичність постачання

5

Комплексність поставки

6

Форми доставки

7

Фінансові умови

8

Гарантії

9

Інші критерії

Разом балів

Критерії вибору постачальників можуть бути доповнені й іншими специфіч­ними для конкретного покупця критеріями. Після аналізу постачальників части­на з них, що не відповідає вимогам підприємства-покупця, виключається з таб­лиці.

Таблицю доцільно заповнювати, проставляючи кожному постачальнику бали за кожним критерієм. При цьому бал «5» означає «відмінно», «4» — «дуже добре», «З»— «добре», «2» — «задовільно», «1» — «малоприйнятно», «0» — «неприйнят­но». Перевага має надаватися тим постачальникам, які набирають найбільшу кіль­кість балів. За інших однакових умов перевагу віддають, як правило, місцевим по­стачальникам.

Остаточне рішення про вибір конкретних постачальників приймається після проведення ретельної оцінки економічної ефективності закупівель товарів.

1OO

Найменування товарних груп

Найменування джерел закупівель

Сума

Відповідальний за закупівлю

Строки

подання замовлення

укладання договору

уточнення специфікації