
- •Лекція 1. Педагогіка як наука. Предмет, структура і перспективи розвитку.
- •Питання 1. Педагогіка, її основні категорії.
- •Питання 2. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних вчених у розвиток педагогіки.
- •Питання 3. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Питання 4. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Питання 5. Завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства. Державна національна програма «Освіта» (Україна ххi століття).
- •Питання 6. Роль і місце педагогіки в системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців.
- •Контрольні питання і завдання
- •3. Освіта є механізмом формування суспільної і духовной життя людини і галуззю масового духовного виробництва.
- •4. Освіта як процес трансляції культурно-оформлених зразків людської діяльності.
- •5. Освіта як функція розвитку регіональних систем і національних традицій.
- •6. Освіта є тим соціальним інститутом, через який передауются і втілюються базові культурні цінності і цілі розвитку суспільства.
- •7. Освіта як активний прискорювач культурних змін і перетворень в суспільному житті і в окремій людині.
- •Питання 2. Освіта як система і процес.
- •Моделі освіти
- •Питання 3. Вікова динаміка розвитку людини в процесі освіти.
- •Лекція 3. Теорія освіти і навчання.
- •Питання 1. Предмет дидактики, її основні категорії.
- •Питання 2. Зміст освіти. Принципи побудови освіти. Рівні освіти.
- •Питання 3. Основні типи учбових закладів, їх характеристика. Акредитація учбових закладів. Документи про освіту.
- •Питання 4. Нормативна і учбово-матеріальна база освіти.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 4. Процес навчання як цілісна система.
- •Питання 1. Методологічна основа і рушійні сили процесу навчання. Функції навчання, їх взаємозв'язок.
- •Питання 2. Структура процесу навчання.
- •Питання 3. Поняття про принципи навчання, їх характеристика.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 5. Система навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 6. Методи навчання.
- •Питання 1. Поняття про методи навчання. Метод і прийом. Основні підходи до класифікації методів навчання.
- •Питання 2. Характеристика словесних, практичних і наочних методів навчання.
- •Питання 3. Характеристика репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.
- •Питання 4. Методи стимулювання учбової діяльності. Мотивація у вченні.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 7. Організаційні форми навчання.
- •Питання 1. Поняття про форми навчання. Основні поняття про форми навчання. Основні підходи до класифікації форм навчання в історичному розвитку.
- •Питання 2. Загальна характеристика систем навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 8. Контроль і оцінка результатів навчання.
- •Питання 1. Суть контролю. Педагогічні вимоги до контролю. Види контролю.
- •Питання 2. Функції контролю.
- •Питання 3. Методи контролю.
- •Контрольні питання і завдання
- •Виховання як процес
- •3 Питання. Типи виховання.
- •4 Питання. Моделі і стилі виховання.
- •5 Питання. Полікультурне виховання. Виховні системи: зарубіжний і вітчизняний досвід.
- •Історія розвитку і становлення виховних традицій пов'язана з певними виховними системами, які склалися в процесі розвитку суспільства.
- •Лекція 10. Теорія виховання.
- •Питання 1. Суть, цілі і завдання виховання.
- •Питання 2. Рушійні сили, закономірності і принципи процесу виховання.
- •Питання 3. Характеристика основних напрямів виховання.
- •Питання 4. Методи і форми виховання.
- •Громадська думка колективу;
- •Контрольні питання і завдання
Питання 3. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
Сучасна педагогіка пройшла довгий шлях розвитку і перетворилась в розгалужену систему наукових знань з чітко вираженими галузями, яких налічується близько двадцяти. Їх кількість може зростати залежно від соціальних потреб. Але всі галузі спираються в цілому на структуру і принципи загальної педагогіки. Вони є "дочірніми", хоча і самостійними науками. Умовно їх підрозділяють на загальнопедагогічніх і функціональні.
До загальнопедагогічних наук відносяться:
дошкільна педагогіка;
педагогіка школи; соціальна педагогіка;
превентивна педагогіка;
спеціальна педагогіка (дефектологія), яка вивчає навчання і виховання дітей з певними фізичними недоліками: сурдопедагогіка — навчання і виховання глухонімих; тифлопедагогіка—обучіння і виховання сліпих і слабозрячих дітей; олігофренопедагогіка — навчання і виховання розумово відсталих дітей.
Окремо стоїть порівняльна педагогіка — наука про порівняння систем педагогічної освіти в різних країнах з вітчизняною системою освіти.
Історія педагогіки — наука про історично обумовлених педагогічних системах минулого, про вклад видатних корифеїв педагогічної думки в скарбницю світового педагогічного досвіду.
Функціональними педагогічними науками є:
педагогіка вищої школи, у тому числі технікумів і коледжів;
педагогіка професійно-технічної освіти;
військова педагогіка;
педагогіка інженерна, медична, культурно-освітня;
педагогіка підвищення кваліфікації і перекваліфікації фахівців, керівних і робочих кадрів.
Останніми роками отримала розвиток педагогіка народознавства, в якій відбита система фундаментальних знань про конкретний народ, особливостях його життя і трудової діяльності, національного характеру, світогляду, історико-культурному досвіді, у тому числі вихованні, способі життя, вихованні в сім'ї. Педагогіка народознавства включає етнографію, народну педагогіку, вивчення народных етичних і національних традицій, звичаїв, обрядів і тому подібне.
Педагогіка як наука має свої джерела. До них відносяться перш за все праці класиків педагогіки, монографії і статті видатних вчених-педагогів — Д. Ушинського, С Сухомлінського, Я. Корчака, роботи вчителів-новаторів 80-х років С. Шаталова, М. Щетініна, С. Лисенкової, Е. Ільіна і ін. Серед джерел педагогічних теорій виділяють праці вчених радянського періоду А. Арсеньєва, Н. Болдирєва, С. Гмурми, І. Каїрова, Н. Гончарова, Ф. Корольова і ін.
Джерелами практичної педагогіки є художні твори про дитинство, школу, вчителів. Значну роль в збагаченні педагогіки новими ідеями, положеннями грають журнальні статті відомих педагогів-вчених, а також педагогів-практиків.
Як відомо, об'єктом виховання є зростаюча і развиваюча людина. Тому для педагогіки виключно великі значение мають її зв'язки з іншими науками, що вивчають людину в різних аспектах: філософією, соціологією, етикою, естетикою, економікою, психологією, фізіологією, генетикою, гігієною, математикою і ін.
Педагогіка запозичує і інтерпретує стосовно предмету свого дослідження ідеї інших наук, що допомагають глибше проникати в суть процесу виховання, розробляти його теоретичні основи. Так, філософські ідеї допомагають визначити методологічну основу педагогіки, вихідні позиції в теоретичних дослідженнях. Соціологія, етика, естетика, розглядаючи виховання як чинник суспільного розвитку, етичного і естетичного прогресу, служать методологічною основою для педагогічних досліджень.
Ідеї психології, фізіології, гігієни, генетики і інших наук служать основою для розробки конкретних педагогічних проблем. Наприклад, психологічні ідеї широко використовуються при розробці закономірностей розвитку особистості, організації пізнавальної діяльності тих, що вчиться в учбовому процесі. Фізіологія допомагає розкрити наукові основи тих процесів, які відбуваються в людині під впливом зовнішніх умов і сприяють формуванню умінь і навиків.
Таким чином, вивчення ідей всіх антропологічних наук допомагає педагогіці глибше і всебічно досліджувати закономірності виховання. К. Ушинський писав: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна раніше взнати її теж в усіх відношеннях" [9].
Другим аспектом зв'язку педагогіки з іншими науками є творче використання їх методів дослідження. Наприклад, метод експерименту запозичений педагогікою з психології і соціології, статистичні методи—з математики і тому подібне. Відзначимо, що педагогіка також впливає на розвиток цих наук. Наприклад, теоретичні положення про виховний колектив, розроблені А. Макаренко, роблять великий вплив на розвиток цієї проблеми в психології, етиці, філософії, соціології.