
- •Лекція 1. Педагогіка як наука. Предмет, структура і перспективи розвитку.
- •Питання 1. Педагогіка, її основні категорії.
- •Питання 2. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних вчених у розвиток педагогіки.
- •Питання 3. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Питання 4. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Питання 5. Завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства. Державна національна програма «Освіта» (Україна ххi століття).
- •Питання 6. Роль і місце педагогіки в системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців.
- •Контрольні питання і завдання
- •3. Освіта є механізмом формування суспільної і духовной життя людини і галуззю масового духовного виробництва.
- •4. Освіта як процес трансляції культурно-оформлених зразків людської діяльності.
- •5. Освіта як функція розвитку регіональних систем і національних традицій.
- •6. Освіта є тим соціальним інститутом, через який передауются і втілюються базові культурні цінності і цілі розвитку суспільства.
- •7. Освіта як активний прискорювач культурних змін і перетворень в суспільному житті і в окремій людині.
- •Питання 2. Освіта як система і процес.
- •Моделі освіти
- •Питання 3. Вікова динаміка розвитку людини в процесі освіти.
- •Лекція 3. Теорія освіти і навчання.
- •Питання 1. Предмет дидактики, її основні категорії.
- •Питання 2. Зміст освіти. Принципи побудови освіти. Рівні освіти.
- •Питання 3. Основні типи учбових закладів, їх характеристика. Акредитація учбових закладів. Документи про освіту.
- •Питання 4. Нормативна і учбово-матеріальна база освіти.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 4. Процес навчання як цілісна система.
- •Питання 1. Методологічна основа і рушійні сили процесу навчання. Функції навчання, їх взаємозв'язок.
- •Питання 2. Структура процесу навчання.
- •Питання 3. Поняття про принципи навчання, їх характеристика.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 5. Система навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 6. Методи навчання.
- •Питання 1. Поняття про методи навчання. Метод і прийом. Основні підходи до класифікації методів навчання.
- •Питання 2. Характеристика словесних, практичних і наочних методів навчання.
- •Питання 3. Характеристика репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.
- •Питання 4. Методи стимулювання учбової діяльності. Мотивація у вченні.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 7. Організаційні форми навчання.
- •Питання 1. Поняття про форми навчання. Основні поняття про форми навчання. Основні підходи до класифікації форм навчання в історичному розвитку.
- •Питання 2. Загальна характеристика систем навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 8. Контроль і оцінка результатів навчання.
- •Питання 1. Суть контролю. Педагогічні вимоги до контролю. Види контролю.
- •Питання 2. Функції контролю.
- •Питання 3. Методи контролю.
- •Контрольні питання і завдання
- •Виховання як процес
- •3 Питання. Типи виховання.
- •4 Питання. Моделі і стилі виховання.
- •5 Питання. Полікультурне виховання. Виховні системи: зарубіжний і вітчизняний досвід.
- •Історія розвитку і становлення виховних традицій пов'язана з певними виховними системами, які склалися в процесі розвитку суспільства.
- •Лекція 10. Теорія виховання.
- •Питання 1. Суть, цілі і завдання виховання.
- •Питання 2. Рушійні сили, закономірності і принципи процесу виховання.
- •Питання 3. Характеристика основних напрямів виховання.
- •Питання 4. Методи і форми виховання.
- •Громадська думка колективу;
- •Контрольні питання і завдання
Питання 3. Основні типи учбових закладів, їх характеристика. Акредитація учбових закладів. Документи про освіту.
Основним типом середньої установи освіти є середня загальноосвітня школа трьох рівнів: I — початкова; II — основна, забезпечуюча базову освіту; III — старша школа, що забезпечує повну середню освіту.
Спеціалізована школа забезпечує поглиблене вивчення одного або декількох курсів тими, що вчаться від 6-7 до 17-18 років і від 11-12 до 17-18 років.
Гімназія — середній учбовий заклад освіти другого і третього рівня, забезпечує загальнокультурну, науково-теоретічну, гуманітарну підготовку обдарованих дітей.
Коллегіум—середня установа освіти, забезпечує помимо державного освітнього мінімуму гуманітарну, суспільно-гуманитарну, гуманітарно-наукову підготовку талановитої молоді певного регіону або всієї України. У колегіуму учні зараховуються, як правило, після закінчення школи II рівня.
Ліцей—середній учбовий заклад, який забезпечує державний загальноосвітній мінімум і здійснює науково-практичну підготовку обдарованої учнівської молоді. Ліцей працює з учнями, які закінчили 8 класів загальноосвітньої школи (4 класи гімназії).
Коллдж—вищий учбовий заклад, готує фахівців на основе повної середньої освіти.
Відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня подготовки студентів, способами реалізації освітньо-професійних програм, соціальними функціями в системі освіти можуть діяти вищі учбові заклади таких рівнів акредитації*.
Акредитація учбового закладу—це офіційне визначення його права організовувати свою діяльність на рівні державних вимог і стандартів. Освітня мета акредитації полягає у визначенні можливостей учбового закладу здійснювати підготовку кадрів певного рівня кваліфікації і присвоенні йому певного статусу.
Основними принципами акредитації є:
орієнтація на передові стандарти, що постійно оновлюються, якості вищої школи;
періодичність і гласність;
достовірність і об'єктивність;
авторитетність і незалежність.
За результатами акредитації вищому учбовому закладу надається право привласнювати випускникам кваліфікацію певного рівня і видавати диплом встановленого державою зразка.
Учбові заклади I рівня акредитації (технікуми, училища і інші прирівняні до них) готують молодших фахівців на базі средньої освіти і на основі базової освіти гарантують отримання середньої освіти і привласнення кваліфікації молодшого специалиста. Вищі учбові заклади П рівня акредитації (коледжи і інші прирівняні до них за результатами акредитації) готують фахівців на основі повної середньої освіти з привласненням кваліфікації молодшого фахівця, бакалавра. Вищі учбові заклади Ш-го рівнів акредитації готують фахівців на основі повної середньої освіти з привласненням кваліфікації бакалавра, фахівця, магістра; на основі вищої освіти—з присужденням наукових ступенів кандидата і доктора наук у встановленому порядкі.
Відповідно до статусу учбового закладу його випускники отримують документи певного зразка, встановленого державою. Після закінчення базової школи, музичної, художньої і інших учбових закладів цього типа видається свідоцтво; після закінчення повної середньої загальноосвітньої школи, гімназії, ліцею, спецізованих шкіл—атестат; після закінчення технікумів, коледжів, інститутів, академій, університетів і інших прирівняних до них учбових закладів—диплом встановленого державою зразка.
Післядипломна освіта включає стажування, клінічну ординатуру, підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів. ЇЇ метою є поглиблення теоретичної, спеціальної підготовки фахівців, в першу чергу по профілюючим дисциплінам, ознайомлення їх з новітніми технологіями, перспективами розвитку і організації виробництва, сучасним устаткуванням, опанування математичними методами наукових досліджень і тому подібне. Післядипломна освіта здійснюється по складених освітньо-професійним програмам (стажировка—по індивідуально складеній програмі, витікаючій із загальних вимог по підвищенню кваліфікації), які розробляються і контролюються професійно-технічними і вищими учбовими закладами відповідного рівня акредитації. Нормативний термін навчання визначається програмою. Людина,, яка успішно закінчила курс перепідготовки, отримує документи встановленого зразка. Стажисти представляють по місцю своєї роботи звіт про роботу і відгук установи, в якій вона стажувалися.