Кафедра охорони праці

Методичні вказівки

з навчальної дисципліни "Цивільна оборона"

до практичного заняття "Аналіз наслідків можливих повенів"

(для студентів усіх спеціальностей і форм навчання)

Рекомендовано

на засіданні кафедри охорони праці

Протокол № 3 від 28.11.2008р

Затверджено

на засіданні методради ДонДТУ

Протокол № від

Алчевськ

ДонДТУ

2009

УДК 658.382

Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни "Цивільна оборона" до практичного заняття "Аналіз наслідків можливих повенів" (для студентів усіх спеціальностей і форм навчання)/ Укл.: О.В. Князьков, В.О. Новіков, В.І. Хитренко – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – 25 с.

Викладено методику оцінки можливих наслідків повені, приклад вирішення задачі та варіанти завдань для самостійного рішення.

Укладачі: О.В. Князьков, доц.,

В.О. Новіков, ст. викл.,

В.І. Хитренко, асист.

Відповідальний за випуск О.В. Князьков, доц.

Відповідальний редактор В.І. Хитренко, асист.

Зміст

1 Загальні положення 5

1.1 Водні ресурси України 6

2 Визначення параметрів хвилі попуску 13

при руйнуванні греблі і масштабів зон затоплення 13

2.1 Приклад виконання задачі № 1 18

3 Визначення основних параметрів зон ураження 21

при повенях на рівнинних ріках 21

3.1 Приклад виконання задачі № 2 24

Додаток А 26

Додаток Б 27

Питання до самоконтролю 29

Перелік посилань 30

Мета заняття – вивчити питання розв'язання типових задач прогнозування обставин, що можуть скластися під час можливих повеней.

1 Загальні положення

У даній роботі наведений розрахунок основних параметрів зон ураження внаслідок повеней.

Повінь – це тимчасове затоплення значної території землі внаслідок дії природних явищ або аварій на гідротехнічних спорудах.

В залежності від причин повені підрозділяються на наступні групи.

До першої групи відносяться повені, що є наслідком метеорологічних явищ або інтенсивного таяння снігу.

До другої групи відносяться повені, спровоковані сумісною дією інтенсивного таяння снігу та льодоходу. Льодохід супроводжується заторами, які визивають додаткове підіймання рівня води і затоплення нових територій.

Третю групу складають повені, що виниклі внаслідок дії нагонного вітру. Вони припадають на морські узбережжя і гирла річок. Нагонний вітер не дає стікати річній воді в море, рівень її підвищується, і вода починає затоплювати прилеглі території.

До четвертої групи відносяться повені, спричинені дією підводних землетрусів. В результаті дії таких землетрусів утворюються гігантські хвилі – цунамі. Швидкість їх сягає 400 – 800 км/год. Висота хвиль цунамі біля узбережжя сягає 5 – 6 м.

П'яту групу складають повені, що виникли як результат руйнування гідротехнічних споруд. При цьому утворюється величезна хвиля, що надзвичайно швидко затоплює великі території наземного простору.

1.1 Водні ресурси України

На значній території України (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому за рік тут буває 6-7 повеней. Вони формуються у будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, призводять до масових руйнувань і загибелі людей.

Найбільш ймовірними зонами можливих повеней на території України є:

• в північних регіонах — басейни річок Прип’ять, Десна;

• в західних регіонах — басейни верхнього Дністра, річок Тиса, Прут, Західний Буг;

• у східних регіонах — басейни річок Сіверський Донець, Псел, Ворскла.

• у південному та південно-західному регіонах — басейни нижнього Дунаю, річки Південний Буг.

За останні сорок років катастрофічні повені в Карпатах і Криму спостерігалися 12 разів.

Уздовж території Луганської області протікають такі річки: Сіверський Донець, Айдар, Луганка, Червона, Борова, Біла, Ольхова, Деркул, Йовсуг. Значну потенційну небезпеку складає можливий прорив гребель Миронівської та Вуглегірської електростанцій, Ісаковського водосховища та Комендантської збагачувальної фабрики. При цьому у зону затоплення можуть потрапити близько 292 населених пунктів, 210 об'єктів господарювання, 140 км залізних доріг, 36 низьководних мостів, 30 км ліній електропередач, 3500 га орної землі і т.д.

1.2 Гідротехнічні споруди

Гідродинамічна аварія — це надзвичайна подія, пов’язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди чи її частини і некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій.

Гребля – гідротехнічна споруда, що перекриває ріку з метою піднімання рівня води перед нею, зосередження напору в місті розташування споруди та створення водосховища.

Греблі підрозділяються на дерев'яні, земляні, кам'яні та бетонні.

Бетонні греблі класифікують за конструктивними ознаками в залежності від роботи на зсув. У відповідності з цим розрізняють 3 основних типи гребель: гравітаційні, арочні та контрфорсні.

Штучні греблі — гідротехнічні споруди, створені людиною для своїх потреб, які включають власне греблі гідроелектростанцій, водозаборів в іригаційні системи, дамби, перемички, загати й ін.

Природні греблі створюються дією природних сил, наприклад, у результаті зсувів, селів, лавин, обвалів, землетрусів. Перед греблею вгору по водостоку накопичується вода і утворюється штучне чи природне водоймище.

Проран – отвір, утворений при прориві водним потоком напірної гідротехнічної споруди, наприклад, тіла бетонної греблі ГЕС, дамби або земляної греблі (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Вид на проран у греблі з верхнього б'єфу

Б'єф – (француз Віеf) – частина водоймища, ріки або каналу, що примикає до водонапірної споруди (гребля, шлюз). Розрізняють: верхній б'єф, розташований вище за течією перед напірною спорудою, і нижній б'єф, що знаходиться нижче за течією – по другий бік водонапірної споруди (рисунок 1.2).