
- •Механіка
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік лабораторних робіт з механіки
- •Зразок оформлення звіту про виконану роботу
- •Фізичний експеримент. Математичне опрацювання результатів вимірювань
- •1. Фізичні величини та їхнє вимірювання
- •2. Опрацювання результатів прямих вимірювань
- •Обчислення з наближеними числами. Правила заокруглення
- •Вступ. Основні поняття класичної механіки
- •1.2. Елементи кінематики абсолютно твердого тіла
- •2. Основи динаміки
- •2.1. Закони динаміки матеріальної точки
- •2. 2. Закони динаміки системи матеріальних точок. Теорема про рух центра мас
- •2.3. Закон динаміки обертального руху матеріальної точки
- •2.4. Закон динаміки обертального руху абсолютно твердого тіла
- •3. Сили в механіці
- •3.1. Гравітаційні сили
- •3.2. Сили тертя
- •3.3. Пружні сили
- •3.3.1. Деформація розтягу (стиску). Закон Гука
- •3.3.2. Деформації зсуву, кручення та згину
- •4. Робота та енергія
- •4.1. Робота, енергія, кінетична енергія
- •4.2. Кінетична енергія обертального руху
- •4.3. Консервативні сили. Потенціальна енергія
- •4.4. Центрально-симетричне поле
- •4.5. Потенціальна енергія тіла у полі сил тяжіння Землі.
- •4.6. Потенціальна енергія розтягненої (стисненої) пружини
- •4.7. Зв’язок між силою, що діє на тіло, і його потенціальною енергією
- •5. Закони збереження в механіці
- •5.1. Закон збереження імпульсу
- •5.2. Закон збереження моменту імпульсу
- •5.3. Закон збереження механічної енергії
- •5.4. Застосування законів збереження для опису зіткнень
- •5.4.1. Абсолютно пружний центральний удар двох тіл
- •5.4.2. Абсолютно пружний нецентральний удар
- •5.4.3. Абсолютно непружний удар.
- •6. Механіка рідин
- •6.1. Закони гідростатики
- •6.2. Основні поняття гідродинаміки. Стаціонарний рух рідини. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Рух в’язкої рідини. Ламінарна і турбулентна течія. Формула Пуазейля.
- •6.4. Рух твердих тіл у рідинах
- •7. Коливання в механічних системах
- •7.1. Характеристики гармонійних коливань
- •7.2. Коливання під дією пружної сили. Енергія коливань
- •7.3. Вільні коливання систем під дією пружних та квазіпружних сил
- •7.3.1. Коливання крутильного маятника
- •7.3.2. Коливання математичного маятника
- •7.3.3 Коливання фізичного маятника
- •7.4. Додавання коливань
- •7.4.1. Додавання коливань однакового напрямку
- •7.4.2. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •7.5. Коливання за наявності сил опору середовища. Згасаючі коливання та їх характеристики.
- •7.6. Вимушені коливання
- •7.7. Параметричне збудження коливань
- •7.8. Автоколивання
- •8. Пружні хвилі
- •8.1. Характеристики хвиль
- •8.2. Рівняння хвилі
- •8.3. Хвильове рівняння
- •8.4. Швидкість поширення пружних хвиль в середовищі
- •8.5. Енергія пружних хвиль
- •8.6. Інтерференція хвиль. Стояча хвиля
- •8.7. Дифракція хвиль
- •8.8. Звукові хвилі
- •9. Математичний додаток
- •9.1. Вектори та математичні дії з векторами.
- •9.1.1. Елементарні дії з векторами
- •9.1.2. Скалярний добуток двох векторів
- •9.1.3. Векторний добуток двох векторів
- •9.1.4. Подвійний векторний добуток трьох векторів
- •9.2. Поняття функції багатьох змінних. Частинні похідні. Повний диференціал. Градієнт скалярної функції багатьох змінних
- •9.3. Комплексні числа та їх використання під час розгляду коливних і хвильових процесів
2. 2. Закони динаміки системи матеріальних точок. Теорема про рух центра мас
Розглянемо систему,
що складається з
- матеріальних точок (
-
скінченне число). Рух такої системи
зручно описувати, ввівши поняття центра
мас системи. Нехай маса
- тої точки
,
а її координата
.
Центром мас системи вважаємо точку,
координата якої може бути визначена
із співвідношення
, (2.6)
або
,
де M - сумарна маса системи матеріальних точок.
Встановимо закон
руху центра мас. Для цього використаємо
закономірності руху кожної з точок
системи. Оскільки
- імпульс
-тої точки, то сумарний імпульс системи:
.
(2.7)
З рівняння руху довільної матеріальної точки:
,
(2.8)
де
- зовнішня сила, що діє на матеріальну
точку, а
- сума внутрішніх сил, які діють на
- ту матеріальну точку з боку інших точок
системи:
(
,
оскільки і-та матеріальна точка
сама з собою не взаємодіє. Таким чином
рівняння руху системи матеріальних
точок може бути записане у вигляді:
.
Згідно
з третім законом Ньютона
,
тому
.
(2.9)
З
останнього виразу випливає, що центр
мас системи матеріальних точок рухається
так, як рухалося б тіло масою
під дією всіх прикладених зовнішніх
сил.
2.3. Закон динаміки обертального руху матеріальної точки
Розглянемо
обертальний рух матеріальної точки
масою
відносно точки О під дією сили
,
яка в даний момент часу лежить в площині
руху
(рис.2).
Складова сили
надає матеріальній точці
т
ангенціального
прискорення, модуль якого
.
Тоді
.
Дія
нормальної складової сили
зводиться лише до надання точці
нормального приско-рення
(закручування траєкторії). Оскільки за
даних умов
,
то:
Домножимо
вираз на
:
.
Увівши
позначення
,
,
,
запишемо останній вираз у вигляді:
,
(2.10)
де
– момент сили
відносно точки О, l – плече сили,
- момент інерції матеріальної точки
відносно точки О.
Вираз (2.10 ) за своїм
виглядом є аналогом другого закону
Ньютона для криволінійного руху з тією
різницею, що аналогом сили
є момент сили
,
маси
– момент інерції
,
прискорення
–
кутове прискорення
.
Оскільки точка
рухається по колу сталого радіуса
(r=const), то її момент інерції
також сталий (I=const). Тоді вираз (2.10)
можна звести до вигляду:
.
У векторному записі (рис.3)
. (2.11)
В
ектор
називають моментом імпульсу мате-ріальної
точки відносно точки О. Даний вектор,
який в умовах цієї задачі чисельно
дорівнює
,
є аналогом вектора імпульсу
для прямолінійного руху.
Розглянемо загаль-ний випадок, коли сила не лежить в одній площині з існуючою коловою траєкторією. За другим законом Ньютона рівняння руху матеріальної точки маси має вигляд:
Домножимо
даний вираз векторно на
.
Тут
–
радіус-вектор матеріальної точки масою
m, проведений з деякої нерухомої
точки О (центра обертання) до точки
.
Зауважимо, що
=const,
оскільки розглядаємо лише обертовий
рух. Тоді
Ліву частину останнього виразу запишемо у вигляді:
(2.12)
оскільки
=
=0.
Вектор
назвемо моментом імпульсу матеріальної
точки відносно точки О, а вектор
– моментом сили
відносно точки О. Ввівши згадані
позначення у вираз (2.12), отримаємо
(2.13)
Вираз
=
називають
рівнянням моментів.
Після перетворення вираз (2.13) кінцево можна записати у вигляді, подібному до (2.10):
,
(2.14)
оскільки
,
а
=0,
бо
.
У останньому перетворенні використана відома формула для подвійного векторного добутку.
Якщо
через точку О провести довільну вісь z
, то проекції векторів
і
на цю вісь
і
називають відповідно моментом сили
відносно осі z та моментом імпульсу
матеріальної точки відносно осі
(рис.4 і рис.5).