
- •Механіка
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік лабораторних робіт з механіки
- •Зразок оформлення звіту про виконану роботу
- •Фізичний експеримент. Математичне опрацювання результатів вимірювань
- •1. Фізичні величини та їхнє вимірювання
- •2. Опрацювання результатів прямих вимірювань
- •Обчислення з наближеними числами. Правила заокруглення
- •Вступ. Основні поняття класичної механіки
- •1.2. Елементи кінематики абсолютно твердого тіла
- •2. Основи динаміки
- •2.1. Закони динаміки матеріальної точки
- •2. 2. Закони динаміки системи матеріальних точок. Теорема про рух центра мас
- •2.3. Закон динаміки обертального руху матеріальної точки
- •2.4. Закон динаміки обертального руху абсолютно твердого тіла
- •3. Сили в механіці
- •3.1. Гравітаційні сили
- •3.2. Сили тертя
- •3.3. Пружні сили
- •3.3.1. Деформація розтягу (стиску). Закон Гука
- •3.3.2. Деформації зсуву, кручення та згину
- •4. Робота та енергія
- •4.1. Робота, енергія, кінетична енергія
- •4.2. Кінетична енергія обертального руху
- •4.3. Консервативні сили. Потенціальна енергія
- •4.4. Центрально-симетричне поле
- •4.5. Потенціальна енергія тіла у полі сил тяжіння Землі.
- •4.6. Потенціальна енергія розтягненої (стисненої) пружини
- •4.7. Зв’язок між силою, що діє на тіло, і його потенціальною енергією
- •5. Закони збереження в механіці
- •5.1. Закон збереження імпульсу
- •5.2. Закон збереження моменту імпульсу
- •5.3. Закон збереження механічної енергії
- •5.4. Застосування законів збереження для опису зіткнень
- •5.4.1. Абсолютно пружний центральний удар двох тіл
- •5.4.2. Абсолютно пружний нецентральний удар
- •5.4.3. Абсолютно непружний удар.
- •6. Механіка рідин
- •6.1. Закони гідростатики
- •6.2. Основні поняття гідродинаміки. Стаціонарний рух рідини. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Рух в’язкої рідини. Ламінарна і турбулентна течія. Формула Пуазейля.
- •6.4. Рух твердих тіл у рідинах
- •7. Коливання в механічних системах
- •7.1. Характеристики гармонійних коливань
- •7.2. Коливання під дією пружної сили. Енергія коливань
- •7.3. Вільні коливання систем під дією пружних та квазіпружних сил
- •7.3.1. Коливання крутильного маятника
- •7.3.2. Коливання математичного маятника
- •7.3.3 Коливання фізичного маятника
- •7.4. Додавання коливань
- •7.4.1. Додавання коливань однакового напрямку
- •7.4.2. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •7.5. Коливання за наявності сил опору середовища. Згасаючі коливання та їх характеристики.
- •7.6. Вимушені коливання
- •7.7. Параметричне збудження коливань
- •7.8. Автоколивання
- •8. Пружні хвилі
- •8.1. Характеристики хвиль
- •8.2. Рівняння хвилі
- •8.3. Хвильове рівняння
- •8.4. Швидкість поширення пружних хвиль в середовищі
- •8.5. Енергія пружних хвиль
- •8.6. Інтерференція хвиль. Стояча хвиля
- •8.7. Дифракція хвиль
- •8.8. Звукові хвилі
- •9. Математичний додаток
- •9.1. Вектори та математичні дії з векторами.
- •9.1.1. Елементарні дії з векторами
- •9.1.2. Скалярний добуток двох векторів
- •9.1.3. Векторний добуток двох векторів
- •9.1.4. Подвійний векторний добуток трьох векторів
- •9.2. Поняття функції багатьох змінних. Частинні похідні. Повний диференціал. Градієнт скалярної функції багатьох змінних
- •9.3. Комплексні числа та їх використання під час розгляду коливних і хвильових процесів
6.3. Рух в’язкої рідини. Ламінарна і турбулентна течія. Формула Пуазейля.
У реальній рідині під час руху одних шарів відносно інших виникають сили в’язкого тертя. Експериментально встановлено, що сили внутрішнього тертя між двома шарами рідини, що рухаються з різними швидкостями і , можна описати за допомогою формули:
, (6.9)
У виразі (6.9) – площа шарів, що взаємодіють, – відстань між шарами,
– динамічна в’язкість рідини (коефіцієнт пропорційності, залежний від сорту рідини, її стану, зокрема температури). Більш точніше дана залежність описується формулою Ньютона (див. вираз (3.7)):
.
В’язкість рідини
чисельно дорівнює силі тертя між двома
шарами площею
=1
при одиничному градієнті швидкості
=1.
Розмірність в’язкості
.
У
багатьох задачах використовують величину
– коефіцієнт кінематичної в’язкості
(
– густина рідини).
Розглядаючи рух рідини розрізняють два крайні типи течії рідини – ламінарну та турбулентну.
У ламінарній течії окремі шари рідини не змішуються між собою, ковзаючи один відносно одного. Ламінарна течія є стаціонарною.
Із збільшенням швидкості течії рідини ламінарна течія стає нестійкою і переходить у турбулентну. Під час турбулентного потоку частинки рідини рухаються складними траєкторіями, утворюючи вихори із замкненими траєкторіями, рідина інтенсивно перемішується.
Умови переходу від ламінарної до турбулентної течії характеризують числом Рейнольдса:
, (6.10)
у
якому
– характерний поперечний розмір тіла,
що взаємодіє з рідиною. Для передбачення
характеру руху рідини в конкретних
задачах використовують розрахунок
числа Рейнольдса. За малих величин
простежується ламінарна течія рідини.
Починаючи з якогось критичного значення
числа Рейнольдса течія рідини набуває
турбулентного характеру.
Зокрема, для води, що тече гладкою циліндричною трубою круглого перерізу діаметром . критичне число Рейнольдса дорівнює :
, (6.11)
де
– середня швидкість течії рідини. Для
води в трубі діаметром 0,02 м при
середня швидкість, при якій число
Рейнольдса досягає критичного значення,
дорівнює 0,2 м/с.
Проаналізуємо
детальніше стаціонарну течію рідини в
розміщеній горизонтально однорідній
циліндричній трубі радіуса
.
Знайдемо закон зміни швидкості рідини
з відстанню від осі труби (
)
до її стінок (
).
Уявно виділимо у рідині циліндричний
об’єм радіуса
і довжиною
,
вісь якого співпадає з віссю труби (рис.
27).
За умови стаціонарної
течії рідини сумарна сила тиску
зрівноважується силою тертя
,
де
–
площа бічної поверхні вибраного
циліндра,
–
площа основи циліндра,
– перепад тиску між основами циліндра,
–
градієнт швидкості. Запишемо цю умову
у вигляді рівняння і знайдемо з нього
:
(6.12)
.
Оскільки
швидкість рідини біля стінок дорівнює
нулю (
при
),
то
.
Отже:
. (6.13)
Якщо
вважати, що швидкість рідини на осі
труби
,
то вираз (6.13) можна записати у вигляді:
(6.14)
З виразу (6.14) видно, що залежність параболічна (рис. 28).
Вираз (6.13) можна
використати для розрахунку об’єму
рідини, що протікає через поперечний
переріз труби за одиницю часу. Для цього
поперечний переріз труби розіб’ємо на
концентричні кільця радіуса
товщини
(рис. 29). Площа кільця дорівнює
.
За одиницю часу через поперечний переріз
кільця протікає об’єм рідини
,
який дорівнює:
(6.15)
Знайдемо суму об’ємів рідини, яка пройшла за одиницю часу через повний поперечний переріз труби:
(6.16)
В
ираз
(6.16) називають формулою Пуазейля. За
допомогою цього виразу знаходять
кількість (об’єм) рідини, що протікає
через поперечний переріз круглої труби
радіуса
за одиницю часу. З виразу видно, що
,
а тому збільшення радіуса труби у два
рази дозволяє збільшити пропускну
здатність труби у 16 разів. Вираз (6.16)
справедливий лише для ламінарної течії
рідини.