- •Процеси і обладнання високоефективних методів обробки
- •1 Алмазне шліфування
- •1.1 Алмазне шліфування в режимі адаптивного керування ріжучим рельєфом круга
- •1.2 Якість поверхонь при алмазному шліфуванні
- •1.3 Методика розрахунку режиму різання при шліфуванні
- •1.4 Знос шліфувального круга
- •1.5 Електрохімічне видалення зв'язки круга
- •1.6 Програмування обробки з адаптивним керуванням ріжучим рельєфом круга
- •2 Розрахунок концентраторів і ультразвукових інструментів, що поздовжньо коливаються
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Приклад
- •Рекомендована література
- •Додаток а – варіанти завдань
- •Додаток б – варіанти завдань
1.5 Електрохімічне видалення зв'язки круга
В основі процесу лежить явище анодного розчинення металу. В робочому середовищі – електроліті матеріали речовини розпадаються на електрично заряджені частинки - іони, кожен з яких переносить один чи декілька електричних зарядів. Кількість позитивних і негативних зарядів, що переносяться іонами, однакова. Тому електроліт електрично нейтральний.
Без зовнішнього електричного поля іони в електроліті рухаються хаотично і електричний струм не спостерігається. Якщо металеві провідники, що поміщено в електроліт, підключити до джерела постійного струму, то в електроліті виникне направлений рух іонів. Позитивні іони (катіони) будуть рухатись до катода, а негативні (аніони) до анода. Поблизу електродів поступово підвищується концентрація іонів протилежного знака. В результаті на катоді почнеться відновлення катіонів, а на аноді окислення метала, тобто анодне розчинення.
Інтенсивність анодного розчинення підкоряється першому закону Фарадея, згідно якого кількість розчиненого метала анода пропорційна кількості електроенергії, що пройшла через міжелектродний проміжок:
,
де – об'єм видаленої речовини;
К – електрохімічний еквівалент;
І – сила струму;
t – час обробки.
Електрохімічний еквівалент визначається властивостями речовини і не залежить від температури, складу електроліту, швидкості, об'єму електроліту і тиску в міжелектродному проміжку.
Таблиця 1.4 – Теоретичні значення електрохімічних еквівалентів і питомої швидкості знімання металів
Матеріал |
Катіони |
Електрохімічний еквівалент
|
Питома швидкість знімання |
Нікель |
Ni 2+ |
1,095 |
2,06 |
Ni 3+ |
0,73 |
1,37 |
|
Алюміній |
Al 3+ |
0,335 |
2,07 |
Мідь |
Cu + |
2,372 |
4,43 |
Cu 2+ |
1,186 |
2,215 |
|
Вольфрам |
W 5+ |
1,37 |
1,21 |
W 6+ |
1,14 |
1 |
|
Титан |
Ti 4+ |
0,446 |
1,65 |
Кобальт |
Co 2+ |
1,1 |
2,09 |
Тантал ТМ |
Ta 3+ |
2,25 |
1,26 |
Ta 4+ |
1,35 |
1,36 |
|
ТМ |
– |
– |
4,13 |
М5 |
– |
– |
2,42 |
Як правило, зв'язки кругів – багатокомпонентні системи, тому для них необхідно розраховувати середній електрохімічний еквівалент, наприклад, за формулою:
,
де Кі – електрохімічний еквівалент кожного компонента системи;
Ні – масовий вміст компонента в системі, %.
Як згадувалося вище, для забезпечення стабільності процесу шліфування, при активному управлінні ріжучим рельєфом круга, необхідною умовою є рівність швидкостей об'ємного зносу круга при шліфуванні і розчинення зв'язки круга:
.
Об'ємний знос круга можна визначити за допомогою раніше розглянутих залежностей, як:
,
де – швидкість знімання матеріалу заготовки при шліфуванні;
– питомий знос круга при шліфуванні.
З іншого боку швидкість анодного розчинення зв'язки круга можна представити як:
.
Таким чином умова стабільності процесу шліфування може мати вигляд:
,
де Ікр – критична сила струму;
– швидкість зняття оброблюваного матеріалу;
– питомий знос круга;
Ксер – середня питома швидкість зняття зв'язки при анодному розчиненні;
– коефіцієнт виходу по струму.
для конструкційних і низьколегованих сталей.
для високолегованих сталей і твердих сплавів.
Теоретичні значення електрохімічних еквівалентів і питомої швидкості знімання різноманітних металів наведені в таблиці 1.4.