- •Основними принципами соціального партнерства в Україні мають бути:
- •Соціальне партнерство при веденні колективних переговорів має здійснюватися на таких принципах:
- •2. Основними завданнями Мінпраці України є:
- •1) У сфері зайнятості населення та регулювання ринку праці:
- •2) У сфері регулювання рівня життя населення, соціальних
- •3) У сфері оплати, нормування і стимулювання праці:
- •4) У сфері регулювання соціально-трудових відносин:
- •5) У сфері умов і охорони праці:
- •6) У сфері пенсійного забезпечення:
- •7) У сфері соціального захисту населення:
- •8) У сфері співробітництва з іноземними державами і
- •Законодавства про працю з таких основних питань:
- •Завдань:
- •9. Головна інспекція крім зазначених у пункті 8 функцій:
- •10. Головний державний інспектор праці - заступник Міністра
- •В) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок
- •Джерелами формування фонду виступають:
- •Діяльність фонду регулюється:
Соціальне партнерство – це спосіб врегулювання соціальних відносин між виразниками інтересів різних соціальних груп і державою, в основі якого лежить соціальний діалог. Воно виступає цивілізованим методом вирішення соціальних конфліктів на різних рівнях – від національного масштабу до конкретного підприємства (роботодавця). Предметом соціального партнерства виступають колективні відносини між соціальними партнерами. До сфери соціального партнерства входять: досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць, організації оплачуваних громадських робіт, захисту населення від безробіття; застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, вимог з охорони здоров'я працівників у процесі праці, прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати та забезпечення їі відтворюючої і стимулюючої функції; забезпечення нормального режиму праці і відпочинку; забезпечення права працівників на участь в управлінні підприємством, в розподілі прибутку, у визначенні соціальних cтaндapтів і встановленні їх мінімальних меж, у встановленні порядку проведення колективних переговорів і вирішенні трудових конфліктів.
Соціальне партнерство як форма узгодження інтересів сторін може бути ефективним лише в тому випадку, якщо воно базується на взає-моузгоджених принципах. Міжнародною організацією праці вироблені принципи, які можуть і мають скласти основу концепції соціально-трудового партнерства на будь-якому рівні. Це такі принципи:
1. Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості.
2. Ненадання в якій-небудь країні працівникам нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають покращити становище трудящих.
3. Свобода слова і свобода об'єднання є необхідними умовами постійного прогресу.
4. Злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту.
5. Всі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості в економіці і рівних можливостей.
6. Повна зайнятість і зростання життєвого рівня.
Основними принципами соціального партнерства в Україні мають бути:
· законність;
· повноважність та рівноправність сторін та їх представників;
· сприяння держави розвиткові соціально-трудового партнерства на демократичних засадах;
· свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціально-трудового партнерства;
· добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сторони;
· обов'язковість виконання досягнутих домовленостей;
· відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань;
· контроль за виконанням досягнутих домовленостей. Поряд з цими загальними принципами, на яких має будуватися
· вся система соціального партнерства, можна виділити низку специфічних принципів організації роботи партнерів при здійсненні ними окремих форм цієї роботи, зокрема при веденні колективних переговорів, при укладанні договорів і угод, при взаємних консультаціях і контролі, а також при вирішенні колективних спорів.
Соціальне партнерство при веденні колективних переговорів має здійснюватися на таких принципах:
· трипартизм, тобто представництво уряду (виконавчих органів місцевої влади), найманих працівників і роботодавців;
· рівність сторін на переговорах і недопустимість обмеження законних прав працівників і роботодавців;
· знання і поважання прав і обов'язків один одного, недопущення конфронтації;
· повага, відкритість і довіра у стосунках;
· відкритість і доступність рівноправних переговорів;
· вміння вислухати партнера;
· дотримання культури спілкування, полеміки, дискусії, критики;
· обов'язковість і надійність, націленість на досягнення домовленості.
2. Основними завданнями Мінпраці України є:
розроблення, обгрунтування, координування та контролювання
виконання соціальних програм з питань зайнятості, соціального
захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення і
соціального обслуговування населення, народонаселення,
забезпечення соціально-трудових прав жінок, молоді;
прогнозування розвитку соціальної сфери на основі аналізу
життєвого рівня населення та підготовка пропозицій щодо
вдосконалення системи соціального захисту, соціального
страхування, пенсійного забезпечення і соціального обслуговування
населення;
сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній
зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої
сили;
керівництво діяльністю державної служби зайнятості,
проведення заходів, пов'язаних із регулюванням ринку праці та
трудової міграції, здійснення контролю за раціональним
використанням коштів Державного фонду сприяння зайнятості
населення;
розроблення і удосконалення механізму державного регулювання
рівня життя населення;
розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до
праці, удосконалення її оплати, організації та нормування;
розроблення і затвердження міжгалузевих норм і нормативів
праці;
розроблення пропозицій щодо формування державної політики у
сфері соціального страхування населення і координація роботи по її
реалізації;
координація діяльності органів виконавчої влади, спрямованої
на регулювання праці, проведення консультацій і організація
співробітництва у цьому напрямі з об'єднаннями профспілок і
власників, сприяння розв'язанню соціально-трудових проблем на
основі принципу соціального партнерства, участь в укладанні
колективних договорів, угод;
надання консультаційних послуг під час вирішення колективних
трудових спорів (конфліктів), проведення підготовчої роботи для
укладення колективних договорів, угод між галузевими профспілками
і об'єднаннями підприємств, сприяння їх співробітництву в
поліпшенні організації та умов праці, розв'язання проблем
соціального розвитку трудових колективів, узагальнення практики
укладення колективних договорів, угод;
здійснення заходів для зміцнення міжнародного співробітництва
у сфері соціально-трудових прав громадян, налагодження постійних
зв'язків з Міжнародною організацією праці, підготовка пропозицій
щодо приведення актів законодавства України у відповідність із
міжнародними трудовими нормами, вивчення та узагальнення
міжнародного досвіду регулювання трудових відносин і зайнятості
населення, його соціального захисту та поліпшення умов праці,
підготовка пропозицій про використання цього досвіду на
національному рівні;
участь у підготовці та реалізації міжнародних угод,
пов'язаних з трудовою міграцією, захистом прав
працівників-мігрантів;
комплексне управління охороною праці, здійснення державного
нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог
законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища;
організація і здійснення моніторингу у сфері праці,
зайнятості, соціального захисту, соціального страхування,
пенсійного забезпечення і соціального обслуговування населення.
Мінпраці України відповідно до покладених на нього завдань
здійснює такі основні функції: