5.2. Для заочного та прискореного відділень

Теорія права та держави як навчальна дисципліна вивчається студентами заочного і прискореного відділень протягом двох семестрів і передбачає проведення заліку (наприкінці першого семестру) та іспиту ( наприкінці другого семестру).

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного і підсумкового контролю.

Об'єктом поточного контролю знань студентів з теорії права та держави є систематичність і активність роботи на семінарських заняттях.

У першому семестрі підсумкова оцінка знань студентів – зараховано – виставляється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Загальна кількість балів не може перевищувати 100 балів. Ця оцінка складається на основі суми балів поточного і підсумкового контролю з перших двох модулів дисципліни «Теорія права та держави» (див. Таблицю 4).

Таким чином, студент може набрати максимально 100 балів, з яких:

- за роботу на семінарських заняттях – максимально 10 балів;

- за підсумковий контроль (залік) – 90 балів.

Усі студенти, що набрали в сумі від 50 до 100 балів, отримують залік з дисципліни, а також відповідну кількість балів і оцінку за шкалою ECTS (див. Таблицю 3).

Залік з теорії права та держави проводиться відповідно до розкладу залікової сесії в письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на питання білетів і потім дають усні пояснення по цих відповідях. Складання заліку проводиться в навчальній аудиторії, де перебуває вся академічна група. Можливе проведення заліку у формі тестування.

Перескладання заліку проводиться після додаткової підготовки студентів згідно з розкладом, встановленим деканатом. Якщо перескладання завершиться для студента оцінкою «не зараховано», то наступне перескладання проводиться комісійно.

Наприкінці другого семестру проводиться іспит, на якому виставляється підсумкова оцінка знань студентів на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

При цьому загальна кількість балів за поточний контроль становить 10 балів ( за роботу на семінарських заняттях).

Підсумковий контроль з дисципліни «Теорія права та держави» проходить у формі іспиту, який оцінюється від 0 до 90 балів. Таким чином, максимально студент може набрати 100 балів (див. Таблицю 4).

Таблиця 4

Оцінювання знань студентів заочного та прискореного відділень з дисципліни «теорія права та держави»

ПІБ студента	ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ (max 10 балів)	ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ - ЗАЛІК АБО ІСПИТ (max 90 балів)	ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ (підсумовуються пункти 2 і 3)
1	2	3	4
Іванов І.І.	10	90	100

Іспит з теорії права та держави проводиться згідно з розкладом екзаменаційної сесії. Іспиту передує консультація ( за один-два дні до іспиту). Проводиться іспит у письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на «витягнуті» білети і потім дають усні пояснення по цих відповідях.

Екзаменаційний білет складається з 5-ти завдань, з яких 1-3 є теоретичними, 4 – практичним, 5 – тестовим (5 тестів різного рівня складності). Оцінка виставляється на підставі відповідності відповіді за кожним завданням певному комплексу критеріїв. При цьому завдання 1-4 оцінюються максимально в 20 балів, а завдання 5 – максимально в 10 балів.

Відповідь на кожне теоретичне завдання (завдання 1-3 екзаменаційного білету) оцінюється на підставі відповідності наступним критеріям:

1. Рівень, обсяг і глибина знань.

2. Знання студентом дискусійних питань теорії.

3. Вміння обґрунтовувати власну позицію.

4. Правильне розуміння та вміння використовувати юридичні поняття та категорії.

5. Вміння співвідносити теоретичні положення із практичними ситуаціями.

Відповідність відповіді за кожним завданням усім зазначеним критеріям у повному обсязі оцінюється в 20-18 балів.

Відповіді, що не відповідають одному – двом критеріям (у будь-якій послідовності), оцінюються в 17-12 балів.

Відповіді, що не відповідають трьом критеріям, оцінюються в 11-6 балів.

Відповіді, що не відповідають чотирьом – п'яти критеріям, оцінюються в 5-0 балів.

Відповідь на практичне завдання (завдання 4 екзаменаційного білета) оцінюється з погляду вміння:

1. аналізувати практичну ситуацію;

2. застосовувати теоретичні знання на практиці;

3. показати практичні навички юриста.

При цьому оцінюється як заохочувальний бал знання законодавства, вміння в ньому орієнтуватися і правильно його використовувати. Разом з тим, відсутність знання законодавства або вміння в ньому орієнтуватися не тягне зниження оцінки на екзамені з теорії права та держави, оскільки студенти 1 курсу ще не вивчали галузевих юридичних дисциплін і, крім того, зміст практичних завдань розрахований на можливість розв'язання, виходячи з загальноправових теоретичних положень.

Відповідність відповіді за практичним завданням усім зазначеним критеріям у повному обсязі оцінюється в 20-18 балів.

Відповіді, що не відповідають одному критерію (у будь-якій послідовності), оцінюються в 17-12 балів.

Відповіді, що не відповідають двом критеріям, оцінюються в 11-6 балів.

Відповіді, що не відповідають усім трьом критеріям, оцінюються в 5-0 балів.

Відповідь на 5 завдання екзаменаційного білета (тести) оцінюється в такий спосіб:

- правильно вирішені всі 5 тестів – 10-9 балів;

- правильно вирішено 4 тести – 8-7 балів;

- правильно вирішено 3 тести – 6-5 балів;

- правильно вирішено 2 тести – 4-3 бала;

- правильно вирішено 1 тест – 2-1 бал;

- не вирішений жоден тест – 0 балів.

Відповіді за кожним завданням оцінюються окремо.

Бали, отримані студентом за поточний і підсумковий контроль вносяться у відомість (див. Таблицю 4), підсумовуються і на їхній основі виставляється загальна підсумкова оцінка знань.

Переклад даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну шкалу та шкалу за системою EСTS здійснюється згідно правил (див. Таблицю 3).