МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра «Теоретична та прикладна механіка»
Секція «Теоретична механіка»
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК (посібник) з теоретичної механіки для використання в навчальному процесі при вивченні курсу «Теоретична механіка»
Макіївка 2008 |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра «Теоретична та прикладна механіка»
Секція «Теоретична механіка»
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК (посібник) з теоретичної механіки для використання в навчальному процесі при вивченні курсу «Теоретична механіка»
Рекомендовано для студентів і викладачів при вивченні курсу «Теоретична механіка»
Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри «Теоретична та прикладна механіка»
Протокол № 5 від 18.06.2008 р.
Макіївка 2008 |
УДК 3783. 14
Термінологічний довідник (посібник) з теоретичної механіки для використання в навчальному процесі при вивченні курсу «Теоретична механіка» / Мущанов В.П., Лук’янець О.Г., Євдокимов А.І. - Макіївка. ДонНАБА, 2008 20 стор. /
Методичний довідник містить пояснення до приведеної термінології при вивченні курсу «Теоретична механіка».
В першій колонці приведені порядкові номера термінів.
В другій колонці знаходяться терміни, які рекомендовані для даного поняття: основні терміни надруковані жирним шрифтом, паралельні і короткі форми – світлим шрифтом. З приведених термінів – синонімів в рівній мірі можна користуватися будь-яким. В другу колонку поміщені також не рекомендовані терміни. Вони помічені знаком Нрк. Ці терміни не слід застосовувати для даного поняття.
В третій колонці приведені визначення понять, які визначають відповідними термінами.
Після викладення термінології приводяться рекомендовані буквені позначення величин теоретичної механіки.
Укладачі: Лук’янець О.Г., Євдокимов А.І., Татаренко К.О., Калашникова Т.Г., Нестеренко Т.П.
Відповідальний редактор: Мущанов В.П.
Рецензенти: Кононихін Г.А., Ковальов І.М.
З М І С Т
Стор.
Термінологія. Загальні поняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Термінологія та визначення в розділі «Статика». . . . . . . . . . .
Термінологія та визначення в розділі «Кінематика» . . . . . . . . .
Термінологія та визначення в розділі «Динаміка» . . . . . . . . . .
Буквені позначення основних величин теоретичної механіки . . . .
Міжнародна система одиниць (СІ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Функціональні навантаження виконавців посібника
Лук’янець О.Г. – складання тексту відповідно пунктів 1-7 змісту.
Євдокимов А.І. –коректування тексту відповідно пунктів 1-7 змісту.
Татаренко К.О. – виконання аналітичної частини тексту відповідно пунктів 1-7 змісту.
Калашникова Т.Г. - виконання аналітичної частини тексту відповідно пунктів 1-7 змісту.
Нестеренко Т.П. – технічне виконання текстового матеріалу відповідно пунктів 1-7 змісту.
6. Мущанов В.П. - загальне керівництво, відповідальний редактор
Термінологія
Загальні поняття
1 |
Механічний рух |
Зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла. П р и м і т к и. 1. В межах механіки механічний рух можна називати скорочено рух. 2. Поняття механічний рух може відноситися і до геометричних об’єктів. |
2 |
Механічна дія |
Дія на дане матеріальне тіло зі сторони інших матеріальних тіл, яка призводить до зміни швидкостей точок цього тіла або наслідком якої є зміна взаємного положення частин даного тіла. |
3 |
Механіка |
Наука про механічний рух і механічну взаємодію матеріальних тіл. |
4 |
Сила |
Векторна величина, яка є мірою механічної дії одного матеріального тіла на інше. |
5 |
Інертність |
Властивість матеріального тіла, яка проявляється в збереженні руху, що здійснює це тіло при відсутності діючих сил і в поступовій зміні цього руху з часом, коли на тіло починають діяти сили. |
6 |
Маса |
Одна з основних характеристик будь-якого матеріального об’єкта, яка є мірою його інертності і гравітації. |
7 |
Матеріальна точка |
Це найпростіша модель матеріального об’єкта, розмірами якого, в умовах даної задачі, можна знехтувати, і яка, як і об’єкт, має властивості інертності й здатність взаємодіяти з іншими матеріальними тілами. |
8 |
Механічна система Система матеріальних точок |
Сукупність матеріальних точок, положення і рух яких взаємозв’язані. |
9 |
Маса механічної системи |
Арифметична сума мас матеріальних точок, що утворюють цю систему. |
10 |
Абсолютно тверде тіло Тверде тіло |
Матеріальне тіло, в якому відстані між двома будь-якими точками завжди залишаються незмінними. |
11 |
Вільне тверде тіло |
Тверде тіло, на переміщення якого не накладено ніяких обмежень. |
12 |
Невільне тверде тіло |
Тверде тіло, на переміщення якого накладені обмеження. |
13 |
Система відліку |
Система координат, пов’язана з твердим тілом (тілами), по відношенню до якого визначається положення інших тіл (або механічних систем) в різні моменти часу. |
14 |
Інерціальна система відліку |
Система відліку, по відношенню до якої ізольована матеріальна точка знаходиться в стані спокою або рухається прямолінійно і рівномірно. П р и м і т к а. Система відліку, що не має цих властивостей, називається неінерціальною системою відліку. |
15 |
Рівновага механічної системи Рівновага |
Стан механічної системи, при якому усі її точки під дією прикладених сил залишаються в стані спокою по відношенню до заданої системи відліку. |
16 |
Теоретична механіка Загальна механіка |
Розділ механіки, в якому викладаються основні закони і принципи цієї науки і вивчаються загальні закони механічного руху і механічної взаємодії матеріальних тіл. |
СТАТИКА |
||
17 |
Статика |
Розділ теоретичної механіки, в якому вивчаються методи перетворення одних систем сил в інші, їм еквівалентні, а також умови рівноваги різних систем сил, що діють на тверде тіло. |
18 |
Лінія дії сили |
Пряма, уздовж якої напрямлений вектор, що зображує силу. |
19 |
Система сил |
Будь-яка сукупність сил, що діють на механічну систему. |
20 |
Система збіжних сил |
Система сил, лінії дії яких перетинаються в одній точці. |
21 |
Система паралельних сил |
Система сил, лінії дії яких паралельні. |
22 |
Плоска система сил |
Система сил, лінії дії яких лежать в одній площині. |
23 |
Просторова система сил |
Система сил, лінії дії яких не лежать в одній площині. |
24 |
Плече сили |
Найкоротша відстань від даної точки до лінії дії сили. |
25 |
Момент сили відносно точки (центра) |
Векторна величина, яка дорівнює векторному добутку радіус-вектора, проведеного з даної точки (центра) в точку прикладання сили, на цю силу. |
26 |
Момент сили відносно осі |
Скалярна величина, що дорівнює проекції на цю вісь момента сили відносно будь-якої точки, що лежить на цій осі. |
27 |
Головний вектор системи сил |
Векторна величина, що дорівнює векторній сумі всіх сил, що входять до системи. |
28 |
Головний момент системи сил відносно центра |
Векторна величина, що дорівнює векторній сумі моментів усіх сил, що входять до системи, відносно цього самого центра. |
29 |
Внутрішня сила |
Сила, що діє на будь-яку матеріальну точку механічної системи зі сторони інших матеріальних точок, які належать до розглядуваної механічної системи. |
30 |
Зовнішня сила |
Сила, що діє на будь-яку матеріальну точку механічної системи зі сторони тіл, що не належать до розглядуваної механічної системи. |
31 |
Пара сил |
Система двох паралельних сил, рівних по модулю і напрямлених у протилежні сторони по незбіжних лініях дії. |
32 |
Плече пари |
Найкоротша відстань між лініями дії сил пари. |
33 |
Момент пари |
Міра механічної дії пари, яка дорівнює векторній сумі моментів сил пари відносно будь-якого центра. |
34 |
В’язі |
Обмеження, що накладені на положення і швидкості точок механічної системи, які повинні зберігатися при будь-яких силах, що діють на систему. |
35 |
Реакції в’язей |
Сили, що діють на матеріальні точки механічної системи зі сторони матеріальних тіл, що здійснюють в’язі, накладені на цю систему. |
36 |
Статично визначена механічна система |
Механічна система, у якої реакції усіх накладених в’язей можуть бути визначені з умов рівноваги, отриманих в статиці. |
37 |
Статично невизначена механічна система |
Механічна система, у якої реакції усіх накладених в’язей не можуть бути визначені з умов рівноваги, отриманих в статиці. |
38 |
Зрівноважена система сил |
Система сил, яка, будучи прикладеною до вільного твердого тіла, що знаходиться в стані спокою, не виводить його з цього стану. |
39 |
Зрівноважуюча система сил |
Система сил, яка разом з заданою іншою системою сил утворює зрівноважену систему сил. |
40 |
Еквівалентні системи сил |
Дві або декілька систем сил, що мають одну і ту ж зрівноважуючу систему сил. П р и м і т к а. Системи сил будуть еквівалентними, якщо у них однакові головні вектори і головні моменти відносно одного і того ж центра. |
41 |
Зведення системи сил до даної точки (центра) |
Операція заміни системи сил, що діють на абсолютно тверде тіло, еквівалентною їй системою сил, що складається з однієї сили, прикладеній в цій точці, і пари сил. |
42 |
Рівнодійна системи сил Рівнодійна |
Сила, еквівалентна даній системі сил. |
43 |
Динамічний гвинт Силовий гвинт Нрк. Динама |
Сукупність сили і пари сил, що лежить в площині, перпендикулярній до цієї сили. |
44 |
Інваріанти системи сил |
Величини, що залишаються незмінними при перетворенні даної системи сил в будь-яку їй еквівалентну, які дорівнюють головному вектору цієї системи сил і проекції її головного момента відносно будь-якого центра на напрям головного вектора. П р и м і т к а. Якщо головний вектор системи сил дорівнює нулю, то другим інваріантом є її головний момент відносно довільного центра. |
45 |
Центр паралельних сил |
Геометрична точка, через яку проходе лінія дії рівнодійної системи паралельних сил при будь-якому повороті цих сил навколо точок їх прикладання на один і той же кут в одному напрямку. |
46 |
Центр ваги твердого тіла |
Центр паралельних сил ваги, що діють на усі частинки тіла. |
КІНЕМАТИКА |
||
47 |
Кінематика |
Розділ теоретичної механіки, в якому вивчається рух матеріальних тіл з геометричної точки зору, без урахування їх мас і сил, що діють на них. П р и м і т к а. В кінематиці рухомі об’єкти розглядаються як геометричні точки або тіла і іменуються відповідно «точка» або «тіло». |
48 |
Основна система відліку |
При розгляді руху точок або тіл одночасно по відношенню до декількох систем відліку – та із цих систем, відносно якої визначається рух усіх інших. |
49 |
Рухома система відліку |
Система відліку, що рухається по відношенню до основної системи відліку. |
50 |
Елементарне переміщення точки |
Переміщення точки з даного положення в положення нескінченно близьке до нього і виражається диференціалом радіус-вектора точки. |
51 |
Траєкторія точки |
Геометричне місце положень рухомої точки в розглядуваній системі відліку. |
52 |
Шлях точки |
Відстань, яку проходить точка за розглядуваний проміжок часу, що вимірюється вздовж траєкторії у напрямі руху точки. |
53 |
Швидкість точки |
Кінематична міра руху точки, яка дорівнює похідній за часом від радіус-вектора цієї точки в розглядуваній системі відліку. |
54 |
Прискорення точки |
Кінематична міра зміни швидкості точки, що дорівнює похідній за часом від швидкості цієї точки у розглядуваній системі відліку. |
55 |
Натуральні осі |
Прямокутна система осей з початком в рухомій точці, напрямлених відповідно по дотичній, головній нормалі і бінормалі до траєкторії цієї точки. |
56 |
Дотичне прискорення точки |
Складова прискорення точки вздовж дотичної до траєкторії при розкладанні прискорення по натуральним осям. |
57 |
Нормальне прискорення точки |
Складова прискорення точки вздовж головної нормалі до траєкторії при розкладанні прискорення по натуральним осям. |
58 |
Складний рух точки або тіла |
Рух точки або тіла, який досліджується одночасно в основній і рухомій (рухомих) системах відліку. П р и м і т к а. При цьому можуть визначатися характеристики руху точки або тіла по відношенню до кожної із систем відліку і залежності між цими характеристиками. |
59 |
Абсолютний рух точки або тіла |
Рух точки або тіла по відношенню до основної системи відліку. |
60 |
Відносний рух точки або тіла |
Рух точки або тіла по відношенню до рухомої системи відліку |
61 |
Переносний рух |
Рух рухомої системи відліку по відношенню до основної системи відліку. |
62 |
Абсолютна траєкторія точки |
Траєкторія точки по відношенню до основної системи відліку. |
63 |
Відносна траєкторія точки |
Траєкторія точки по відношенню до рухомої системи відліку. |
64 |
Абсолютна швидкість точки |
Швидкість точки в абсолютному русі. |
65 |
Відносна швидкість точки |
Швидкість точки при відносному русі. |
66 |
Переносна швидкість точки |
При складному русі точки – швидкість тієї, незмінно зв’язаної з рухомою системою відліку точки простору, з якою в даний момент часу збігається досліджувана точка. |
67 |
Абсолютне прискорення точки |
Прискорення точки в абсолютному русі. |
68 |
Відносне прискорення точки |
Прискорення точки у відносному русі. |
69 |
Переносне прискорення точки |
При складному русі точки – прискорення тієї, незмінно зв’язаної з рухомою системою відліку точки простору, з якою в даний момент часу збігається досліджувана точка. |
70 |
Коріолісове прискорення точки Нрк. Поворотне прискорення точки |
При складному русі точки – складова її абсолютного прискорення, яка дорівнює подвоєному векторному добутку кутової швидкості переносного руху на відносну швидкість точки. |
71 |
Поступальний рух твердого тіла |
Рух тіла, при якому пряма, що проходить через дві довільні точки цього тіла, переміщується, залишаючись паралельною своєму початковому положенню |
72 |
Обертальний рух твердого тіла |
Рух тіла, при якому всі точки, що лежать на деякій прямій, незмінно зв’язаній з тілом, залишаються нерухомими в розглядуваній системі відліку. П р и м і т к и. 1.Ця пряма називається віссю обертання. 2. Переміщення тіла з одного положення в інше називається поворотом.
|
73 |
Кут повороту твердого тіла |
Кут між двома послідовними положеннями півплощини незмінно зв’язаної з тілом і яка проходе через його вісь обертання. |
74 |
Плоскопаралельний рух твердого тіла Плоский рух твердого тіла |
Рух тіла, при якому усі його точки рухаються у площинах, паралельних до деякої площини, нерухомої у розглядуваній системі відліку. П р и м і т к а. Вивчення плоскопаралельного руху тіла зводиться до вивчення руху незмінюваної плоскої фігури в нерухомій площині, що збігається з площиною цієї фігури. |
75 |
Центр кінцевого повороту |
Точка, поворотом навколо якої плоску фігуру можна перемістити в її площині з одного положення в інше. |
76 |
Миттєвий центр швидкостей |
Точка плоскої фігури, швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю. |
77 |
Миттєвий центр обертання |
Точка нерухомої площини, поворотом навколо якої плоска фігура переміщується з заданого положення в положення, нескінченно близьке до даного. П р и м і т к а. В кожен момент часу миттєвий центр обертання збігається з миттєвим центром швидкостей. |
78 |
Миттєвий центр прискорень |
Точка плоскої фігури, прискорення якої в даний момент часу дорівнює нулю. |
79 |
Рух твердого тіла навколо нерухомої точки Сферичний рух |
Рух тіла, при якому одна з його точок залишається весь час нерухомою в розглядуваній системі відліку. |
80 |
Вісь кінцевого повороту твердого тіла |
Пряма, поворотом навколо якої тіло, що має нерухому точку, можна перемістити з одного положення в інше. |
81 |
Миттєва вісь обертання |
Пряма, поворотом навколо якої тіло, що має нерухому точку, переміщується з даного положення в положення, нескінченно близьке до даного. |
82 |
Кутова швидкість |
Кінематична міра обертального руху тіла, що виражається вектором, який дорівнює по модулю відношенню елементарного кута повороту тіла до елементарного проміжку часу, за який здійснюється цей поворот, і напрямленим уздовж миттєвої осі обертання в ту сторону, звідки елементарний поворот тіла відбувається проти руху годинникової стрілки. П р и м і т к а. Для тіла, що обертається навколо нерухомої осі, модуль кутової швидкості дорівнює модулю похідної від кута повороту за часом. |
83 |
Кутове прискорення |
Міра зміни кутової швидкості тіла, яка дорівнює похідній від кутової швидкості за часом. |
ДИНАМІКА |
||
84 |
Динаміка |
Розділ теоретичної механіки, в якому вивчаються рухи механічних систем під дією сил. |
85 |
Центр мас механічної системи Нрк .Центр інерції |
Геометрична точка, для якої сума добутків мас всіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему, на їх радіус-вектори, що проведені з цієї точки, дорівнює нулю. |
86 |
Момент інерції механічної системи відносно осі |
Величина, яка дорівнює сумі добутків мас усіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему, на квадрати їх відстаней від даної осі. П р и м і т к а. Момент інерції механічної системи відносно осі є мірою інертності тіла при його обертанні навколо цієї осі. |
87 |
Радіус інерції системи відносно осі Радіус інерції |
Величина, квадрат якої дорівнює відношенню момента інерції механічної системи відносно даної осі до маси цієї системи.
|
88 |
Кількість руху точки |
Векторна міра механічного руху, яка дорівнює добутку маси матеріальної точки на її швидкість. |
89 |
Кількість руху механічної системи |
Векторна величина, яка дорівнює геометричній сумі кількостей руху усіх матеріальних точок, що утворюють механічну систему. |
90 |
Момент кількості руху точки відносно центра Кінетичний момент точки відносно центра |
Векторна величина, яка дорівнює векторному добутку радіус-вектора матеріальної точки, проведеного з цього центра, на вектор кількості руху. |
91 |
Момент кількості руху точки відносно осі Кінетичний момент точки відносно осі |
Величина, яка дорівнює проекції на цю вісь момента кількості руху точки відносно довільно обраного на даній осі центра. |
92 |
Головний момент кількостей руху системи відносно центра Кінетичний момент системи відносно центра |
Векторна величина, яка дорівнює геометричній сумі моментів кількостей руху усіх матеріальних точок механічної системи відносно цього центра.. |
93 |
Головний момент кількостей руху системи відносно осі Кінетичний момент системи відносно осі |
Величина, яка дорівнює сумі моментів кількостей руху всіх точок механічної системи відносно цієї осі. |
94 |
Кінетична енергія точки |
Скалярна міра механічного руху, яка дорівнює половині добутку маси матеріальної точки на квадрат її швидкості. |
95 |
Кінетична енергія системи |
Скалярна величина, яка дорівнює арифметичній сумі кінетичних енергій всіх точок механічної системи. |
96 |
Елементарний імпульс сили |
Векторна міра дії сили, яка дорівнює добутку сили на елементарний проміжок часу її дії. |
97 |
Імпульс сили за кінцевий проміжок часу |
Величина, яка дорівнює визначеному інтегралу від елементарного імпульсу сили, де границями інтегралу є моменти початку і кінця даного проміжку часу. |
98 |
Елементарна робота сили |
Скалярна міра дії сили, яка дорівнює скалярному добутку сили на елементарне переміщення точки її прикладання. |
99 |
Робота сили на кінцевому переміщенні |
Величина, яка дорівнює криволінійному інтегралу від елементарної роботи сили, взятому вздовж дуги кривої, описаної точкою прикладання сили при цьому переміщенні. |
100 |
Потужність сили Потужність |
Величина, яка дорівнює скалярному добутку сили на швидкість точки її прикладання. |
101 |
Центральна сила |
Сила, лінія дії якої постійно проходить через деяку точку, нерухому в даній системі відліку і яка називається центром сили.
|
102 |
Сила ньютонівського тяжіння |
Центральна сила, яка пропорційна масі матеріальної точки, на яку вона діє, обернено пропорційна квадрату відстані між цією точкою і центром сили і напрямлена до центра сили. |
103 |
Сила ваги |
Сила, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться біля земної поверхні, і дорівнює добутку маси цієї точки на прискорення її вільного падіння в вакуумі. П р и м і т к а. Сила ваги може бути обчислена як сума сили земного тяжіння і переносної сили інерції, обумовленої добовим обертанням Землі. Аналогічно сила ваги визначається на будь-якому небесному тілі. |
104 |
Вага тіла |
Модуль рівнодійної сил ваги, які діють на частинки цього тіла. |
105 |
Силове поле |
Частина простору, в якій на поміщену туди матеріальну точку діє сила, яка залежить від координат цієї точки в розглядуваній системі відліку і від часу. |
106 |
Стаціонарне силове поле |
Силове поле, в якому діючі сили не залежать від часу. П р и м і т к а. Силове поле, в якому діючі сили залежать від часу, називається нестаціонарним силовим полем. |
107 |
Однорідне силове поле |
Силове поле, в будь-якій точці якого сила поля має для даної матеріальної точки одне і те ж значення. |
108 |
Силова функція |
Скалярна функція координат і, можливо часу, градієнт якої дорівнює силі, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться в розглядуваному силову полі. |
109 |
Потенціальне силове поле |
Силове поле, для якого існує силова функція. П р и м і т к а. Сили в цьому силовому полі називаються потенціальними силами. |
110 |
Потенціальна енергія точки |
Величина, яка дорівнює роботі, котру здійснить сила, що діє на матеріальну точку, яка знаходиться в потенціальному силовому полі, при переміщенні цієї точки з даного положення в положення, для якого значення потенціальної енергії умовно дорівнює нулю. |
111 |
Потенціальна енергія системи |
Величина, яка дорівнює роботі, котру здійснять сили, що діють на систему, яка знаходиться в потенціальному силовому полі, при переміщенні її з заданого положення в положення, для якого значення потенціальної енергії системи умовно дорівнює нулю. |
112 |
Повна механічна енергія точки |
Величина, яка дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергії матеріальної точки. |
113 |
Повна механічна енергія системи |
Величина, яка дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергій механічної системи.. |
114 |
Консервативна механічна система |
Механічна система, для якої має місце закон збереження повної механічної енергії. |
115 |
Сила інерції |
Векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси матеріальної точки на модуль її прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню. |
116 |
Переносна сила інерції |
При розгляданні руху матеріальної точки в неінерціальній системі відліку – векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси точки на модуль її переносного прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню. |
117 |
Коріолісова сила інерції |
При розгляданні руху матеріальної точки в неінерціальній системі відліку – векторна величина, модуль якої дорівнює добутку маси точки на модуль її коріолісового прискорення і напрямлена протилежно цьому прискоренню. |
118 |
Рівняння в’язей |
Рівняння, яким в силу накладених в’язей повинні задовольняти координати точок механічної системи і їх швидкості (перші похідні від координат за часом). |
119 |
Геометричні в’язі |
В’язі, рівняння яких містять тільки координати точок механічної системи (і, можливо, час). |
120 |
Диференціальні в’язі |
В’язі, рівняння яких, крім координат точок механічної системи, містять ще перші похідні від цих координат за часом (і, можливо, час). |
121 |
Голономні в’язі |
Геометричні в’язі і диференціальні в’язі, рівняння яких можуть бути проінтегровані. |
122 |
Неголономні в’язі |
Диференціальні в’язі, рівняння яких не можуть бути проінтегровані. |
123 |
Голономна система |
Механічна система, на яку накладені тільки голономні в’язі. |
124 |
Неголономна система |
Механічна система, на яку накладені неголономні в’язі. |
125 |
Стаціонарні в’язі Нрк. Склерономні в’язі |
В’язі, в рівняння яких час явно не входить. |
126 |
Нестаціонарні в’язі Нрк. Реономні в’язі |
В’язі, в рівняння яких явно входить час. |
127 |
Можливе переміщення точки Віртуальне переміщення точки |
Будь-яке нескінченно мале переміщення, що допускається в’язями, накладеними на точку, в фіксований момент часу |
128 |
Можливе переміщення системи Віртуальне переміщення системи |
Будь-яка сукупність можливих переміщень точок даної механічної системи, що допускається усіма накладеними на неї в’язями. |
129 |
Утримуючі в’язі Нрк. Двосторонні в’язі; незвільнюючі в’язі |
В’язі, при наявності яких для будь-якого можливого переміщення точки механічної системи протилежне йому переміщення також є можливим. |
130 |
Неутримуючі в’язі Нрк. Односторонні в’язі;звільнюючі в’язі |
В’язі, при яких точки механічної системи мають можливі переміщення, протилежні яким не є можливими |
131 |
Ідеальні в’язі |
В’язі, для яких сума робіт їх реакцій дорівнює нулю на будь-якому можливому переміщенні механічної системи. |
132 |
Число ступенів вільності |
Число незалежних між собою можливих переміщень механічної системи. |
133 |
Узагальнені координати |
Незалежні між собою параметри, які при найменшому числі однозначно визначають положення точок механічної системи. П р и м і т к а. Для голономної системи число узагальнених координат збігається з числом ступенів вільності цієї системи. |
134 |
Узагальнена швидкість |
Похідна за часом від узагальненої координати. |
135 |
Можлива робота Віртуальна робота |
Робота сили на можливому переміщенні точки її прикладання. |
136 |
Узагальнена сила |
Величина, яка дорівнює коефіцієнту при прирощенні даної узагальненої координати в виразі можливої роботи сил, що діють на механічну систему.
|
137 |
Функція Лагранжа |
Різниця між кінетичною і потенціальною енергіями механічної системи, яка виражена через узагальнені координати і узагальнені швидкості. |
138 |
Циклічні координати |
Узагальнені координати механічної системи, які не входять явно в функцію Лагранжа. |
139 |
Дисипативні сили |
Сили опору, що залежать від швидкостей точок механічної системи і які визивають зменшення її повної механічної енергії. |
140 |
Дисипативна функція Нрк. Функція Релея |
Функція узагальнених координат і узагальнених швидкостей механічної системи, частинні похідні якої по узагальненим швидкостям, взяті з оберненим знаком, дорівнюють відповідним узагальненим дисипативним силам. |
141 |
Математичний маятник |
Матеріальна точка, яка здійснює під дією сил ваги коливання навколо заданої плоскої кривої. П р и м і т к а. Коли ця крива є колом, розташованим в вертикальній площині, маятник називається круговим. |
142 |
Сферичний маятник |
Матеріальна точка, що рухається під дією сили ваги по сферичній поверхні. |
143 |
Фізичний маятник |
Тверде тіло, що має нерухому вісь обертання і здійснює під дією сили ваги коливання навколо цієї осі. |
144 |
Удар |
Механічна взаємодія матеріальних тіл при якій відбувається скінченна зміна швидкостей їх точок за нескінченно малий проміжок часу. П р и м і т к а. Цей проміжок часу називають тривалістю удару. |
145 |
Ударна сила |
Сила, імпульс якої за час удару є скінченною величиною. |
146 |
Ударний імпульс |
Імпульс ударної сили за час удару. |
147 |
Центральний удар |
Удар, при якому лінія дії ударного імпульсу, прикладеного до тіла по якому здійснюється удар, проходить через його центр мас. |
148 |
Коефіцієнт відновлення при ударі |
При ударі матеріальної точки об нерухому поверхню – величина, яка дорівнює модулю відношення проекцій на нормаль до поверхні, швидкості точки в кінці і на початку удару. |
149 |
Абсолютно пружний удар |
Удар, при якому коефіцієнт відновлення дорівнює одиниці. |
150 |
Абсолютно непружний удар |
Удар, при якому коефіцієнт відновлення дорівнює нулю. |
151 |
Центр удару |
Точка абсолютно твердого тіла, що має нерухому вісь обертання і має таку властивість, що прикладений до тіла ударний імпульс, лінія дії якого проходить через цю точку і який напрямлений перпендикулярно до площини, проведеної через вісь обертання і центр мас тіла, не визиває ударних реакцій в точках закріплення осі. |