3. Методика вивчення мотивів виборів і взаємовиборів

Під час вивчення міжособистісних стосунків методом вибору і взаємовибору важливо знати мотиви, які лежать в основі надання переваги одним учням над іншими. Ці дані можуть мати значення для вивчення рівня сформованості колективу. Досліджено, наприклад, що на початкових стадіях формування колективу основну увагу в мотивуванні переваг надано особливостям поведінки товаришів: „комунікабельний”, „такий, що зацікавить”, „дотепний”, „модно одягається” і т.ін. На більш високому рівні сформованості колективу увагу звернено увага вже на якості особистості - „працелюбний”, „чесний”, „правдивий”, „принциповий” і т.ін.

Одним з методів виявлення мотивів вибору може слугувати твір (краще анонімний) „Наш клас”. Учасникам експерименту пропонують відповісти у творі (це може бути просто анкета) на такі питання.

1. Чи однаково я ставлюсь до своїх однокласників?

2. Чому я до одних ставлюсь краще, ніж до інших?

З. Чи задоволений я ставленням однокласників до мене?

4. Хто мої найближчі друзі в класі і чому я дружу з кожним з них?

Дівчина

Хлопець

Взаємовибір

Мал. 1.

Мал. № 2

Одержані дані можна зіставити з результатами проведеного раніше опитування методом вибору і взаємовибору (за умови участі в обох експериментах тих самих школярів).

Завдання 2. Складання психологічної характеристики колективу (класу)

Схема - зразок складання психологічної характеристики колективу

Загальні відомості про склад класу

Назва школи, класу. Кількість учнів, з них: хлопців, дівчат. Зміни в складі вчителів, що працюють з цим класом, порівнюючи з попереднім роком. Наявність другорічників.

Сім’ї учнів

Сім’ї, батьки яких підтримують постійний зв’язок зі школою, добре організовують виховання дітей. Сім’ї, батьки яких підтримують постійний зв’язок зі школою, добре організовують виховання дітей. Сім’ї, у яких обставини не сприяють бажаному розвитку особистості учня. Причини.

Дисципліна та успішність класу

Загальна характеристика успішності. Її динаміка. Ставлення до певних навчальних предметів. Причини. Стан дисципліни на уроках та в позаурочний час. Причини порушень.

Позакласне та позашкільне життя.

Види позакласних та позашкільних занять. Ставлення до них. Особливості впливу цих занять на розвиток деяких учнів та процеси всередині групи. Розподіл громадської роботи та ставлення до неї.

Основні ціннісні орієнтації, цільові установки, ідеали.

Структура групи та особливості міжособистісних стосунків.

Лідери, особливості їхньої особистості та вплив на групу. Учні з маргінальним статусом. Причини їхнього окраїнного положення в групі. Внутрішньогрупові норми стосунків та поведінки. Групова сумісність, згуртованість. Мотиви та цілі спільної діяльності. Групова самовизначеність, комфортність, незалежність. Традиції.

Особливості процесу прийняття групових рішень та їхня реалізація.

Лідери думок. Лідери-організатори. Особливості виконання прийнятих рішень.

Принципи та методи педагогічної взаємодії з групою, які можуть забезпечити найбільш ефективний вплив на групу, найбільш ефективне управління групою. Оцінка ефективності та обґрунтованості тих методів роботи з групою, які використовує класний керівник.

Педагогічні висновки та рекомендації.

Указати найближчі та перспективні завдання і методи педагогічно доцільного розвитку групи.