6.2.2.4. Загальні вимоги до транспортних засобів та їх обладнання

Згідно до наказу МВС України від 26.07.2004 № 822 транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не повинна включати більше одного причепа або напівпричепа.

На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають бути такі засоби пожежегасіння:

а) на кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів А, В і С ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної одиниці;

б) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 7,5 т, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів А, В і С сукупною ємністю 12 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

в) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить понад 3,5 т, але менше 7,5 т, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів А, В і С сукупною ємністю 8 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу) і принаймні один із яких має мінімальну ємність 6 кг;

г) на транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3,5 т або менше, - один або більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів А, В і С сукупною ємністю 4 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу). Значення ємності вогнегасника(ів), необхідного(их) відповідно до цих Правил, може бути відняте від значення мінімальної сукупної ємності вогнегасників, необхідних відповідно до підпунктів б), в) чи г).

Ці положення застосовуються до всіх транспортних одиниць, що перевозять небезпечні вантажі після 31 грудня 2007

На транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі і зареєстровані до 31 грудня 2002 р., мають бути такі засоби пожежегасіння:

а) не менш як один переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної одиниці та який при його використанні для гасіння вантажу, що зайнявся, перешкоджає поширенню пожежі, дозволяючи боротися з нею;

б) не менш як один переносний вогнегасник ємністю 6 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння шин та гальм, які зайнялись, або вантажу та який при його використанні для гасіння пожежі в двигуні або кабіні транспортної одиниці перешкоджає поширенню пожежі.

На транспортних засобах, дозволена максимальна маса яких з вантажем становить 3,5 т або менше, може бути лише один переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу).

Конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню токсичних газів вогнегасних речовин, що в них містяться, як у звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури, що виникає при пожежі.

Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує дату закінчення терміну придатності.

Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях так, щоб в будь-який час бути легко доступними для екіпажу транспортного засобу, а також щоб бути захищеними від впливу погодних умов з метою уникнення зниження їх експлуатаційної надійності.

Кожна транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, в обов'язковому порядку укомплектовується таким обладнанням:

а) не менш як одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб; при цьому противідкотний упор має відповідати вимогам РСТ УССР 1804-87;

б) не менш як двома конусами із світловідбивною поверхнею, миготливими ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками аварійної зупинки, що відповідають стандарту;

в) жилетами оранжевого кольору із світловідбивними елементами та переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу;

г) засобами захисту органів дихання при перевезенні газів, які мають токсичні властивості, або виробів, що містять такі гази;

ґ) засобами індивідуального захисту та обладнанням, необхідними для прийняття додаткових та спеціальних заходів у разі аварії та надзвичайної ситуації, зазначеними в письмових інструкціях (аварійній картці).

Вимоги до автотранспортних засобів і додаткового устаткування під час перевезення небезпечних вантажів.

Згідно до Європейської Угоди “Про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів” (ДОПНВ) з метою підвищення безпеки руху, а також для запобігання важких наслідків техногенних аварій, що виникають у результаті недосконалої конструкції транспортних засобів, на відміну від транспортних засобів загального призначення, до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, у зв’язку зі специфічними властивостями цих вантажів, подаються додаткові вимоги:

Загальні вимоги.

Небезпечні вантажі повинні перевозитися спеціалізованими чи спеціально пристосованими для цих цілей транспортними засобами, що повинні бути виготовленні чи переустатковані відповідно до вимог нормативної документації (технічними завданнями й умовами на виготовлення (дообладнання), іспит і приймання).

Техніко-експлуатаційні характеристики і технічний стан транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі повинні відповідати інструкціям заводів – виготовлювачів, Правилам дорожнього руху, вимогам Технічних умов на перевезення конкретного виду небезпечного вантажу.

Не допускається вносити зміни в конструкцію транспортних засобів і використовувати експлуатаційні матеріали, не передбачені заводом-виготовлювачем.

У складі автопоїзда, що перевозить небезпечні вантажі, може використовуватися не більш одного причепа чи напівпричепа.

Небезпечні вантажі, упаковані в тару, виготовлену з чуттєвих до вологи матеріалів повинні перевозитися в закритому чи критому брезентом транспортному засобі. Брезент, використовуваний для покриття відкритих кузовів повинен виготовлятися з важкої займистої тканини, прикривати борти на 200 мм нижче їхнього рівня і закріплюватися металевими рейками чи ланцюгами із запірним пристосуванням.

Тяглово-зчіпні пристрої автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам Технічних умов заводу-виготовлювача, обладнуватися страховими тросами чи ланцюгами і постійно контролюватися водієм і особою, відповідальним за технічний стан транспортного засобу.

У транспортних засобів з кузовом типу “Фургон”. Кузов повинен бути цілком закритим, міцним, не мати щілин і розділятися з кабіною автомобіля проміжком не менш 150 мм. Якщо в закритому транспортному засобі перевозяться упакування, що містять стиснуті, зріджені гази має обладнуватися відповідною вентиляцією.

За вимогою ДПНВ автотранспортні засоби ( на цільній рамі і тягачі для напівпричепів) максимальною масою понад 12 тонн повинні бути обладнані пристроєм обмеження швидкості. Якщо вони зареєстровані після 1995року. Установлена швидкість на повинна перевищувати 85 км/год.

Автоцистерна повинна мати позаду по всій ширині цистерни (резервуара) бампер, що охороняє цистерну й арматуру від ударів. Відстань між корпусів цистерни ( чи виступаючою арматурою) і бампером повинна бути не менше 100 мм.

Вимоги до електроустаткування.

Номінальна напруга не повинна перевищувати 24 В.

Електроустаткування повинне бути захищене таким чином, щоб при експлуатації транспортного засобу в ньому не виникало іскор, короткого замикання, а у випадку удару чи деформації ця небезпека зводилася до мінімуму.

Електропроводка повинна складатися з проводів. Укладених у надійну безшовну оболонку, що не піддається корозії.

Діаметр проводів повинний забезпечувати надійну роботу всіх споживачів без перегріву.

Для проводу стартера перевіз повинен бути – 16-17 мм2.

Для інших споживачів - 0.5-1 мм2.

Усі електроланцюги повинні охоронятися від підвищених струмів плавкими запобіжниками (заводського виготовлення) чи автоматичними вимикачами, за винятком ланцюгів, що з’єднують:

акумуляторну батарею із системами холодного пуску двигуна;

акумуляторну батарею з генератором;

генератор із блоком плавких запобіжників чи вимикачів;

акумуляторну батарею зі стартером двигуна.

Вище перераховані незахищені запобіжниками електроланцюги повинні бути найкоротшими.

Електропроводка повинна мати надійну ізоляцію, міцно кріпитися і розташовуватися таким чином, щоб вона не могла постраждати від ударів і тертя об конструктивні частини автомобіля і була захищена від тепла, що виділяється системою охолодження та випуску відпрацьованих газів.

Якщо акумулятори розташовані не під капотом двигуна, то вони повинні знаходитися у вентильованому відсіку з металу чи іншого міцного матеріалу з ізолюючою кришкою акумуляторного ящика.

Автомобіль, що перевозить небезпечні вантажі, повинен бути обладнаний двома вимикачами маси (один у кабіні автомобіля, інший зовні транспортного засобу). Вимикач маси, розташований зовні транспортного засобу, позначається відмітним знаком “МАСА” для полегшення його ідентифікації. Вимикач, що знаходиться в кабіні автомобіля повинен розташовуватися в безпосередній близькості до водія. Доступ до вимикачів повинен бути безперешкодним. Вимикачі повинні бути такими, щоб їхні контакти могли розмикатися при працюючому двигуні, не викликаючи при цьому небезпечних перевантажень в електричних ланцюгах і бути захищеними від випадкового спрацьовування.

Не допускається використання ламп освітлення, що мають різьбові цоколі. Усередині кузовів транспортних засобів не допускається застосування зовнішньої електропроводки, а електричні світильники в кузові фургона повинні бути закриті ковпаками з товщиною стінки не менш 4 мм і захищені міцними гратами з осередком від 20*20 мм до 40*40 мм.

Вимоги до гальмової системи.

Гальмова система автотранспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів своїм станом і конструкцією повинна відповідати вимогам інструкції заводу-виготовлювача і ПДР, ефективно впливати на всі колеса і забезпечувати автоматичну зупинку причепа у випадку розриву зчіпки.

Відповідно до вимог ДПНВ автотранспортні засоби (тягачі і транспортні засоби на твердій рамі) максимальною масою 16 т чи допущені до буксирування причепа максимальною вагою вище 10 т, а також такі причепи, що складають наступні типи транспортних одиниць:

автоцистерни;

транспортні засоби-батареї місткістю більш 1000 л;

транспортні засоби, що перевозять знімні цистерни;

транспортні засоби, що перевозять контейнери-цистерни місткістю більше

3000 л;

уперше зареєстровані після 30 липня 1993 року повинні бути обладнані антиблокувальною гальмовою системою, а також зносостійкою гальмовою системою, призначеною для стабілізації швидкості транспортного засобу на затяжному спуску без використання робочої, аварійної чи стояночної гальмових системи.

Вимоги до паливного бака.

Паливні баки транспортних засобів, призначених для перевезення вибухових речовин і виробів, а також легкозаймистих рідин і газів ( у цистернах і балонах). Повинні обладнуватися захисним кожухом з боку днища і боків, причому конструкція кожуха не повинна створювати перешкод при заправленні транспортного засобу. захисний кожух являє собою металеві щитки товщиною 2 мм, що встановлюються з боку задньої і передньої стінок, а знизу монтується металева сітка, з розміром осередків 10*10 мм. Відстань від паливного бака до щитків і сітки повинне бути не менше 20 мм.

Вимоги до системи випуску відпрацьованих газів.

Транспортні засоби, призначені для перевезення вибухових речовин і виробів. А також легкозаймистих рідин і газів (у цистернах і балонах) обладнуються випускною трубою з виносом її в праву сторону перед радіатором зі стоком випускного отвору вниз.

Якщо розташування двигуна не дозволяє зробити таке переустаткування, то дозволяється виводити випускну трубу в праву сторону поза зоною кузова чи цистерни, а також паливних комунікації.

Випускну трубу автомобілів для перевезення вибухових речовин, легкозаймистих рідин і газів необхідно обладнати знімним іскрогасником.

Вимоги до переносних освітлюваних пристроїв.

Освітлювальні прилади не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних приводити до іскроутворення.

Переносні освітлювальні прилади повинні бути захищені надійною сіткою з осередками 20*20 мм.

Забороняється доступ у транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі з освітлювальними приладами, що мають відкрите полум’я чи лампи з різьбовими цоколями.

Забороняється доступ у закриті транспортні засоби, що перевозять лекгозаймисті рідини і гази, а також вироби, що містять також речовини, з будь-якими освітлювальними приладами, крім переносних ламп, сконструйованих і виготовлених таким чином. Що виключається можливість запалення легкозаймистих парів чи газів, які могли зібратися усередині транспортного засобу.

Вимоги до заземлення.

Автомобілі, що використовуються для перевезень легкозаймистих рідин чи газів, повинні бути обладнані металевим заземлювальним ланцюжком з торканням землі на довжині 200 мм для запобігання накопичення статичних зарядів при русі, а також металевим штирем, до якого приєднаний трос заземлення, для захисту від статичних і атмосферних електричних зарядів на стоянці. Штир повинен бути металевим. Без зазублин, виготовленим з матеріалу, що не утворює іскри при ударі. Довжиною 1 м і діаметром 20 мм. Трос заземлення повинен мати довжину не менш 10 м, діаметр – не менше 0.5 см і бути надійно привареним одним кінцем до рами транспортного засобу, а іншим – до штиря, що заземлює.

Наконечники шланга цистерни повинні бути виготовлені з бронзи, міді, алюмінію чи іншого матеріалу, що не викликає іскор при ударі і приєднанні до заземлювального контуру.

При зливі-наливі легкозаймистих рідині газів в умовах стаціонарних нафтобаз і АЗС, заземлення автомобіля здійснюється шляхом приєднання вилки до стаціонарної розетки заземлювального контуру естакади зливу-наливу.

Додаткове устаткування транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Відповідно до діючих технічних умов безпечного перевезення, кожен транспортний засіб, що перевозить небезпечний вантаж повинен укомплектовуватися наступним додатковим устаткуванням:

• набором інструментів для аварійного ремонту транспортного засобу, що виключають можливість іскроутворення;

• противовідкатними упорами ( не менш двох на кожен транспортний засіб), розміри яких відповідають діаметру коліс транспортного засобу;

• двома проблисковими маячками жовтого (оранжевого) кольору автономним живленням;

• знаком аварійної зупинки;

• твердим чи гнучким буксиром;

• штирем із тросом для заземлення транспортного засобу;

• розпізнавальними знаками “Небезпечний вантаж” (не менш 4-х на кожен транспортний засіб відповідно до ДСТУ 3689- 98) і не менше ніж трьома знаками небезпеки відповідно до вимог додавання А9 ДПНВ;

• молотком чи кувалдою;

• комплектом ланцюгів протиковзання в період слизького дорожнього покриття;

• п’ятьма подвійними поліетиленовими мішками, ємністю не менше 25 кг, або ємностями з пластику чи фіброкартону, для збору і видалення забрудненого піску чи інших матеріалів;

• засобами індивідуального захисту водія й осіб, що супроводжують вантаж:

• жилетом зі світлоповертаючими елементами;

• засобами захисту очей, протигазом (респіратором) передбаченими нормативною документацією для речовини, що перевозиться;

• спеціальним брезентовими чи гумовими рукавицями. Костюмом чи комбінезоном (під час перевезення легкозаймистих рідин з бавовняної тканини, під час перевезення їдких речовин і речовин, здатних легко усмоктуватися через шкіру – прогумованої тканини або брезенту), гумовим фартухом і іншими засобами захисту шкіри;

• захисним взуттям.

• ємністю з водою для термінового промивання очей і шкіри місткістю 2-5 л.

• медичною аптечкою №1

• .7 2% розчином соди і хлорного вапна.

• засобами ліквідації пожежі на кожен транспортний засіб:

• - двома порошковими вогнегасниками ОП-5. Місткістю 5 літрів, що розміщують таким чином: один безпосередньо в кабіні водія, другий зовні кабіни з боку водія;

• - вуглекислотним вогнегасником ОУ-7, місткістю 7 літрів закріпленим зовні кабіни з боку водія;

• - ящиком з піском – 25 кг (під час перевезення піротехнічних виробів – 50 кг)”;

• - лопатою;

• - кошмою для гасіння локальних вогнищ.

Для позначення місця змушеної зупинки:

• 2-ма знаками “В’їзд заборонений”, діаметром 600 мм.;

• 2-ма знаками “Об’їзд перешкоди з лівого (правого) боку”, діаметром 600 мм.;

• під час перевезення вибухових матеріалів, згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.19-97 “Правила безпеки при перевезенні вибухових матеріалів автомобільним транспортом”, додатково двома знаками “Зупинка заборонена”;

• чотирма розкладами триногами для тимчасової установки знаків, висотою 0.6- 1.5 м;

• вісьмома конусами зі світлоповертаючими смугами (висотою 600 мм, нижнім діаметром –420 мм, верхнім діаметром 50 мм);

• мітлою;

• засобами нейтралізації небезпечного вантажу.

Перераховане вище устаткування повинне розміщуватися в легкодоступних місцях не більше 1.5 м від землі.