Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_2 НВ-2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
439.81 Кб
Скачать
    1. Компанія вісмут - вивчення особливостей впливу урана на організм

Історична довідка

Починаючи з дванадцятого століття, в горах Ерц проводилися гірничорудні роботи; пізніше видобуток срібла з 1470 року сприяла процвітанню всього регіону. Ближче до 1500 року в записках Агріколи з'явилися перші відомості про специфічні захворюваннях серед шахтарів. У 1879 році Хертінг (Haerting) і Хессе (Hesse) довели, що шахтарі хворіють на рак легень, хоча і не було ясно, що стало причиною хвороби. У 1925 році "рак легенів у Шнеєберг" (Schneeberg) увійшов до списку професійних захворювань.

Матеріал, з якого Марія Кюрі одержала елементи радій і плутоній, містився в шихті шлаку з шахт Іохімсталі (Яхімова) в Богемії. У 1936 році Раєвський справив заміри концентрації радону неподалік від Шнеєберг і підтвердив гіпотезу про взаємозв'язок між вмістом радону в гірничорудних шахтах і частотою захворювання на рак легені.

У 1945 році Радянський Союз прискорив роботи за програмою створення атомної зброї. У пошуку уранових руд добралися і до гір Ерц, тому що умови гірської видобутку там були кращі, ніж в Радянському Союзі. Після проведення геологорозвідувальних робіт область стала підпорядковуватися радянської військової адміністрації і була оголошена забороненою зоною.

З 1946 по 1990 р. радянська компанія Вісмут (SAG), а пізніше радянсько-німецьке підприємство Вісмут (SDAG), видобувало уран в Тюрінгії і Саксонії (рисунок). У той час Радянський Союз робив все можливе для виробництва достатньої кількості урану з метою створення першої радянської атомної бомби. Відповідне оснащення було недоступно, і нарощування обсягу видобутку уранової руди було можливо лише за рахунок зниження вимог до техніки безпеки. Умови проведення робіт були особливо незадовільними з 1946 по 1954 роки. Згідно зі звітом про стан здоров'я співробітників компанії Вісмут (SAG), тільки в другій половині 1949 1281 шахтарів померли в результаті нещасних випадків на виробництві, а 20000 отримали каліцтва або захворювання.

У післявоєнній Німеччині Радянський Союз розглядав видобуток урану як репарацію. Була проведена мобілізація ув'язнених, призовників і "добровольців", тим не менше, на перших порах відчувався брак кваліфікованого персоналу. Усього в компанії Вісмут працювало від 400000 до 500000 робочих.

Погані умови праці, відсутність передових технологій і тиск з боку керівництва призвели до надзвичайно високому числу виробничого травматизму і захворювань. Умови праці почали поступово поліпшуватися в 1953 році, коли до керівництва радянської компанії увійшли німецькі фахівці.

З 1946 по 1955 рік видобуток велася методом сухого буріння, що приводить до високого рівня запиленості. Штучна вентиляція відсутня, що викликало високу концентрацію радону в робочих зонах. Крім того, на здоров'я робітників несприятливо позначався надзвичайно важка праця через нестачу обладнання, відсутності захисних механізмів і тривалого робочого дня (працювали по 200 годин на місяць).

Рівень шкідливого впливу варіював в залежності від часу і місця розташування шахти. Систематичні заміри радіації проводилися на різних стадіях проекту (див. малюнок 32.5). Вплив іонізуючої радіації (рівне рівнем радіації на робочому місці, помноженому на число місяців (WLM)), може бути оцінений лише приблизно (таблиця 32.13). Сьогодні ми можемо провести порівняння з променевими ураженнями в інших країнах, з даними, отриманими в експериментальних умовах і зареєстрованими у звітах щодо нещасних випадків, що в сукупності дає більш точну оцінку.

На додаток до інтенсивного впливу пилу гірських порід, існували й інші чинники, які сприяли розвитку хвороб. До них відносилося наявність пилу урану, миш'яку, азбесту і газоподібних вибухових речовин. Були присутні і такі фізичні фактори, як шум, вплив вібрації на руки і весь організм. У таких умовах силікоз і викликані радіацією бронхіальні карциноми - найбільш часто зустрічаються професійні захворювання з 1952 по 1990 рік.

Незважаючи на те, що з плином часу медичне обслуговування шахтарів в компанії Вісмут (SAG / SDAG) поліпшувався і стало включати щорічну медичну диспансеризацію, вплив на здоров'я рудних порід системно проаналізовано не було. Продукція та умови праці трималися в строгому секреті; компанія Вісмут була автономною. Це було справжнє "державу в державі".

Повною мірою про шкідливий вплив на здоров'я уранових шахт стало відомо лише в 1989-90 рр.. під час приєднання Німецької Демократичної Республіки (НДР) до ФРН. У грудні 1990 р. гірський видобуток урану в Німеччині була припинена. Починаючи з 1991р., Відповідно до закону про страхування від нещасних випадків, організацією професійного страхування, відповідальної за реєстрацію всіх нещасних випадків і професійних захворювань та виплату компенсацій, було зроблено дослідження у зв'язку з діяльністю компанії Вісмут. Це підтвердило, що самі асоціації несуть відповідальність за надання постраждалим найкращого медичного обслуговування та збір відповідної інформації з безпеки праці та охорони здоров'я на виробництві.

У 1990 році в результаті діяльності компанії Вісмут приблизно 600 заяв на компенсаційні виплати за діагнозом бронхіальна карцинома очікували розгляду в системі соціального страхування; близько 1700 випадків раку легені не були визнані в попередні роки. Починаючи з 1991 р., подібні позови переглядалися відповідними відділеннями професійного медичного страхування (Berufsgenossenschaften). На основі наукових прогнозів (Якобі (Jacobi), Хенріхс (Henrichs) і Барклай (Barclay) 1992 р.; Віхманн (Wichmann), бруски-Хохфельд (Bruske-Hohlfeld) і Монерей (Mohner), 1995 р.) очікується, що в наступні десять років щорічно від 200 до 300 випадків бронхіальної карциноми будуть визнані наслідком діяльності компанії Вісмут.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.