Ресурсне забезпечення засобів транспорту

Реалізація виробничих завдань технічними засобами

адаптації ТДК – ТІУС - ТЄТО

Таким чином розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій безпосередньо у системі транспорту потрібен: для конкурентоспроможності у ринкових умовах з значними ризиками та протидією конкурентів; для інвесторів, яким потрібно знати рівні гарантованих результатів по рентабельності; для технологів та обслуговуючого персоналу, яким потрібно знати маршрути, графіки, потреби РЕІ ресурсів; для водіїв, яким потрібно знати умови руху заздалегідь (метеорологічний стан та небезпечні явища погоди) щоб уникнути ДТП; для клієнтів, яким потрібно знати умови перевезень, що пропонуються, гарантії та якість (сервіс) обслуговування за маршрутом та графіком руху.

Потоки даних по каналах телекомунікації забезпечують: адаптивність моделей; швидкість визначення вузьких (критичних) місць; оптимальність знаходження резервів підвищення ефективності та якості перевезень; результативність по багатьом показникам виробничої технології; пристосованість обраних технологічних рішень для конкретних природно-соціальних умов та умов функціонування МТЗ на дорожньо-транспортному комплексі, що також змінюється.

Рівень адаптації напряму визначається здатністю засобів телекомунікацій оперативно розв’язувати усі виробничі задачі у зональному обсязі, там де діє система транспорту та функціонує єдиний інформаційно-телекомунікаційний простір (Рис. 3.7).

При цьому інформаційний зв’язок поєднує (табл. 3.1) усіх: хто генерує первинні дані; хто їх обробляє; хто накопичує інформацію у базах даних та базах знань; хто розв’язує багато конкретних задач ідентифікації, моделювання та оптимізації; хто приймає рішення та керує згідно узгоджених та оптимізованих планів; хто отримує потрібну для його дій інформацію.

Саме спільна взаємодія (рис. 3.7) у межах інформаційно-телекомунікаційного простору за рахунок якісної телекомунікації забезпечує адаптивні властивості та стабілізацію виграшів від перевезень при змінах природно-соціальних умов довкілля.

Кожну транспортну систему можливо представляти у вигляді відкритої складної динамічної системи (ВСДС), тому що її функціонування повністю залежить від зовнішнього навколишнього природного та соціального середовищ. Соціальні потреби формують потік замовлень на перевезення. Всі кількісні показники такого вхідного потоку залежать від процесів у зовнішньому середовищі, що динамічно змінюється, трансформується та формує нові вимоги до перевезень пасажирів й вантажів. Природні та соціальні фактори (рис. 3.4) також безпосередньо впливають під час руху транспортних засобів. На різних ділянках маршруту виникають різні обмежуючі рух фактори, що змінюються у просторі та часі.

Природна мінливість та велика кількість різних факторів впливу змінюють стан у кожній з взаємодіючих часток:

Рис.3.7. Інформаційний простір ТІУС та схема складових підсистем

• об’єкти руху – транспортні засоби, що здійснюють транспортну роботу та перевезення;

• навколишнє середовище – природне та соціальне довкілля, що створює вплив та зміни фактичних умов під час планування та реалізації руху;

• ергатична вирішуючи підсистема – інформаційно-управляючі засоби (людино-машина організація), що приймають рішення на різних фазах та рівнях управління процесами функціонування транспортної системи.

Гармонізація станів кожної з підсистем єдиної складної динамічної системи неможлива без отримання (збір, контроль, аналіз, обробка) цілісної, достовірної та своєчасної інформації, необхідної для прийняття аргументованих, дійових та ефективних рішень у контурах ТІУС. Складність, багаторівневість та багатофункціональність транспортної системи, яка знаходиться у складній взаємодії між внутрішніми та зовнішніми сферами, вимагає побудувати таку інформаційно-комунікаційну технологію, що гарантує безконфліктність та органічну цілісність ВСДС.

Адаптація ВСДС до прояву різноманітних факторів довкілля забезпечується завдяки новим інформаційним технологіям, що передбачають гнучке поєднання між особами соціального середовища, які розподілені функціонально та за професійними ознаками в організаційній структурі підприємств.

Засоби інформаційної телекомунікації підвищують оперативність, гнучкість та надійність отримання даних, що необхідні для ОПР.

Залучення потужних комп’ютерних засобів аналізу, моделювання, оптимізації зменшує ризики, які присутні при використанні досвіду, здорового глузду та інтуїції фахівця. Інформаційна складність управління за традиційними технологіями приводила до неврахування важливих тенденцій в умовах невизначеності ряду факторів. Вдосконалення процесів управління транспортними підприємствами в ринкових умовах господарювання, що динамічно змінюються та суттєво впливають на конкурентоспроможність, потребує розвитку телекомунікаційних технологій.

За допомогою зв’язку та навігаційно-інформаційних супутникових технологій між ініціаторами-керівниками, координаторами-диспетчерами та реалізаторами-виконавцями досягаємо наступних результатів:

• покращуються умови діяльності вітчизняного підприємства;

• створюються механізми адаптації організації за рахунок ефективного управління в умовах нестабільного зовнішнього середовища та обмеженості наявних внутрішніх ресурсів;

• забезпечується безперервний, своєчасний доступ підприємства до речовин, енергетичних ресурсів, інформації, що визначає процеси трансформації механізмів управління до ринкових принципів функціонування з загостренням конкуренції на ринках;

• підвищується точність моделювання, ідентифікації та прогнозування показників діяльності підприємства за результатами спостереження існуючих виробничих процесів.

Таблиця 3.1

Типові комунікаційні діалогові повідомлення (запит – відповідь)

ОПР – особа, що приймає рішення	Цільова потреба проблемна ситуація	Запит про ключову інформацію, що потребує своєчасного узгодження
		Об'єкт перевезення що?	Місце знаходження де?	Час транспорту Коли?		Обсяги перевезень cкільки?		Умови перевезень які?
Клієнт-користувач	Транспортування з пункту А у пункт В	Пасажири вантажі	Координати пункту А проміжні пункту В		Рік, місяць, дата, час		Кількість осіб тон (вага)		Якість обслуги
Постачальник ресурсів	Задовольнити потребу у витратних ресурсах	товари деталі матеріали	склади бази ринки		до заданої події		за замовленням		стандартні
Співвиконавець	Скоординувати спільні роботи	вироби агрегати вузли	підприємства установи		своєчасно по графіку		за договором		згідно ТЗ
Менеджер адміністратор	Заключити контракти	об'єкти предмети	почтові адреси		у межах спроможності		за згодою		у межах можливостей
Логістик	Оптимізувати управління ресурсами	речовина енергія інформація	джерела виробники		за графіками поточних потреб		за потреб виробництва		за нормативами
Технолог	Оптимізувати технологічний процес	технологічні засоби інструменти	Технологічні ланцюги та вузли		за технологічним графіком		за регламентом		за стандартами
Інженер	Забезпечити безвідмовність техніки	об'єкти техніки	зона виробництва		згідно норм		за планом		за планом
Водій	Виконати графік	вантаж	зона маршруту		своєчасно		за графіком		за правилами

Цілеспрямоване керування забезпечує оптимум відповідно знання: ситуативних пріоритетів функціонування; „вузьких місць”, що склалися за напрямами діяльності транспортного підприємства; фактичного стану ТЄТО з потенціалами витратних ресурсів, без достатньої кількості та якості яких не може бути окупності; прибутковості та рентабельності підприємства на конкурентних ринках транспортних перевезень та послуг.

Своєчасний цілеспрямований збір даних, прийняття оптимальних планів-рішень, дистанційне управління шляхом оптимізації бізнес-процесів виробничої діяльності ТЄТО забезпечує ТТТ зв’язок ділового ієрархічного типу.

Очікувані ефекти, що реально досягаються полягають в наступному:

• скорочення середнього часу обслуговування клієнтів з 55 до 17 хвилин та менше шляхом узгодження інтересів клієнта та виконавця;

• повна відсутність черги без залучення додаткових ресурсів (персоналу, техніки, коштів, тощо);

• підвищення обсягу перевезень, що забезпечили приріст прибутку;

• скорочення питомих витрат ресурсів РЕІ на кожне замовлення та комплексне постачання;

• підтримання мінімального рівня зносу та зменшення технічного потенціалу машин, обладнання, апаратів, технічних засобів.

Таким чином повсякденна телекомунікація потрібна щоб кожен раз не помилятися при прийнятті рішень, коли гостро необхідно знати (гарантувати високу точність прогнозу майбутнього) наслідки від реалізації саме цих рішень. Якщо на прогнозний інтервал точність та надійність оцінок майбутніх наслідків не забезпечена (наприклад, за умов не ефективної телекомунікації з отримання потрібних даних), тоді можливі різні помилки та відхилення від бажаного та очікуваного результату. Незнання майбутнього та неадекватна дія в умовах невизначеності призводить до кризових явищ. При цих умовах безпека транспортних перевезень не гарантується як й рівень інших показників ефективності. Ось чому відбувається розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, що сприяють гарантованому адаптивному управлінні ТЄТО, як й іншими сучасними транспортними системами з оптимальною конфігурацією технічних засобів ТТТ.