Рекомендована література

1. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. Навч. посібник. – Київ, Академвидавництво, 2005

2. Психологія. За ред. чл. – кор. АПН України Ю.Л. Трофімова. – Київ, «Либедь», 2005

Особливості методів і критеріїв оцінювання

Усього за результатами роботи на семінарських заняттях за весь курс курсанти, можуть набрати 30 балів. Відповіді оцінюються за 5-ти бальною системою. Із них розподіл балів за темами складає:

Модуль № 1.

• семінарське заняття № 1 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 2 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 3 – 0-5 балів;

Модуль № 2.

• семінарське заняття № 4 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 5 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 6 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 7 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 8 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 9 – 0-5 балів;

робота на семінарському занятті - 0-30 балів;

самостійна робота – 20 балів;

модульний контроль 1 – 20 балів;

модульний контроль 2 – 20 балів;

екзамен – 10 балів.

Ідентифікація

Соціологія

Дисципліна циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Семестр навчання – 4,5

Кількість кредитів ECTS –3

Викладачі - Ромадикіна Віталія Сергіївна - заступник начальника кафедри, кандидат філософських наук, доцент, Смоктій Анна Олександрівна - доцент кафедри, кандидат філософських наук, доцент, Ковальова Ірина Ігорівна - доцент кафедри, кандидат історичних наук, доцент, Тимченко Ольга Валентинівна - доцент кафедри , кандидат психологічних наук, доцент.

Форма підсумкового контролю – екзамен (4,5 семестр)

Мета модуля: є засвоєння основних наукових уявлень про соціальну реальність і опанування методами побудови теоретичних моделей соціальних явищ і процесів, що містяться в конкретних теоріях.

Основні завдання модуля:

- формування наукового світогляду і методологічної чіткості мислення;

- прищеплення навичок застосування методології соціального пізнання в практичній діяльності, самостійного аналізу складних явищ та суперечностей соціальної дійсності, з’ясування сутності тих чи інших соціологічних концепцій тощо.

Предмет модуля: суспільство, особистість, соціальні відносини, соціальні взаємодії, соціальний взаємозв’язок, соціальний контроль.

Зв’язки з іншими дисциплінами: «Психологія», «Конфліктологія», «Філософія», «Логіка», «Культурологія», «Історія України», «Всесвітня історія».

Зміст модуля

Модуль № 1

Тема № 1. Соціологія як наука. Основні етапи її розвитку.

Тема № 2. Суспільство як соціальна система.

Тема № 3. Соціальні зміни.

Модуль № 2

Тема № 4. Соціологія особистості.

Тема № 5. Соціальні інститути суспільства.

Тема № 6. Соціальні та правові норми. Право як інструмент соціального контролю.

Тема № 7. Соціологія конфлікту.

Тема № 8. Соціологічне дослідження: методологія, методика, техніка.

В результаті вивчення модуля «Соціологія» курсанти повинні знати:

• обсяг, предмет, мету, завдання соціології;

• сучасну методологію і методику аналізу соціальних явищ та процесів;

• зміст етапів становлення та розвитку соціології як науки, розвиток та стан соціологічних досліджень в Україні;

• загальні закони розвитку та функціонування суспільної діяльності;

• системи соціологічних категорій, їх зв’язок з суспільними законами;

• сутність соціальних систем, соціальних інститутів і соціальної структури суспільства;

• взаємозв’язок та взаємодію соціальних систем;

• основні тенденції суспільного розвитку і його головні характеристики.

Вміти:

• проводити соціологічні дослідження;

• використовувати отримані знання в вирішенні професійних задач;

• з’ясовувати сучасні проблеми суспільного розвитку та знаходити їх розв’язання на засадах наукової методології;

• застосовувати методологічні настанови та рекомендації соціології в розв’язанні конкретних професійних задач.

Основними формами вивчення соціології є лекції, семінари, консультації, підготовка доповідей та рефератів, самостійна робота з першоджерелами, модульний контроль.

Під час самостійного опрацювання програмного матеріалу курсанти поглиблюють і закріплюють знання, удосконалюють навички і вміння творчо працювати з науковими працями з соціології.

Складовою самостійної роботи

• поглиблене вивчення та конспектування певних текстів;

• доповнення конспекту лекцій та нотаток, що зроблені під час семінарських занять (конференцій, бесід тощо);

• вивчення обов’язкового програмного матеріалу;

• написання доповідей, рефератів і розгорнутих планів-конспектів відповідей на питання семінару тощо.

Рекомендована література:

1. Бельский В.Ю., Беляев А.А., Ломаков Д.Г. Социология: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002.

2. Казаринова Н.В., Филатова О.Г., Хренов А.Е. Социология: Учебник для вузов.— М., 2000.

3. Карбонье Ж. Юридическая социология.— М.: Прогресс, 1986.

4. Некрасов А.И. Социология. – Харьков: Одиссей, 2004.

5. Общая социология: Теория и прикладные исследования / В.А. Ядов и др.— СПб.: СПб-е философское общество, 2001.

6. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002.

7. Піча В.М. Соціологія. Загальний курс.— К., 2000.

8. Социология. Основы общей теории: Учебник для вузов / Отв. ред. Г.В.Осипов. – М.: Норма, 2003.

9. Социология: Учебник для вузов / А.И.Кравченко, В.Ф.Анурин. – СПб.: Питер, 2004.

10. Социология: Учебное пособие / Елсуков А.Н., Бабосов Е.М., Данилов А.Н.— Мн.: ТетраСистемс, 1998.

11. Фролов С.С. Социология.— М.: Логос, 1999.

Особливості методів та критеріїв оцінювання

Усього за результатами роботи на семінарських заняттях за весь курс курсанти, можуть набрати 30 балів. Відповіді оцінюються за 5-ти бальною системою. З них розподіл балів за темами складає:

Модуль № 1.

• семінарське заняття № 1 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 2 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 3 – 0-5 балів;

Модуль № 2.

• семінарське заняття № 4 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 5 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 6 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 7 – 0-5 балів;

• семінарське заняття № 8 – 0-5 балів;

робота на семінарському занятті - 0-30 балів;

самостійна робота – 20 балів;

модульний контроль 1 – 20 балів;

модульний контроль 2 – 20 балів;

екзамен – 10 балів.

Ідентифікація

Юридична психологія

Дисципліна циклу професійної та практичної підготовки (за вибором ВНЗ)

Семестр навчання – 2,3

Викладач – доцент кафедри психології та соціології, кандидат філософських наук Ромадикіна Віталія Сергіївна

Форма підсумкового контролю – залік.

Мета модуля: полягає в озброєнні курсантів системою теоретичних знань, практичних навичок i умінь професійної діяльності, що містить в собі постійний i підвищений фактор ризику, напружене виконання завдань в умовах недостатньої інформації, дефіциту часу, високої відповідальності за результати праці та інших проблем, які можуть бути вирішені тільки при належній організації професійно - психологічної підготовки.

Завдання модуля:

• розкрити фундаментальні положення психології та їх значущість у професійній діяльності юриста;

• показати курсантам соціально-психологічні умови ефективної діяльності в різних сферах юридичної практики;

• удосконалити у курсантів психологічну готовність до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, позитивну мотивацію до вибору безпечних технологій виконання службових завдань, відповідальне ставлення до дотримання правил безпеки у службовій діяльності, передбачливості;

• прищеплювати та покращувати соціально-психологічну культуру юристів.

Предметом вивчення дисципліни «Юридична психологія» є психічні явища (процеси, стани, властивості, утворення) та їх прояви у працівників юридичної сфери.

Зв’язки з іншими дисциплінами: «Психологія», «Соціологія», «Філософія права», «Кримінальне право».

Зміст модуля

Тема № 1. Предмет, структура, мета і завдання юридичної психології.

Тема № 2. Психологія особистості та діяльності юриста.

Тема № 3. Психологічні аспекти професійного спілкування юриста (комунікативна підструктура).

Тема № 4. Психологія потерпілого.

Тема № 5. Психологія особистості злочинця та злочинної групи.

Тема № 6. Психологічна характеристика дій в екстремальних умовах.

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни курсанти повинні знати:

• предмет, завдання, методи та прийоми «Юридичної психології»;

• теоретичні та практичні аспекти психології особистості, юридичної та кримінальної психології;

• психологічні особливості діяльності та особистості юриста;

• природу та динаміку професійної деформації особистості;

• соціально-психологічний зміст, умови та засоби оптимізації професійного спілкування;

• психологічні особливості правопорушників (злочинців) та антисуспільних угрупувань.

Вміти:

• застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

• здійснювати соціально-психологічний аналіз особистості;

• складати психологічний портрет правопорушника;

• діагностувати неправду та нещиру поведінку особистості;

• ураховувати психологічні особливості спілкування з різними категоріями громадян в професійній діяльності;

• ефективно вирішувати конфлікти в процесі юридичної діяльності;

• забезпечувати психологічну готовність до дій в екстремальних ситуаціях;

• застосувати методику візуальної психодіагностики для успішного встановлення психологічного контакту та довіри з метою отримання інформації для розслідування злочинів;

• застосовувати правомірні засоби психологічного впливу на різноманітні верстви населення;

Складова самостійної роботи.

Завдання для самостійної роботи виконуються у поза аудиторний час.

• кожну лекцію курсу перед семінарським заняттям згідно з конкретними завданнями;

• підготувати реферати (згідно з рекомендованою тематикою) та захистити їх в часи консультативної роботи, що проводиться викладачем;

Рекомендована література:

1. Васильев В.Л. Психология следственных действий.: Учебное пособие. - К., 1996. – 43 с.

2. Еникеев М.И., Черных Э.А. Психология следователя. Практикум по юридической психологии. - М., 1988. – 157 с.

3. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. - М., 1997.

4. Юридична психологія. (Альбом схем з коментарями); Навч. посібник. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 56 с.

5. Запорожцева Г.Є. Професійно-психологічна підготовка дільничних інспекторів. – Одеса, 2000.

Особливості методів та критеріїв оцінювання

Форми перевірки знань та вмінь курсантів на семінарських і практичних заняттях визначаються викладачем залежно від складності питань, які розглядаються на занятті. До таких видів роботи курсанта належать відповіді на питання, що розглядаються на семінарському або практичному занятті (підготов­ка конспектів, рефератів, розв’язання практичних або проблем­них (ситуаційних) завдань (правових ситуацій), виконання завдань для самостійної підготовки, письмові теоретичні опитування і тес­тові письмові опитування, інтерактивні ігри тощо.

Ідентифікація