2. Закон єдності аналізу й синтезу

Аналіз і синтез є елементами біологічного й інтелектуального розвитку. Суть аналізу (декомпозиції) полягає розділенні цілого на частини, представлення складного у вигляді простих складових, зміна цих частин, додавання нових або усунення деяких з них для ефективної діяльності або зручності дослідження. Суть синтезу (агрегування) полягає у з'єднанні, об'єднанні (уявному або реальному) оновленого набору простих складових об'єкта в єдине ціле, узгодження їх діяльності для ефективнішої діяльності або зручності дослідження.

За переважанням аналітичного або синтетичного мислення студентів можна розділити на дві групи, кожна з яких для підвищення ефективності навчання повинна займатися за своєю методикою:

- для аналітичної - більше часу можна приділяти деталям процесу;

- для синтетичної - більше уваги приділяти порівняльному аналізу процесу в цілому з еталонами, моделями та ін.

Аналіз і синтез в індивідуальному та колективному мисленні переплітаються і не можуть функціонувати окремо. Тому, коли мова йде про єдність аналізу і синтезу, ми маємо на увазі їх нерозривність і взаємодію у процесі будь-якої мисленнєвої діяльності.

Формулювання закону єдності аналізу і синтезу: кожна система (біологічна або соціальна) прагне налаштуватися на найбільш економний режим функціонування за рахунок постійної зміни своєї структури або виконуваних функцій.

У теорії організації аналіз включає дві основні процедури:

- розділення цілого на частини;

- поліпшення функціонування кожної з цих частин.

Синтез також складається з двох процедур:

• узгодження характеристик виділених частин;

• об'єднання їх в одне ціле.

Загалом, аналіз (розділення) деякої системи може йти за трьома шляхами:

- виділені частини незалежні одна від іншої і зберігають при цьому всі свої властивості;

- виділені частини залежні одна від іншої і при розділенні втрачають ряд неосновних властивостей;

- виділені частини залежні одна від іншої і при розділенні втрачають основні властивості.

Аналіз можна вести на трьох рівнях:

- державному - для удосконалення сімейного законодавства, в тому числі впровадження контрактної системи; здійснення протекціонізму при прийомі на роботу і просуванні персоналу з благополучних сімей;

- суспільному - для створення клубів сім’ї, формування суспільної думки про важливість сім’ї;

- сімейному - для проведення просвітницької, виховної, примирювальної роботи з членами сім’ї.

Синтез (об’єднання) здійснюється на основі взаємної необхідності і взаємодії. Процес об’єднання проводиться в два етапи:

- моделювання нового цілого або в думках, або з допомогою пакетів прикладних програм на комп’ютері;

- практична реалізація проекту.

Отримання при об’єднанні елементів нового цілого роботоздатного утворення, потенціал якого вище суми потенціалів об’єднаних елементів, носить назву емерджентність⁷. Емерджентність включає ефект синергії, але емерджентність більше відноситься до явищ, а синергія — до процесів, які відбуваються в окремих елементах організацій.

Щодо того, як здійснювати аналіз і синтез організацій власну думку має Е.А. Смирнов, який пропонує використовувати метод поступового наближення, що включає чотири рівні⁸:

1. Попередній аналіз з позицій стороннього спостерігача.

2. Мозкова атака на нараді основних спеціалістів організації.

3. Створення групи розвитку підприємства і формування стратегії розвитку організації.

4. Постійна робота групи розвитку в рамках нового структурного підрозділу організації.

Закон єдності аналізу і синтезу має свої суттєві особливості, істотні відмінності від інших законів, які заключаються в наступному:

- не виражає специфіки історично визначених відносин, а характеризує загальні зв’язки і відносини в соціальному середовищі взагалі;

- виступає в ролі каталізатора суспільного прогресу;

- його роль з розвитком суспільства зростає.

Отже, для забезпечення успішної діяльності, керівник організації повинен:

• прагнути до постійного моніторингу внутрішніх і зовнішніх сильних і слабких сторін організації (добре відомий SWOT-аналіз);

• ретельно планувати діяльність як всієї організації, так і окремих підрозділів;

• прагнути до мінімізації виробництва по ресурсах;

• застосовувати сучасну інформаційну технологію.