Тема 4. Розвиток систем Інтранет і Екстранет. Web-інтеграція

Зміст:

1. Основні додатки інтранет

2. Бізнес - значимість екстранет

3. Web-інтеграція

4. Системи спільної роботи

Інтранет називають мережу всередині організації, яка вико­ристовує-: Інтернет-технології (Web-браузер, мережці протоколи TCP/IP, мову HTML для публікації мультимедійних матеріалів і баз даних тощо) для організації Інтернет-подібного середови­ща усередині підприємства з метою інформаційного обміну, ко­мунікації, взаємодії і підтримки бізнес-процесів. Безпека систем інтранет забезпечується системою паролів, шифруванням, вста­новленням захисних екранів, доступ авторизованим користува­чам може здійснюватися через Інтернет. Корпоративний інтра­нет може бути доступний також через системи інтранет спожи­вачів, постачальників та інших бізнес-партнерів за допомогою систем екстранет.

Цілі створення інтранет:

- підвищення рівня керування і підтримки прийняття рішень менеджерами за рахунок організації збору, консолідації й аналізу необхідної інформації;

- створення єдиної бази знань компанії, включаючи агреговану інформацію, одержання якої вимагає великих витрат ча­су і коштів;

- економія часу і зусиль працівників компанії;

- скорочення витрат компанії;

- підвищення рівня комунікацій і спільної роботи між працівниками компанії;

- підтримка процесів уніфікації і стандартизації процесів та процедур у компанії;

- підвищення якості роботи і обслуговування клієнтів компанії;

- підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості компанії.

Web-публікації. Інтранет відкриває широкі можливості для розробки і публікації гіиертекстових мультимедійних доку­ментів. Простота, привабливість, низька вартість розміщення інформації, доступ до мультимедійних документів, статистика відвідувань стали причинами зростаючої популярності інтранет. у бізнесі. Так, новини, технічна документація і креслення, ката­логи продукції можуть бути опубліковані різними способами, включаючи гіпермедійні Web-сторінки, електронні повідомлен­ня, мережне мовлення, інші додатки. Програмне забезпечення інтранет-браузера, сервера і пошукових машин допомагає легко й у короткий термін знаходити будь-яку необхідну інформацію.

Бізнес-операції і керування. Переваги інтранет виходять да­леко за рамки створення і розповсюдження гіпермедійної інфор­мації. Інтранет використовується як платформа для розробки і застосування бізнес-додатків підтримки прийняття управлінських рішень і керування процесами усередині підприємства.

Технологічні ресурси інтранет. Оскільки інтранет є Інтернет - подібною мережею всередині організації, вона залежить від усіх інформаційних технологій, які забезпечують функціонування Інтернет. Компанії, що використовують інтранет, повинні мати чи встановити мережу клієнт-сервер на базі протоколів TCP/IP і відповідне програмне й технічне забезпечення: Web-браузер, серверне програмне забезпечення, програмне забезпечення для Web-публікацій, керування мережею і забезпечення безпеки.

Таким чином, компанії, які використовують інтранет, одер­жують значні переваги, пов'язані з перетворенням традиційних методів ведення бізнесу.

У результаті впровадження корпоративного інтранет ком­панія одержує ряд переваг, які можна умовно поділити на прямі і непрямі. До прямих переваг належать:

- економія робочого часу працівників компанії; збільшення швидкості проведення операцій і прийняття рішень;

- економія від повторного використання накопичених у компанії знань;

- зниження вартості взаємодії з віддаленими підрозділами

компанії;

- обмін знаннями усередині компанії, і як наслідок - підвищення якості і продуктивності роботи працівників;

- зниження вартості взаємодії й обміну інформацією з партнерами компанії;

- економія на вартості ліцензій у порівнянні з роботою за клієнт-серверними технологіями;

- зниження вартості забезпечення інформаційної безпеки і супроводження системи.

До непрямих переваг відносяться:

- оптимізація бізнес-процесів компанії;

- підвищення ефективності роботи працівників;

- підвищення прозорості роботи всіх підрозділів компанії;

- підвищення керованості компанії за рахунок організації ефективного зворотного зв'язку з персоналом;

- побудова ефективних горизонтальних зв'язків і обміну інформацією між підрозділами компанії;

- збільшення швидкості інформування персоналу про важливі події і заходи усередині компанії;

Під екстранет розуміються мережні з'єднання, які викорис­товують Інтернет-технології для підключення систем інтранет підприємства до інтранет-систем споживачів, постачальників і бізнес-партнерів.

Значимість екстранет для бізнесу обумовлюється декілько­ма факторами. По-перше, у порівнянні з іншими інформаційни­ми технологіями екстранет-технології полегшують і прискорю­ють доступ покупців і постачальників до ресурсів бізнес-партнерів. По-друге, екстранет дозволяє компаніям пропонувати нові типи інтерактивних Web-послуг для своїх контрагентів. Таким чином, екстранет є новим напрямком побудови стра­тегічних відносин між бізнес-партнерами. Він сприяє спільній інтерактивній розробці продуктів, удосконалюванню стратегій маркетингу і виробництва, орієнтує процеси життєвого циклу продуктів на максимальне задоволення споживчих переваг. У підсумку в короткий термін створюються продукти, які відповідають останнім вимогам ринку.

Web-інтеграція ~ це об'єднання зовнішніх і внутрішніх кор­поративних інформаційних ресурсів, джерел даних і додатків з використанням Web-технологій. По суті, Web-інтеграція - це процес переходу підприємства до електронного ведення бізнесу і будування корпоративних інформаційних систем на єдиній платформі зі збереженням існуючих функціональних додатків і корпоративної інформації.

Потенційно Web-інтеграційні рішення мають помітні пере­ваги перед традиційними рішеннями у сфері інтеграції, зокрема на базі ERP-систем:

- відносно невисока вартість і терміни розробки і впрова­дження. Процес впровадження масштабної ERP-системи на ве­ликому підприємстві може тривати кілька років, а вартість сис­теми буде обчислюватися мільйонами доларів. Крім того, ERP-системи ставлять жорсткіші вимоги до формалізації бізнес-процесів і наявності довгострокової стратегічної програми розвитку інформаційної інфраструктури підприємства;

- значні можливості для розширення і масштабування си­стеми;

- переносимість та незалежність додатків і даних від опе­раційної системи і сервера та клієнта;

- застосування відкритих стандартів, використання прин­ципу модульності побудови системи;

- готовність до переходу до В2В-додатків. На думку аналітиків, сьогодні Web-інтеграція може вважа­тися однією з найбільш сучасних і ефективних платформ для побудови інтегрованого корпоративного інформаційного сере­довища для всіх типів бізнесу.

Інформаційні технології докорінно змінюють характер взаємодії між людьми. Системи спільної роботи забезпечують засоби для взаємодії між людьми для об'єднання ідей, обміну ресурсами, координації спільної діяльності учасників безлічі формальних і неформальних команд і робочих груп. Мета сис­тем спільної роботи полягає в наданні можливостей більш ефек­тивного співробітництва шляхом:

• комунікації - інформаційного обміну між людьми;

• координації індивідуальних зусиль і використання спільних ресурсів;

■ спільної роботи над загальними проектами і завданнями. Системи спільної роботи є насамперед представлені інформаційними си­стемами. Вони використовують програмне і технічне забезпе­чення, інформацію, мережні ресурси для підтримки комунікації, координації і співробітництва між членами робочих груп і ко­манд. Так, інженери, бізнес-фахівці, зовнішні консультанти мо­жуть формувати віртуальні групи для реалізації певних про­ектів. Такі групи можуть використовувати інтранет і екстранет і взаємодіяти за допомогою електронної пошти, відеоконференцій, дискусійних форумів, формувати мультимедійні бази даних. Системи співробітництва на підприємстві можуть вико­ристовувати персональні комп'ютери як робочі станції і сервери для об'єднання їх у мережу і зберігання баз даних. Мережні сер­вери можуть містити різноманітні програмні ресурси - Web-браузери, програмне забезпечення для групової роботи, пакети додатків і т.п.

Програмне забезпечення для групової роботи

Під програмним забезпеченням для групової роботи ро­зуміються програмні засоби, що дозволяють численним корис­тувачам обмінюватися інформацією і спільно працювати над за­гальними проектами. Воно може включати різноманітні про­грамні продукти, починаючи від мережних керуючих програм і електронної пошти до програм обміну документами.

Програмне забезпечення групової роботи полегшує ко­мунікацію і координацію усередині робочих груп незалежно від місця розташування кінцевих користувачів.

Засоби електронної комунікації включають електронну і голосову пошту, факсимільні повідомлення, Web-публікації, електронні дошки оголошень, пейджинговий зв'язок, системи Інтернет-телефонії.

Засоби електронної комунікації дозволяють обмінюватися електронними повідомленнями, документами, файлами, які містять текст, аудіо-, відеоінформацію та ефекти мультимедіа по комп'ютерних мережах.

Електронна пошта. Широко використовується для пере­силання й одержання текстових повідомлень між комп'ютерами, об'єднаними в мережу. Може включати файли даних і про­грамних продуктів, мультимедійні повідомлення і документи.

Голосова пошта. Запис телефонних повідомлень перево­диться в цифрову форму, зберігається і відтворюється за допо­могою комп'ютера.

Факсимільні повідомлення. Передача й одержання зобра­жень документів по телефонних і комп'ютерних мережах з вико­ристанням персональних комп'ютерів чи факсимільних апаратів.

Web-публікації. Створення, конвертування, збереження гіперпосилальних документів й інших матеріалів на Web-серве­рах Інтернет та інтранет з метою швидкого доступу до них кори­стувачів за допомогою Web-браузерів.

Інструменти електронних конференцій дозволяють корис­тувачам комп'ютерів, об'єднаних у мережу, обмінюватися інформацією і співробітничати при виконанні спільних завдань незалежно від їх місця розташування.

Інформаційні конференції. Дозволяють переглядати, ко­ректувати, робити позначки і зберігати зміни в спільних версіях креслень, документів та інших матеріалів.

Голосові конференції. Телефонні переговори ведуться між декількома учасниками за допомогою телефонів чи персо­нальних комп'ютерів і програмного забезпечення Інтернет-теле-фонії.

Відеоконференції. Відео- та аудіоконференції в режимі реального часу проводяться серед (1) користувачів персональ­них комп'ютерів (desktop-відеоконференції) і (2) між учасника­ми конференц-залів та аудиторій, розташованих у різних місцях (телеконференції). Включають дошки оголошень і обмін доку­ментами.

Дискусійні форуми. Забезпечують дискусійну платфор­му на базі комп'ютерних мереж для ініціалізації і керування on­line текстовими дискусіями між членами робочих груп і співто­вариств за інтересами у певні періоди часу.

Системи діалогів (чати). Дозволяють двом і більше ко­ристувачам проводити on-line текстові переговори в режимі ре­ального часу. Системи електронних зборів. Використовують зали зборів, обладнані персональними комп'ютерами, потужними проекторами і спеціалізованим програмним забезпеченням з ме­тою удосконалювання комунікації, співробітництва і групового прийняття рішень у ході ділових зустрічей.

Інструменти керування груповою роботою дозволяють удо­сконалювати і керувати спільною діяльністю.

Складання розкладів. Використовує електронні кален­дарі й інші інструменти для складання розкладів, повідомлення і нагадування членам групи про місце і час зборів, ділових зустрічей та інших подій.

Керування завданнями і проектами. Керує виконанням групових проектів шляхом складання розкладу, відстеження і складання діаграм виконання етапів у рамках проектного за­вдання.

Системи автоматизації документообігу. Керують техно­логією виконання структурованих робочих завдань і обробкою електронних документів усередині бізнес-процесу.

Керування знаннями. Організація і розподіл різно­манітних форм бізнес-інформації усередині організації. Вклю­чає бібліотеки документів, бази даних дискусій, гіпермедійні ба­зи даних, інші типи баз знань.