
- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
9.3.1. Радіоактивне забруднення територій
Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на Кримському півострові відбувається в усіх галузях народного господарства, а саме: в промисловості, медицині, наукових дослідженнях.
У 2009 р. ДІВ використовувалися в 318 медичних закладах, закладах ветеринарної медицини, приватних стоматологічних клініках та кабінетах і підприємствах не медичного профілю, а саме:
178 лікувально-профілактичних установ використовують рентгенівські апарати та радіонуклідні джерела. Основними ДІВ в медицині являються рентгенодіагностичні апарати і радіофармацевтичні препарати, які використовуються для променевої діагностики, а також рентгено-, гамма-терапевтичні апарати, закриті ДІВ та відкриті радіоактивні препарати, що використовуються у променевій терапії;
12 закладів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим використовуються 23 радіонуклідні джерела (Sr-90+Y-90; Cs-137+K-40; Na-22; Cs-137)
58 стоматологічних клінік та кабінетів використовують 98 рентгенівських стоматологічних апаратів країн-виробників Фінляндії («Planmeca Intra», «Planmeca ProOne», «Planmeca DIXI», «Planmeca ProMax»), Італії («X-Mind System», «Endos DC», «Max-70 MF/DC», «X- Genus», «Max-70 MF/DC RMS», Германії («Orthoceph-5», «Secondent», «Orthophos XG Plus DS Ceph», «Sirona», «Oralix-65S», «Optident 2», Франції (RJLFR 2100 Intraoral X-ray System, «Elitys», «Optident 2»). В 2009 році Держінспекцією разом з Кримським стоматологічним товариством розпочато роботу з підвищення радіаційної безпеки при наданні стоматологічних послуг.
В 2009 році державними інспекторами виявлено додатково 102 джерела, з них 24 радіонуклідних.
69 підприємств, установ, організацій (далі-підприємства) використовують коло 4000 (3681) ДІВ, серед яких 640 рентгенівських апаратів. Характерним для більшості підприємств є використання ДІВ для рентгенографічного та технологічного контролю, геофізичних та наукових досліджень.
На 3-х підприємствах та 3-х медичних закладах знаходиться 22 прилади, в яких використовується збіднений уран, як біологічний захист від іонізуючого випромінювання. Основними приладами на підприємствах, в яких використовується збіднений уран є гамма-дефектоскопи типу ДВС-2, ДВС-2М, «Стапель-20М», «Гаммарід-25М», «Гаммарід-21М», «Стапель-5М». У медицині збіднений уран використовується в гамма-терапевтичних апаратах «АГАТ-Р1», «АГАТ-Р1У», «АГАТ-ВУ», «АГАТ-В».
Небезпека, яка повязана з використанням ДІВ, обмежується наданням дозволів на здійснення діяльності з ДІВ, здійсненням нагляду за дотриманням вимог, умов та правил здійснення діяльності з ДІВ, за виконанням умов виданих ліцензій.
На кінець 2009 р. на території Кримського півострова 66 підприємств мають ліцензії на здійснення діяльності з використання ДІВ, з них 29 підприємств отримали ліцензію у 2009 році, 2 підприємства (ТОВ «Крымстройиндустрия», МПП «Лазурит») отримали ліцензію вперше.
128 медичних закладів мають отримати ліцензію на використання ДІВ. Чотири лікарні використовують радіонуклідні ДІВ, три з них, вже мають ліцензії – це Кримська республіканська установа «Онкологічний клінічний диспансер» та Кримська республіканська установа «Клінічна лікарня ім. Семашка».
41 медичний заклад має ліцензії на використання ДІВ, з них 24 –отримали їх у 2009 році.
Коло 20-ти лікувальних медичних закладів Криму, розташованих у містах Сімферополь, Керч, Феодосія, Ялта, Джанкой, Саки, Старий Крим та інш. мають мамографічні рентгенівські апарати, комплекси, системи (Mammomat Balance, LORAD, Lilyum, Сенограф-700Т», «Мадис», «Електроніка» та інші), більша кількість яких звільнена від ліцензування. Технічне обслуговування апаратів виконують виробники та постачальники апаратів і не завжди якісно та своєчасно, у зв’язку з малою кількістю кваліфікованого персоналу, а потреба в мамографічних дослідження велика: тільки у 2009 році в одному лікувальному закладі мамографічні обстеження пройшли 15060 жінок
Діяльність з технічного обслуговування та ремонту рентгенівського обладнання медичного призначення на території Криму мають право проводити Фірма «Крим-Медмаркет», ФОП «Онофрийчук І.К.» та Кримське республіканське підприємство «Медтехніка», які отримали ліцензії на виконання робіт з відповідними апаратами, але ці організації не мають право проводити технічне обслуговування та ремонт мамографйічних апаратів та комплексів. ТОВ «Підприємство «Криммедтех» та ПП «Севмедтех» надали документи для отримання ліцензії на проведення робіт з ремонту та технічному обслуговуванню рентгенівських апаратів.
Не потребує наявності ліцензії діяльність з ДІВ, радіаційний вплив яких є настільки низьким, що не потребує обмежуючих заходів згідно з нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. 5 підприємств мають ДІВ з малою активністю - до 0,5 мКі та не належать до ліцензування. Термін використання більшості ДІВ закінчено, але підприємства не мають коштів для передачі їх до спеціалізованого комбінату, бо практично не працюють (ВАТ “Приладобудівельний завод “Парус”).
Основними проблемами, повязанними з використанням ДІВ, є:
використання або зберігання закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано;
відсутність коштів на
перевірку технічного стану закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано;
передачу ДІВ до спеціалізованого комбінату;
відсутність бажання готувати документи для отримання ліцензії у відповідальних виконавців та керівництва медичних закладів ( Центральна міська лікарня м. Красноперекопська).
Діяльність 56 підприємств приводить до створення радіоактивних відходів, які підлягають захороненню за межами Кримського півострову, у зв’язку з рекреаційним призначенням території Криму, де відсутні об'єкти поводження з радіоактивними відходами. Роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ, виконував ЗАТ «Промелектромонтаж» (м. Одеса), який транспортував ДІВ до Одеського державного міжобласного спеціалізованого комбінату УкрДО «Радон», в 2009 році роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ, виконував Одеський державний міжобласний спецкомбінат УкрДО «Радон».
За 2009 р. 4 підприємства (ВАТ «Кримський содовий завод», Авіакомпанія «Украерорух»,ТОВ «СРЗ Південий Севастополь» та Сімферопольське пасажирське вагонне депо) передали 311 ДІВ (137Cs, 241Am, Sr90+Y90, U238) до Одеського державного спеціалізованого підприємства Укр ДО «Радон» та КРУ «Клінічний онкологічний диспансер» передав 3 ДІВ (60 Со) до УВДП «Ізотоп».
Діяльність з перевезення радіоактивних матеріалів по території Криму виконує Кримська партія з геофізичного дослідження свердловин КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика» та ЗАТ «Укрпромгеофізика». Ліцензіатам дозволено перевезення ДІВ типів ИБН-9, ИБН-8-5, ГСS 70.21.2, ИГИЦ-4-2 та імпульсних генераторів нейтронів, укомплектованих нейтронними трубками типу ТНТ у транспортних пакувальних комплектах КНК-Т та УКТ1В-80 відповідно до вимог сертифікату про затвердження спеціальних умов перевезення UA/013/X (Rev.о).
КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика», яка практично не працює (відсутні закази на проведення досліджень), має на своєму балансі ДІВ з радіонуклідом Cs-137 з активністю одного джерела 1,2*1010 Бк, 1988-1991 року випуску у кількості 3-х одиниць. ДІВ не використовуються, термін використання не подовжено.
У звітному періоді зареєстровано 566 джерел іонізуючого випромінювання, з них радіонуклідні -292 одиниці, генеруючи - 274.
В 2009 року на території селища Шкільне Сімферопольського району було знайдено 140 радіоізотопних оповіщувачів диму типу РІД-1М, що належать Центру контролю космічного простору. Будинки де було встановлено РІД-1М частково порушені. Гамма-фон території складав 8-12 мкР/г., на відстані 1м від джерела-10- 13 мкР/г., на поверхні ДІВ 160-200 мкР/г. На даний час оповіщувачі РІД-1М знаходяться під охороною. Вирішується питання з їх передачею до спецкомбінату.
Приватне підприємство «АГИСА», яке здійснює діяльність з переробці металобрухту та продажу його за межи України, у червні 2009 року направило до Греції металобрухт, що був забруднений радіонуклідами (дрібні металеві вироби, циферблат та інші у кількості 7 одиниць), потужність еквівалентної дози складала 5-120 мЗв/ч.
В листопаді поточного року на гама-терапевтичному апараті АГАТ-ВУ, якій належить Кримській республіканській установі «Онкологічний клінічний диспансер», при проведенні променевого лікування хворої одним джерелом з ізотопом Co 60 активністю 41,57 ГБк відбулася аварійна ситуація. При посуванні ДІВ зі сховища (УИМ 2-2 зареєстрував підвищення фону у процедурному приміщенні (32,2 мкЗв/год), сигнальні лампи зафіксували рух джерела) стався збій в обробці програми.
З другого разу джерело було повернуто до сховища, з працювала система контролю положення джерела, УИМ 2-2 показав звичайний фон процедурного приміщення. Роботи з ліквідації аварійної ситуації проводилися під постійним радіаційним контролем. Термін ліквідації аварійної ситуації склав 35 сек. Розрахункова доза склала 0,2 мЗв.
Причиною аварійної ситуації став відказ електроприводу другого каналу. Джерело знаходилося в верхній частині сховища, на відстані 6 см від верхньої точки повернення в положення «Збереження».
По факту незаконного обігу приладу «Гаммарід 25М» зав. № 1348, який належав ВАТ «Гідромонтаж» (м. Євпаторія), відкрито кримінальну справу, щоденно здійснюється нагляд за місцем його зберігання. Контроль за збереженням дефектоскопу організує Управління з оборонно-мобілізаційної роботи Євпаторійської міської ради.
Для забезпечення постійного моніторингу за радіаційним забрудненням навколишнього середовища, питної води, продуктів харчування та будівельних матеріалів на території півострова проводиться плановий відбір проб.
В 2009 році радіологічною лабораторією Акредитованого ипробувального центру ДП «Кримстандартметрологія» було випробувано 749 зразків продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів і промислових товарів з метою виявлення в них радіонуклідів. Перевищення допустимих рівнів питної активності радіонуклідів 137 Cs та 90Sr не виявлено.
№ за/п |
Найменування продукції |
Кількість зразків |
1. |
Будівельні матеріали |
5 |
2. |
Промислові вироби (посуд) |
6 |
3. |
Питна вода |
63 |
4. |
Зерно, борошні, круп’яні та хлібобулочні вироби |
31 |
5. |
Молоко та молочні продукти |
22 |
6. |
М'ясо та м’ясопродукти |
20 |
7. |
Риба та продукти її переробки |
65 |
8. |
Овочі та фрукти, продукти їх переробки |
8 |
9. |
Кондитерські вироби (цукерки) |
4 |
10. |
Гриби |
1 |
11. |
Жири та рослинні масла |
3 |
12. |
Безалкогольні напої |
14 |
13. |
Алкогольні напої |
497 |
14. |
Сіль поварена харчова |
4 |
15. |
Лікарські рослини |
2 |
16. |
Харчові концентрати |
4 |
Усього |
749 |
Випробувальним центром ДП «Севастопольстандартметрологія» проведено 1830 випробувань харчової продукції, будівельних матеріалів та води питної за вмістом радіонуклідів 137 Cs та 90Sr. Невідповідності вимогам діючим нормативним документам не встановлено.
Севастольською міською СЕС проводилися дослідження продуктів харчування та питної вода зі свердловин. Дослідженнями доведено відсутність відхилень від НРБУ-97 та ДР-06 (результати досліджень знаходяться на рівні природних величин)
№ за\п |
Матеріал, який досліджувався |
Сумарна бета-активність |
Концентрація радіонуклідів, Кі/кг, л |
|
90Sr |
137Cs |
|||
1. |
Березові бруньки |
4, 92*10-9 |
1, 36*10-10 |
8, 37*10-10 |
2. |
Хліб білий |
9, 79*10-10 |
1, 99*10-11 |
3, 51*10-12 |
3. |
Хліб чорний |
1, 23*10-9 |
2, 12*10-11 |
1, 75*10-11 |
4. |
Виноград збірний ВАТ «Золота балка» |
4, 99*10-9 |
2, 37*10-11 |
3, 52*10-11 |
5. |
Виноград збірний ДП с/г Ім.. Осипенко |
4, 31*10-9 |
1, 36*10-11 |
2, 58*10-11 |
6. |
Виноград збірний ДП «Садовод» |
4, 1*10-9 |
1, 97*10-11 |
2, 74*10-11 |
7. |
Вода питна «Перлина Криму» |
2, 87*10-12 |
2, 99*10-13 |
3, 86*10-13 |
8. |
Вода питна свердловина № 1/5635 |
5, 04*10-13 |
1, 34*10-13 |
2, 75*10-13 |
9. |
Вода питна «Водограй» |
2, 09*10-12 |
8, 84*10-14 |
2, 31*10-13 |
10. |
Вода питна Свердловини «Учкуевка» |
3, 9*10-12 |
2, 01*10-13 |
2, 67*10-13 |
Вміст природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та будівельній сировині не перевищує нормативів НРБУ-97 та відповідає 1-ому класу застосування (< 370 Бк/кг), що підтверджується проведеними дослідженнями, в тому числі органами СЕС (Севастопольська міська СЕС дослідила 102 проби, середня ефективна питома активність природних радіонуклідів склала 87 Бк\кг).
В 2009 р. Кримської республіканською СЕС проведено коло 2919 випробувань зразків продуктів харчування, будівельних матеріалів, питної води, води водоймищ, морської води та інших
Найменування зразків |
2007 |
2008 |
2009 |
Харчові продукти (хліб, молоко, м'ясо та інші) |
922 |
894 |
1200 |
Вода + доні відкладення (міський водопровід, водоймища, море, Північно-Кримський канал) |
204 |
207 |
208 |
Лікарські рослини та сировина |
17 |
19 |
10 |
Довкілля (пил, грунт та інші) |
174 |
252 |
213 |
Будівельні матеріали |
125 |
674 |
595 |
Інші (квіти, біжутерія ) |
179 |
190 |
193 |
МЕД та повітря |
500 |
500 |
500 |
Усього |
2136 |
2736 |
2919 |
Середній вміст радіонуклідів 137Cs за результатами радіологічних досліджень складає:
Об'єкт контролю |
утримування радіонуклідів 137 Cs, Бк/л, Бк/кг |
Норми радіаційної безпеки ГН6.6.1-130-2006 Бк/л, Бк/кг |
Ґрунт |
0,5-50,0 |
1000,0 |
Питна вода |
0,0020-0,0060 |
2,0 |
Вода водоймищ |
0,0030-0,0080 |
2,0 |
Продукти харчування |
0,02-0,2 |
20,0-2500,0 |
Середній вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у питній воді складає:
Концентрація |
137Cs |
90Sr |
|||||
|
2007 |
2008 |
2009 |
2007 |
2008 |
2009 |
|
Середня |
0,0060 |
0,0050 |
0,0050 |
0,0025 |
0,0030 |
0,0030 |
Перевищення вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr в питній воді, воді поверхневих та підземних джерел за результатами ДКП «Севміськводоканал»:
№ з/п |
Найменування місці відбору |
Активність Бк/л |
|||||
Сумарна бета |
137Cs |
90Sr |
|||||
2009 |
2008 |
2009 |
2008 |
2009 |
2008 |
||
1. |
р. Чорна, істок |
0,032 |
0,056 |
0,0045 |
0,0012 |
0,0117 |
0,0039 |
2. |
Чорнорічінське водоймище |
0,032 |
0,037 |
0,0035 |
0,0006 |
0,0152 |
0,0049 |
3. |
ГУ № 2 |
0,035 |
0,042 |
0,0057 |
0,0004 |
0,0178 |
0,0185 |
4. |
ГУ № 14 |
0,033 |
0,044 |
0,0048 |
0,0005 |
0,0102 |
0,0100 |
5. |
ГУ № 3 РЧВ 1 |
0,033 |
0,042 |
0,0014 |
0,0035 |
0,0112 |
0,0020 |
6. |
вул. Амд. Октябрьського |
0,054 |
0,047 |
0,0039 |
0,0020 |
0,0099 |
0,0092 |
7. |
вул.Нар.Ополченцев |
0,066 |
0,059 |
0,0027 |
0,0055 |
0,0053 |
0,0054 |
8. |
Родніковський підземний водозабір |
0,037 |
0,036 |
0,0005 |
0,0043 |
0,0076 |
0,0067 |
9. |
Інкерманський підземний водозабір |
0,053 |
0,042 |
0,0037 |
0,0032 |
0,0115 |
0,0143 |
10. |
Горлівський підземний водозабір |
0,065 |
0,060 |
0,0012 |
0,0025 |
0,0049 |
0,0062 |
11. |
с. Бельбек |
0,081 |
0,044 |
0,0059 |
0,052 |
0,0068 |
0,0090 |
12. |
Любимівський підземний водозабір |
0,050 |
0,050 |
0,0014 |
0,0013 |
0,0077 |
0,0143 |
13. |
Андріївський підземний водозабір |
0,078 |
0,062 |
0,0029 |
0,0016 |
0,0103 |
0,0077 |
14. |
м. Фіолент |
0,041 |
0,038 |
0,0078 |
0,0048 |
0,0068 |
0,0059 |
15. |
с. Хмельніцьке |
0,070 |
0,064 |
0,0007 |
0,0014 |
0,0050 |
0,0086 |
16. |
с. Терновка |
0,079 |
0, 083 |
0,0026 |
0,0018 |
0,0167 |
0,0167 |
17. |
с. Роднікове |
0, 082 |
0,043 |
0,0038 |
0,0012 |
0,0058 |
0,0086 |
Допустимі рівні |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
та Севастольської міської СЕС
Місце відбору проби |
Активність Бк/л |
|
137Cs |
90Sr |
|
м. Севастополь |
3,56*10-13 |
1,47*10-13 |
Чорнорічінське водоймище |
3,35*10-13 |
1,79*10-13 |
не спостерігалося.
Дніпровська вода в централізованому водопостачанні м. Севастополя не використовувалася.
За інформацією, наданою санітарно – епідеміологічними станціями Криму, вміст радіонуклідів 137Cs , 90Sr в ґрунті півострова знаходиться на рівні багаторічних досліджень:
Місце відбору проби |
Активність Бк/л |
|
137Cs |
90Sr |
|
Мул Північно-Кримського каналу |
4,4 |
2,0 |
м. Сімферополь |
5,6 |
3,0 |
м. Алушта (горна частина) |
18,5 |
4,0 |
м. Джанкой (степова частина) |
3,0 |
1,5 |
м. Ялта |
40,0 |
7,0 |
Вміст радіонуклідів 90Sr в грунті районів м. Севастополя становить:
Нахімовський район - 7,84*10-3 Кі/кг;
Балаклавський район - 8,74*10-3 Кі/кг;
Гагарінський район - 1,32*10-3 Кі/кг;
Ленінський район - 8,35*10-3 Кі/кг.
Севастольською міською СЕС досліджено 496 проб ґрунту при відводі земельних ділянок. Середня ефективна питома активність природних радіонуклідів у ґрунті - 59 Бк/ кг.
В 2009 році відбір Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів проб води з Північно-Кримського каналу з метою визначення наявності радіонуклідів не проводився, у зв’язку зі зменшенням коштів на виконання робіт щодо спостереження за якістю поверхневих вод.
Як свідчать багаторічні спостереження радіаційний фон на території Кримського півострова на протязі 10 років є сталим та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.).
Рівень потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в Пунктах постійного радіологічного контролю (ППРК) складає:
№ за /п |
ППРК |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
1. |
м. Сімферополь |
10,5- 11,1 |
10,1- 11,2 |
10,9- 11,5 |
10,9- 11,8 |
10,2- 11,1 |
9,0- 12,0 |
10,4- 12,0 |
10,9- 11,5 |
10,0- 13,0 |
10,0- 14,0 |
2. |
м. Ялта |
9,0- 15,0 |
8,5- 13,2 |
8,5- 14,0 |
8,5- 14,0 |
9,0- 15,0 |
8,0- 13,0 |
8,0- 13,0 |
8,0- 11,0 |
8,0- 11,0 |
10,5- 11,0 |
3. |
м. Алушта |
9,9- 10,6 |
10,0- 10,1 |
8,5- 10,0 |
9,3- 10,7 |
9,0- 11,0 |
10,5- 11,1 |
8,0- 12,0 |
8,0- 14,0 |
7,0- 13,0 |
8,0- 12,0 |
4. |
м. Джанкой |
8,0- 10,0 |
8,0- 10,0 |
8,0- 10,0 |
8,0- 10,0 |
8,0- 10,0 |
7,5- 10,0 |
7,5- 10,2 |
7,5- 9,0 |
7,5- 8,4 |
7,5- 8,5 |
5. |
смт. Чорноморське |
7,0- 7,3 |
7,0- 9,0 |
8,8- 9,2 |
8,6- 9,5 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
7,0 12,0 |
6. |
м. Євпаторія |
6,0- 10,0 |
6,0- 10,0 |
6,0- 10,0 |
6,0- 10,0 |
6,0- 10,0 |
6,0- 13,0 |
7,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
6,0- 11,0 |
7. |
м. Феодосія |
8,9- 9,5 |
7,0 8,8 |
6,0 10,0 |
6,0 10,0 |
7,0 10,0 |
7,0 10,0 |
7,0 9,0 |
7,0 10,0 |
8,0 10,0 |
9,0 10,0 |
Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території Кримського півострова не зафіксовано.
Радіаційно-забруднених територій на Кримському півострові не має.