5 Млн разів. За принципом дії розрізняють просвічуючі (трансмісивні), скануючі

(растрові) й комбіновані електронні мікроскопи.

Принципова схема просвічуючого елект-

ронного мікроскопа мало чим відрізняється від

звичайного оптичного. Можливості світлово-

го мікроскопа обмежені не якістю лінз, а вели-

кою довжиною світлових хвиль (0,29-0,8 мкм).

Мала довжина хвилі електронів (0,0002 мкм і

навіть менше) дозволяє значно збільшити роз-

дільну здатність електронного мікроскопа.

Замість світла в ньому використовують потік

електронів, джерелом яких є вольфрамова нит-

ка, що нагрівається електричним струмом

(електронна пушка). Роль лінз оптичного

мікроскопа виконує кругове електромагнітне

поле. Пучки електронів, проходячи через дос-

ліджуваний об’єкт, відхиляються під різними

кутами залежно від неоднакової товщини та Рис.3. Люмінесцентний мікроскоп.

18 Частина і. Загальна мікробіологія

щільності різних ділянок препарату і потрапляють в об’єктивну лінзу. В ній появ-

ляється перше корисне збільшення об’єкта.

Після об’єктивної лінзи електрони потрапляють у проміжну лінзу, яка слу-

жить для плавного збільшення зображення. Проекційна лінза створює кінцеве

збільшене зображення об’єкта, яке направляється на флуоресціюючий екран. Зав-

дяки взаємодії швидких електронів з люмінофором екрану виникає видиме зобра-

ження об’єктів. Після наведення чіткості проводять фотографування.

Електронна мікроскопія вимагає спеціальної підготовки об’єктів досліджен-

ня. Необхідна спеціальна фіксація тканин або бактерій, їх ретельне зневоднення,

заливка в епоксидні смоли, виготовлення ультратонких зрізів. Для підвищення

чіткості зображення використовують методи позитивного й негативного контрас-

тування та відтінення.

Досліджуваний об’єкт спочатку зафіксовують особливими фіксаторами, потім

наносять на надзвичайно тонку колодієву або целюлозну плівку, вміщену на спеці-

альну сіточку-підкладку. При напиленні на поверхню препарату під певним кутом

у вакуумі наносять тонким шаром важкі метали, хром, золото, паладій. Розпоро-

шені частинки металу осідають на піднесених чи заглиблених ділянках бактерій

або вірусів. При дослідженні таких препаратів деталі їх структури проявляються

рельєфно й контрастно (позитивне контрастування). Негативне контрастування

зводиться до нанесення на препарат розчинів з атомами важких металів, наприк-

лад, фосфорно-вольфрамової кислоти. Осідаючи навколо білкових частинок дос-

ліджуваного об’єкта й заповнюючи всі проміжки

між ними, атоми важких металів “забарвлюють”

фон, на якому виступають найменші деталі бу-

дови мікроорганізмів.

Широко також використовують ультратонкі

зрізи клітин, бактерій, що дає змогу вивчити їх

структуру на субклітинному й молекулярному

рівнях.

Сучасна українська й зарубіжна промис-

ловість випускає багато моделей електронних

мікроскопів (рис. 4), які мають величезні мож-

ливості для вивчення мікроскопічного світу.

Методи електронної мікроскопії привели до

великих успіхів у розвитку таких наук як цито-

логія, бактеріологія, генетика і, особливо, віру-

сологія. Успішно розвивається імунна електрон-

на мікроскопія, яка дає змогу визначити родову

належність вірусів, що використовується для

експрес-діагностики багатьох вірусних інфекцій.

Бактеріологічний, серологічний, біологічний та алергічний методи діагнос-

тики інфекційних хвороб детально викладені в наступних розділах.__