7.2 Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції

Витрати на матеріали та комплектуючі були розраховані в попередньому розділі.

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

Ве=ВПФКп [грн.], (7.10)

де: В - вартість 1 кВт-години електроенергії,0,9884грн.

П - установлена потужність обладнання, кВт, 0,8кВт

Ф- фактична кількість годин роботи обладнання, 1,6 год.;

Кп - коефіцієнт використання потужності 0,7;

Ве = 0,9884 0,81,60,7 = 0,88 (грн.)

Величину загальновиробничих витрат в розрахунку на одиницю продукції можна розрахувати за нормативами відносно до основної заробітної плати основних робітників, які виготовляють продукцію.

Норматив загальновиробничих витрат становить для електроніки становить 300%:

Ів = 18,54300 = 55,62 (грн.)

Сума всіх попередніх статей витрат утворює виробничу собівартість продукції – Sв

Sв= 27,86+779,14+0,88+18,54+2,22+7,88+55,62 = 892,14 (грн.)

7.3 Розрахунок ціни реалізації виробу

Ціну реалізації розробки можна розрахувати за формулою

[грн.], (7.16)

де S – повна собівартість виробу, грн.;

Р – норматив рентабельності , Р = 30 %;

W – ставка податку на додану вартість, % (у 2012 році W = 20%).

= 892,14 ·1,3·1,2 = 1391,74 (грн.)

7.4 Розрахунок чистого прибутку, який отримує виробник протягом одного року від реалізації нової розробки

[грн.], (7.17)

де Ц_р - ціна реалізації одиниці нового виробу;

МР - вартість матеріальних та інших ресурсів, які були прид­бані виробником для виготовлення одиниці нового виробу;

f - зустрічна ставка податку на додану вартість, %. В 2012 р. ставка f = 20%;

S_в - виробнича собівартість одиниці нового виробу;

q - норматив, який визначає величину адміністративних ви­трат, витрат на збут та інші операційні витрати. %. Рекомендується приймати q= 5...10%;

h - ставка податку на прибуток, %. Податковим кодексом (Розділ XIX «прикінцеві положення», підрозділ 4, п.10) встановлено ставку податку на прибуток у 2012 р. - 21%.

N- число виробів, які планується реалізувати за рік, 40 шт.

7.5 Розрахунок експлуатаційних витрат у споживача при використанні нової розробки

Розрахуємо заробітну плату обслуговуючого персоналу за формулою:

З_обс = 12 М [грн./рік], (7.18)

де М – місячний посадовий оклад інженерно-технічного працівника, грн.1800грн.

– частка часу, який витрачає робітник на обслуговування виробу в загальному часі своєї роботи. =0,0005.

З_обс = 12 18000,0005=10,80(грн. /рік)

Додаткова заробітна плата обслуговуючого персоналу (12% від основної заробітної плати обслуговуючого персоналу):

З_дод = 10,80 0,12=1,30(грн. /рік)

Нарахування на заробітну плату (ЕСВ) обслуговуючого персоналу приймаємо38% від суми основної та додаткової заробітної плати:

З_н = 0,38 (10,80+1,30)=4,59 (грн./рік) (7.19)

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

В_с=ВПФК_п [грн./рік], (7.20)

де В - вартість 1 кВт. - години електроенергії;

П - установлена потужність виробу, кВт;

Ф - фактична кількість годин роботи виробу за рік, годин;

К_п - коефіцієнт використання потужності, К_п < 1.

В_с=0,720,0136000,03 = 0,78 (грн./рік)

Амортизацію не розраховуємо, оскільки пристрій не відноситься до основних засобів.

Інші витрати 5% від загальної суми усіх попередніх витрат:

В_і = (10,80+1,30+0,78+750) 0,05= 38,14 (грн. /рік)

Сума витрат за всіма попередніми статтями дає величину експлуатаційних витрат для даної розробки – Е₂:

Е₂ =10,80+1,30+0,78+750+38,14=801,02 (грн./рік)

7.6 Розрахунок економічного ефекту для споживача від придбання нового пристрою

Економічний ефект для споживача від придбання нового виробу розраховується за формулою:

Е=Е₁-Е₂ [грн./рік.] (7.21)

де, Е₁ – експлуатаційні витрати для аналога, Е₁ =1254 грн./рік;

Е₂ – експлуатаційні витрати при використані нового приладу,

грн./рік.

Е = 1254 – 801,02 = 452,98 (грн.)

7.7 Розрахунок для споживача економічного ефекту на ціні від придбання нового виробу

Економічний ефект для споживача на ціні від при­дбання нового виробу розраховується за формулою:

Ц = Ц1- Ц2 [ грн./рік], (7.22)

де Ц_р1 - ціна реалізації аналога,Ц1=5500,00 грн.;

Ц_р2 - ціна реалізації нового виробу, грн.

Ц = 5500,00 – 1391,74 = 4108,26 (грн.).

7.8 Розрахуємо термін окупності Т₀ витрат, які були використані на розробку нового технічного рішення за фор­мулою:

Т_о= року, (7.23)

То = 10665,74/6062,87= 1,76 (року)

Отже, при реалізації 40 шт. пристроїв за рік термін окупності для виробника буде становити 1,76 року, що свідчить про економічну ефективність нової розробки.

Висновки

При нового пристрою були проведені розрахунки витрат на розробку (В=10665,74грн.), визначена виробнича собівартість одиниці нового технічного рішення (S =892,14грн.), розрахована ціна реалізації (Ц = 1391,74 грн.), визначений чистий прибуток, який може отримати виробник протягом одного року при реалізації 40шт. (П =6062,87грн.).

Також було визначено термін окупності витрат для виробника, який становить 1,76 року.

Економічний ефект для споживача на експлуатаційних витратах при використанні нової розробки: Δ Е =452,98,28 (грн./рік). Економічний ефект на ціні від придбання нового виробу ΔЦ = 4108,26 грн. Проведені розрахунки підтверджують економічну ефективність нової розробки та доцільність впровадження її у виробництво.

Оскільки в результаті проведених розрахунків ціна пристрою, що розроб­ля­ється, виявилася значно нижче ціни аналога, який має приблизно такі самі техніч­ні показники, то можна зробити висновок, що система моніторингу буде конкурентоспроможним на ринку України і розробка даного пристрою є доцільною та економічно вигідною.

Висновки

У ході дипломного проектування була розроблена система моніторингу за пожежною безпекою на основі стільникових мереж, призначена для спостереження за температурою повітря в приміщеннях і при перевищенні допустимого значення повинна сповістити, оператора, власника щоб вчасно запобігти і усунути пожежу. Так в системі використовуються цифрові датчики фірми Dallas Semiconductor DS18S20.

Перевагою розробки є наявність безпровідного зв’язку між датчиками, що дозволяє розгорнути її в будь-яких умовах, також є GSM модуль, котрий за допомогою SMS та можливості з’єднання з мережею internet , інформує про стан безпеки людину де б вона не знаходилась, також вмонтовані гучномовці дозволяють сповістити людей всієї будівлі про небезпеку.

При розробці структурної схеми було розглянуто декілька можливих варіантів побудови пристрою, проаналізовано їх переваги та недоліки і обрано найкращий. Структурна схема пристрою розроблялась з урахуванням того щоб її елементи були максимально прості та уніфіковані. Після остаточного вибору структурної схеми були розглянуті можливі схемні методи реалізації кожного блоку структурної схеми та обґрунтовані обрані схеми кожного модуля.

В першому розділі було зроблене техніко-економічне обґрунтування, оглянуто суть проблеми , зроблено вибір базового варіанту . За результати розрахунків можна зробити висновок, що нова розробка є більш ефективною з технічного боку, а також є економнішою, отже нова розробка має сенс.

В другому розділі було розроблено структурну схему пристрою, розглянута стільникова мережа, атакож вибрані безпровідні модулі та датчики температури.

В третьому розділі проведений електричний розрахунок модулів системи моніторингу за пожежною безпекою.

В четвертому розділі проведено моделювання на ЕОМ блоку керування та індикації, а також підсилювача потужності для звукового оповіщення. Моделювання підтвердило правильність розрахунків.

В п’ятому розділі виконано конструкторські розрахунки друкованої плати та надійності пристрою.

В шостому розділі зроблено розрахунки з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. Проведено розрахунок робочого приміщення, за цсіма параметрами робоче місце приміщення відповідає усім санітарним нормам. Описано заходи по електробезпеці, та вентиляції, методо боротьби з шумам та вібрацією. Проведено розрахунки оцінки стійкості роботи.

В сьомому проведено економічні розрахунки нової розробки, розраховано витрати на заробітну плату і компоненти, визначено показник окупності розробки. Внаслідок розрахунку загального кошторису було обраховано загальні витрати на дослідження побудови бездротових локальних мереж. Розрахунки ефективності результатів НДР підтверджують що розробка вважається ефективною