6.9 Розробка заходів по підвищенню стійкості роботи системи моніторингу за пожежною безпекою в умовах дії загрозливих чинників

В якості основних заходів щодо підвищення радіаційної стійкості можуть бути: використання в апаратури радіаційно-стійких елементів і матеріалів; застосування рівних апаратних масивних екранів або активного захисту від дії радіації. При імпульсній дії іонізаційних випромінювань крім перерахованих заходів використовують: схеми мало чутливі до зміни електричних параметрів; відстані між елементами, які знаходяться під навантаженням та інше.

В результаті оцінки роботи системи моніторингу в умовах дії іонізуючого випромінювань були визначені елементи, які можуть вийти із ладу. Після їх аналізу було встановлено що найбільш уразливим до дії іонізуючого випромінювання є блок керування та модуль приймання-передавання. З всіх елементів найбільш уразливим є трансформатор мінімальне значення дози радіоактивного опромінення даного елемента становить 10³, що менше максимального значення рівня радіації, яке очікується на об’єкті через встановлений час t=165200 годин. Саме тому система не буде працювати стійко і виникатимуть збої, викликані дією іонізуючого випромінювання. Отже обладнання даної станції потрібно екранувати, тобто елементи мережі розмістити в захисний бункер або закрити захиснім екраном.

При оцінці роботи даної електричної мережі в умовах дії електромагнітного випромінювання були розглянуті три блоки мережі: живлення, перемикання та підсилення. Аналіз цих блоків полягав у визначенні їхніх коефіцієнтів безпеки, які і використовувалися як критерії стійкості. В результаті було виявлено, що блок живлення (з К^В_Б =65,8(дБ)>40(дБ) і К^Г_Б =65,8(дБ)>40(дБ)) є стійким до дії електромагнітного випромінювання, а блок керування (з К^В_Б=32,9(дБ)<40(дБ) і К^Г_Б=38,9<40(дБ)) та блок приймання-передавання (з К^В_Б=35,3(дБ)<40(дБ) і К^Г_Б=37,2<40(дБ)) - нестійкими до дії електромагнітного випромінювання. Тому для їх захисту слід застосувати екранування. В Якості матеріалу для екранування було вибрано сталь. Товщина стінки екрану становить 0,11 та 0,07 см відповідно.

При розробці та проектуванні системи або її частин необхідно враховувати вплив тих чи інших загрозливих чинників НС, так як це може суттєво вплинути на роботу мережі, тому в цьому розділі була зроблена оцінка стійкості мережі на вплив деяких загрозливих факторів. Оцінка показала, що деякі елементи обладнання системиі виявились стійкими до впливу загрозливих чинників, а деякі не стійкими, тому необхідно підсилити їх властивості до рівня якого буде достатньо для роботи під дією даних загрозливих чинників.Були запропоновані технічні рішення щодо безпечної системи моніторингу за пожежною безпекою, технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії.

В даній системі буде використана шафа, з роз´ємами які містять зенеровські діоди, що забезпечить підвищений захист радіоапаратури від дії електромагнітного випромінювання, і дії ЕМІ.

7 Економічна частина

При виробництві системи моніторингу за пожежною безпекою найбільш реальним є випадок, коли ініціатива розробки і створення нової техніки надходить від виробника, який залучає для розробки свої власні кошти і діє на свій страх і ризик. Альтернативною стороною виступає споживач, який може купити або не купити новий пристрій.

Інтереси виробника будуть задоволені тільки в тому випадку, коли споживач купить запропоновану продукцію. Інтереси споживача будуть задоволені, коли куплена ним продукція буде кращою, ніж існуюча.

Визначення доцільності розробки пристрою проведемо за методикою, викладеною у [17].

Нам необхідно розрахувати:

1. Кошторис витрат на розробку.

2. Виробничу собівартість одиниці нового технічного рішення.

3. Ціну реалізації нової розробки.

4. Чистий прибуток, який може отримати виробник протягом одного року.

5. Величину експлуатаційних витрат для нового технічного рішення, яке пропонується для продажу.

6. Економічний ефект на експлуатаційних витратах для споживача від експлуатації нового виробу.

7. Економічний ефект на ціні для споживача.

8. Термін окупності витрат для виробника.

7.1 Розрахунок кошторису витрат на розробку

Кошторис витрат на розробку і впровадження блоку керування джерелом живлення передбачає розрахунок таких основних статей витрат.

Основна заробітна плата розробників (дослідників) З₀, яка розра­хо­ву­єть­ся за формулою

, (7.1)

де М – місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.

Т_Р – кількість робочих днів у місяці, Т_Р = 22 дні;

t – кількість днів роботи розробника (дослідника).

У випадку розробки системи моніторингу за пожежною безпекою серед розробників будуть:

• керівник дипломного проекту,

• студент, який виконує дипломний проект.

Розрахунки основної заробітної плати зведемо в таблицю 7.1.

(грн.)

(грн.)

Таблиця 7.1- Заробітна плата

Найменування посади	Місячний посадовий оклад,грн.	Оплата за робочий день, грн.	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн.
1 Керівник	2260,00	102,72	10	1027,27
2 Інженер	1900,00	86,36	22	1900,00
Всього				2927,27

Додаткова заробітна плата З_дод всіх розробників яки приймали устають в розробці нового технічного рішення розраховується як 12% від основної заробітної плати робітників.

З_дод = Н_{дод } З_р [грн.], (7.2)

де Н_дод - норма нарахування додаткової заробітної плати.

З_дод = 2927,270,12=351,27(грн.)

Нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний внесок) З_н у 2012 році приймемо 38%

З_н = Н%( Зо+Зд) [грн.] , (7.3)

де, Н% - процент нарахування на заробітну плату

З_н = 0,38 (2927,27+351,27) = 1245,85 (грн.)

Витрати на основну заробітну плату робітників що виготовляють один виріб (З_р) розраховуються за формулою:

[грн.] , (7.11)

де n - число робіт за видами та розрядами;

t_i - норма часу (трудомісткість) на виконання ро­боти, годин;

К_с - коефіцієнт співвідношень, який установлений Генераль­ною тарифною угодою між урядом і профспілками, К_с =1;

С_і - погодинна тарифна ставка робітника відповідного розря­ду, який виконує дану роботу:

[грн./год.]; (7.12)

або,

C_і = С₁·К_і [грн./год.], (7.13)

де: М_м - мінімальна місячна оплата праці;

К_і - тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду (6 –1,45; 7 – 1.54; 8 – 1.64; 9–1.77; 10 – 1.82).

Т_р - число робочих днів в місяці; приблизно Т_р = 22 дні;

Т_зм - тривалість зміни, зазвичай Т_зм = 8 годин.

С₁ – тарифна ставка робітника першого розряду.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». З 01.01.2012 – 01.01.2012 мінімальна місячна оплата праці - 1073 грн., погодинна оплата праці(тарифна ставка робітника першого розряду) - 6,43 грн.

Розрахуємо тарифну ставку робітника 6-го та 7-го розряду:

С₆=6,43·1,45=9,32 (грн.)

С₇=6,43·1,54= 9,90 (грн.)

Розрахунки зводимо до таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Величина витрат на основну заробітну плату робітників

№	Найменування робіт	Трудомісткість, н.-годин	Розряд роботи	Погодинна тарифна ставка, грн.	Величина оплати, грн.
1	Заготівельні	0,2	6	9,32	1,86
2	Штампувальні	0,3	6	9,32	2,79
3	Гальванічні	0,3	7	9,90	2,97
4	Монтажні	0,5	9	11,36	5,68
5	Збірні	0,2	9	11,36	2,27
6	Налагоджувальні	0,2	7	9,90	1,98
7	Випробувальні	0,1	7	9,90	0,99
Всього:						0

Додаткова заробітна плата З_дод робітників розраховується як 12 % від основної заробітної плати робітників.

З_дод = Н_{дод } З_р [грн.], (7.14)

де Н_дод - норма нарахування додаткової заробітної плати.

З_дод = 18,540,12 =2,22 (грн.).

Нарахування на заробітну плату З_н (єдиний соціальний внесок) у 2012 році приймаємо 38% від суми основної та додаткової заробітної плати розробників та робітників:

Зн = Н%( Зр+Зд) [грн.], (7.15)

де, Н% - процент нарахування на заробітну плату

Зн = 0,38 (18,54+2,22) = 7,88 (грн.)

Витрати на оренду приміщення та обладнання по кожному їх виду (таб. 7.3) можна розрахувати за формулою

(7.4)

де, Ц – балансова вартість даного виду обладнання, устаткування, приміщень, грн.;

Н_О – річна ставка орендної плати для даного виду обладнання (приміщень);

Т – термін використання обладнання (приміщень), місяці.

Таблиця 7.3 – Розрахунок витрат на оренду обладнання та приміщення

№	Найменування обладнання, приміщень	Кількість, шт.	Балансова вартість, грн.	Ставка орендної плати, %	Термін використання, міс.		Сума орендної плати, грн.
1	Програматор	1	800,00	20	1		13,33
2	Комп’ютер	1	3600,00	20	1		60,00
3	Осцилограф	1	1100,00	25	1		22,92
4	Паяльна станція	1	900,00	20	1		15,00
5	Приміщення	1	40000,00	10	1		333,33
Всього						444,58

Витpати на матеріали (таб. 7.4) визначаються за формулою:

М = HiЦiKі - BiЦв [грн.], (7.5)

де Hi - кількість і-го виду матеpіалів;

Кі - коефіцієнт тpанспоpтних витpат, Ктp=1,1.

Ці - ціна одиниці виміpювання і-го виду матеpіалів;

Ві - величина відходів і-го виду матеpіалів;

Цв - ціна одиниці виміpювання відходів і-го виду матеpіалів;

n - кількість видів матеpіалів.

Таблиця 7.4 Витрати на матеріали

№	Найменування матеріалу, марка, тип, сорт	Одиниця виміру	Ціна за од., грн.	Витрачено	Величина відходів	Ціна відходів, грн./кг.	Возвратні відходи, грн.	Вартість витраченого ма­теріалу, грн.
1	Флюс ФКСН	л	13,5	0,06	0	1,35	0	0,891
2	Припій ПОС-61	кг	27	0,2	0,05	2,7	0,14	5,82
3	Спирт	л	54	0.06	0.05	5,4	0,27	3,3
4	Дріт монтажний	м	4,35	0,09	0,02	3,45	0,069	0,363
5	Бензосуміш	л	10,5	0,08	0	1,05	0	0,924
6	Лак	л	48	0,065	0	4,8	0	3,432
7	Склотекстоліт СФ-2Н-35	м2	25,8	0,14	0,02	2,58	0,051	3,921
8	Смола поліамідна 68С	кг	8,58	0.06	0.005	0,86	0,006	0,558
9	Пресматеріал К- 124-38	кг	12,36	0.04	0	1,23	0	0,543
10	Стержні текстолітові	кг	21,78	0.02	0.004	2,18	0,009	0,48
11	Стрічка полі­хлорвінілова	м	17,94	0.03	0	1,8	0	0,591
12	Корпус	шт	16	0,22	0	0,9	0	4,36
Всього								25,33

Витрати на матеріали з урахуванням транспортних витрат:

М = 25,331,1=27,86 (грн.)

Витрати на комплектуючі, що були використані на виготовлення розробки, розраховується за формулою:

[грн.], (7.6)

де Н_і – кількість комплектуючих і-го виду, шт.;

Ц_і – роздрібна ціна комплектуючих і-го виду, грн.;

K_і - коефіцієнт транспортних витрат, К_і =1,1;

п - кількість видів комплектуючих.

Результати розрахунків зведено до таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 Витрати на комплектуючі

Найменування матеріалу	Кількість	Ціна за од. грн.	Вартість витр. грн.
Конденсатори	23	1,37	17,81
Мікросхеми	8	56,00	56,00
Запобіжники	1	0,50	0,50
Резистори	15	1,25	17,5
Модуль GSM	1	500,00	500,00
Мікрофон	1	3,00	3,00
Приємо-пердавач	2	16,00	32,00
Гучномовець	1	10,00	10,00
Кварцовий резонатор	2	3,00	6,00
Індикатор	3	2,00	6,00
Світлодіод	20	0,30	6,00
Датчик	1	16,00	16,00
Перемикач	8	0,50	4,00
Акумулятор	1	5,00	5,00
Трансформатор	1	10,50	10,50
Роз’єми	12	1,50	18,00
Всього			708,31

Визначимо витрати на комплектуючі з врахуванням транспортних витрат.

К = 708,31  1,1 = 779,14 (гpн.)

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

В_е=ВПФКп [грн.], (7.8)

де: В - вартість 1 кВт-години електроенергії,0,72грн

П - установлена потужність обладнання, кВт, 0,3кВт

Ф- фактична кількість годин роботи обладнання, 176 годин;

Кп - коефіцієнт використання потужності 0,5;

В_е = 0,72  0,3  176  0,5 = 19,00 (грн.)

Інші витрати доцільно прийняти як 270% від суми основної заробітної плати розробників, що виготовили дослідний зразок, тобто від З₀.

З_о = 2105,45·270%=5684,71 (грн.). (7.9)

Сума всіх попередніх витрат дає загальні витрати на нову розробку: