6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

6.1. Умови праці, що впливають на самопочуття і працездатність

Тема дипломного проекту - "Система моніторингу за пожежною безпекою на основі стільникових мереж ". Дана інтелектуальна система проектуться в комп’ютерному залі. В розділі розглянемо вимоги охорони праці, які необхідно врахувати при роботі в залі в якій розташовано комп'ютер, прилади, робочі місця для співробітників. Розглянемо вимоги охорони праці до приміщення де виконуються проект. В приміщенні знаходиться ПЕОМ, на якій проводяться розрахунки. Комп’ютерна зала знаходиться у місті Вінниця. Будова, де знаходиться зала чотириповерхова. Зала знаходиться на третьому поверсі. Будова цегляна з залізобетонним перекриттям. У приміщенні працюють студенти, оператор ЕОМ (лаборант), викладач. В приміщені чотири вікна. Вікна розташовані рівномірно з одного боку. У вікнах скло віконне подвійне, переплетення пластикові подвійні відокремлені. На вікнах знаходяться жалюзі, які регулюються. Будівля, що знаходиться навпроти відсутня. Згідно додатка 1 місто Вінниця (48° північної широти) розташоване у IV поясі світлового клімату в зоні з нестійким сніговим покривом.

В приміщенні проводяться дослідження обладнання, а також виконується робота на комп'ютері. Обладнання яке розміщене в лабораторії живиться від мережі з трьохфазною заземленою нейтраллю, напругою 220 В і частотою 50 Гц. Існує можливість ураження людини електричним струмом. На працюючих в приміщенні можуть діяти небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори відповідно з ГОСТ 12.0.003-74* підрозділяються по природі дії на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. На працюючих лабораторії можуть діяти такі фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

• підвищений рівень шуму на робочому місці (в приміщеннях може знаходитись устаткування, що становить джерело шуму, наприклад, АЦП, принтери, копіювальні апарати, тощо);

• підвищена іонізація повітря (внаслідок знаходження в приміщенні великої кількості електронної техніки);

• підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні (шкідлива дія ПЕОМ на робочому місці);

• підвищений рівень оптичних випромінювань (з екрану ПЕОМ);

• загазованість повітря робочої зони, підвищена концентрація пилу у повітрі робочої зони;

• недостатня освітленість робочої зони. Виникає при неправильному розрахунку штучного освітлення;

• прямі і відбиті відблиски (від екрану монітору може відбиватись світло від джерел природнього і штучного освітлення, що погіршує сприйняття інформації з екрану і негативно впливає на зір людини);

• підвищена або знижена температура повітря робочої зони. Виникає при провітрюванні приміщення, при недостатньому опаленні, різких похолоданнях в осінній час, коли опалення ще не включено;

• підвищена або знижена відносна вологість повітря. Може бути при провітрюванні в сиру погоду, при частих вологих прибираннях;

• підвищена або знижена рухливість повітря. Може бути при природній вентиляції у виді протягів, при відкритих дверях із приміщення;

• підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини (можливо при несправності системи освітлення, живлення електричних машин);

• напруга зору при тривалій роботі на друкарських машинках, монотонність праці.

Фактори психофізіологічної групи:

• фізичні перевантаження: статичні, пов’язані з вимушеною відносно нерухомою робочою позою користувача ПЕОМ;

• нервово-психічні перевантаження: пренапруга зорових аналізаторів зумовлена необхідністю сприйняття сигналів з екрана монітора;

• монотонність праці та емоційні перевантаження, коли необхідно приймати рішення в умовах вираженого дефіциту часу.

6.2 Організація робочого місця

Приміщення має розміри 12x5x3м. Довжина L=10 м, ширина В=5 м, висота H=3м.Приміщення в якому відбувається робота складається з 8 робочих місць. Стіни приміщення пофарбовані у світло-рожевий колір. Стеля біла, пофарбована вапном. Підлога - паркет, який має світло коричневий колір.

Питомий показник площі на одного працюючого буде складати:

(6.1)

Площа всього приміщення становить:

Питомий показник об’єму на одного працюючого буде становити:

(6.2)

Загальний об’єм приміщення становить:

За нормами СНиП 2.09.02-85 площа на одного працюючого повинна бути не менше 6 , а об'єм - не менше 20 . 3 цього можна зробити висновок, що розраховані показники робочого приміщення відповідають санітарним нормам.

На рис. 6.1 показано план приміщення та його розміри (в метрах), вказані двері, вікна, розміщення столів та стільців (4-й робочі місця).

Рисунок 6.1- План приміщення

6.3 Мікроклімат і освітлення робочої зони

В залах ЕОМ при виконанні робіт операторського типу повинні забезпечуватися: оптимальна величина температури повітря 22-24°С, його відносна вологість 60-40% та швидкість руху не вище 0.1 м/с. Холодний період року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, яка дорівнює плюс 10°С та нижче, а теплий - більше плюс 10°С.

Категорія робіт - розмежовування робіт за тяжкістю на основі загальних енерговитрат організму(Вт) [3].

Всі роботи поділяються на легкі (Іа, Іб), середньої тяжкості (ІІа, ІІб) та тяжкі (ІІІ) [3].

Енерговитрати за категоріями тяжкості робіт:

Іа - до 139 Вт; Іб - 140..174 Вт;

ІІа - 175...232 Вт; ІІб - 233...290 Вт,

ІІІ - більш 290 Вт.

Освітлення у будівлях і площадках може здійснюватись природним і штучним світлом. При недостатності природного освітлення використовується комбіноване освітлення. Останнє являє собою освітлення, при якому у світлий час доби використовується одночасно природне і штучне світло.

Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися через вікна в бокових стінах (бічне), через верхні світлові прорізи, ліхтарі (верхнє) чи обома способами одночасно .(комбіноване). Верхнє і комбіноване має переваги в тому, що забезпечують більш рівномірне освітлення приміщень. Бічне освітлення створює значну нерівномірність у освітленні ділянок, розташованих поблизу вікон і у віддалі від них. Крім того, у цьому випадку можливе погіршання освітлення через затінення вікон громіздким устаткуванням.

Штучне освітлення призначене для освітлення робочих поверхонь у темний час доби при недостатності природного освітлення. Створюється штучними джерелами світла (лампами накалювання чи газорозрядними лампами) і підрозділяються на робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне. Штучне освітлення освітлення проектується двох систем: загальне і комбіноване. В загальному випдку до загального освітлення додається місцеве. Загальне освітлення призначене для освітлення всього приміщення, воно може бути рівномірним або локалізованим. Загальне рівномірне освітлення створює умови для виконання роботи в будь-якому місці освітлюваного простору. При загальному локалізованому освітленні світильники розміщують відповідно до розташування устаткування, що дозволяє створювати велику освітленість на робочих місцях.

Для приміщень в яких постійно знаходяться робочі і виконують зорові роботи необхідно нормувати природнє та штучне освітлення. Пропонуємо освітлення на робочому місці. Нормуємо освітлення для комп’ютерного залу і приймаемо освітленість робочих поверхонь 400 лк. Площина нормування – горизонтальна, висота площини над підлогою – 0,8 м. Ця освітленість відповідає ІІІ розряду зорової роботи, під розряд “г”. Розмір об’єкта розрізнення від 0,3 до0,5 мм. характеристика зорової роботи – високої точності; контраст об’єкта розрізнення з фоном – середній, великий, великий, характеристика фона відповідно – світлий, світлий, середній. При суміщеному освітлені коефіцієнт природньої освітленості для третього поясу (КПО е_п) при бічному освітленні в м. Вінниця е_п=1,5%.

Нормоване значення КПО, е_N для будинків, розташованих в різних районах слід визначити за формулою:

е_N= е_п m_N, (6.3)

де m_N – коефіцієнт світлового клімату, для м. Вінниця при орієнтації вікон на північ, m_N=0,9.

Тоді:

е_N=1,5·0,9=1,4%.

Розрахунок освітленості в приміщені проведем методом питомої потужності.

Питома потужність освітлювальної установки визначається як частка від ділення загальної потужності встановлених в приміщенні ламп на площу приміщення.

(Вт/м²), (6.4)

де Рл - потужність однієї лампи, Вт;

n - число ламп;

S - площа приміщення, м².

Порядок розрахунку за питомою потужністю при лампах розжарювання і лампах типу ДРЛ:

- Визначається hp, тип і число світильників n в приміщенні;

- За таблицями МГСН 2.06-99 знаходиться нормована освітленість для даного виду приміщень ЄП;

- По відповідній таблиці знаходиться питома потужність W;

- Визначається потужність лампи за формулою Pл = WS / n .

Для визначення питомої потужності використовують таблиці Г.М. Кнорінга. За відсутності вказаних таблиць питому потужність мможна визначити за формулою:

(6.5)

де 0,15...0,25 – коефіцієнти, з яких перший відповідає приміщенням з рівнем освітленості до 100лк, другий понад 100лк;

Кз - коефіцієнт запасу за СНіП 23-05-95.

Вт/м²,

Вт.

Підбираємо найближчу стандартну лампу G80 SIL

Якщо розрахункова потужність лампи виявляється більшою, ніж у прийнятих світильниках, слід визначити необхідну кількість світильників, прийнявши потужність лампи, прийнятну для даного світильника.

При застосуванні світильників з люмінесцентними лампами зберігається колишній порядок розрахунку освітлення приміщень, включаючи визначення числа рядів світильників N і типу лампи.

Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення. Система загального освітлення має становити суцільні або преривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Допускається використання світильників таких класів світорозподілу:

• прямого світла - П;

• переважно прямого світла - Н;

• переважно відбитого світла - В.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90 град, з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м2, захисний кут світильників - не менше ніж 40 град. Світильники місцевого освітлення повинні матипросвічуючий відбивач із захисним кутом, не меншим ніж 40 град. Слід передбачити обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість світлих поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення ), що розташовані в полі зору повинна бути не більше ніж 200 кд/м2. Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані має не перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення 200 кд/м2. Показник осліпленості у разі використання джерел загального штучного освітленій у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40. При цьому співвідношення яскравостей робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо - 5:1. Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення. Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.