Тема 8. Інформаційні ресурси обліку і аудиту в управлінні торговельним підприємством

Суть та призначення бухгалтерської (фінансової) звітності. Загальна характеристика звітних форм: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.

Характеристика систем обробки облікової інформації на ПЕОМ. Планування аудиту у комп'ютерному середовищі: вивчення комп'ютерного середовища, визначення ступеня ризику неефективності систем обліку та аудиту і їх надійності. Характеристика та підходи до аудиту у простих і складних комп'ютерних системах.

Комп'ютерне шахрайство, визначення та ознаки. Заходи щодо його запобігання. Твердження фінансової звітності як напрями збирання аудиторських доказів. Достатність і належність аудиторських доказів. Джерела аудиторських доказів. Оцінка аудиторських доказів.

Аудиторський звіт та аудиторський висновок. Види аудиторських висновків. Загальні вимоги до аудиторського висновку.

Самостійна робота студентів

Самостійна навчальна робота розрахована на формування практичних навичок у роботі студентів зі спеціальною літературою, орієнтування їх на інтенсивну роботу, критичне осмислення здобутих знань і глибоке вивчення теоретичних і практичних прийомів ефективного використання апарату теорії систем, економічного аналізу і теорій прийняття рішень.

Індивідуально-консультативна робота

Метою індивідуальної роботи є надання допомоги кожному студенту в засвоєнні навчального матеріалу та здійснення поточного контролю за повнотою його засвоєння. Індивідуальна та консультативна робота це вид навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється за графіком індивідуальної та консультативної роботи у формі: індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль, співбесід, консультацій тощо.

Суттєве значення в системі контролю знань студентів має ступінь засвоєння тієї частини навчального матеріалу, яка запропонована для самостійного опрацювання. Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами з метою підвищення їхньої підготовки та розвитку індивідуальних здібностей.

Консультація – це форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень, які він вивчає, а також на конкретні запитання, пов'язані з виконанням конкретних практичних завдань по дисципліні.

Важливою складовою індивідуальної роботи зі студентами є керівництво виконанням індивідуальних (оригінальних) творчих завдань, які в максимальній мірі відповідають інтересам та творчим здібностям студентів при вивченні окремих розділів дисципліни: написання рефератів, написання статей, участь у факультетських, університетських та всеукраїнських олімпіадах з дисципліни, участь у конкурсах наукових робіт та ін.

За рішенням викладача результати індивідуальної роботи студента зараховуються в загальну рейтингову оцінку по дисципліні.

Методика активації процесу начання

З метою активації процесу навчання важливо забезпечити оптимальні умови для спілкування на рівні "науково-педагогічний працівник – студенти", "студенти – науково-педагогічний працівник" на засадах демократизму й толерантності. Лише за умов вільного висловлювання власних думок, їх наукового обґрунтування активізується процес пізнання, формуються пізнавальні й соціальні мотиви учіння.

Після завершення навчання фахівці долучаються до активної виробничої й соціальної діяльності, яка відбуватиметься в багатовимірному й багатовекторному соціальному середовищі (різноманітність виробничих, психологічних, моральних чинників, різні напрями в політиці, мистецтві, релігії та ін.). Це вимагає від особистості толерантності й уміння обстоювати власні позиції, погляди на ту чи ту проблему з позицій наукових законів і здорового глузду. Ці уміння саме й виробляють на семінарах.

Потрібно враховувати, що змістовий бік семінарського заняття не залишається надовго в пам'яті студентів. Головне, щоб вони вчилися мислити, висловлювати свої судження, аналізувати думки інших, щоб відбувався рух в інтелектуальному розвитку, формуванні наукового світогляду та системи методів і прийомів пошуку істини, культури спілкування.

У системі семінарських занять необхідно уникати одноманітності їх проведення, вносячи елементи дискусії, гри тощо, тому подаються такі різновиди семінарських занять:

семінар запитань і відповідей;

семінар–розгорнута бесіда: передбачає попередню підготовку студентів з визначених завдань;

семінар-колективне читання: студенти зачитують тексти, коментуючи їх зміст з позицій розвитку сучасної науки;

семінар, що передбачає усні відповіді студентів з подальшим їх обговоренням;

семінар-дискусія: студенти, маючи програму, завчасно готуються до дискусії та розгортають її безпосередньо на занятті;

семінар, що передбачає обговорення й оцінювання письмових рефератів студентів;

семінар-конференція: студенти завчасно готують доповіді, виступають з ними, відповідають на запитання колег;

семінар-теоретична конференція: проводять зі студентами кількох груп курсу на основі вивчення об'ємного розділу чи цілої дисципліни;

семінар-розв'язання проблемних завдань: проводять на основі створення проблемних ситуацій, виокремлення проблемних завдань і праці над їх розв'язанням;

семінар-прес-конференція: кілька студентів готують повідомлення з вузлових питань, а всі учасники долучаються до їх обговорення;

семінар-"мозковий штурм": студенти завчасно ознайомлюються з важливими проблемними завданнями, які потребують розв'язання; під час семінару вносять конкретні пропозиції щодо розв'язання проблеми. Усі пропозиції записують, систематизують і визначають найдоцільніші.

Ідею "мозкового штурму", яку запропонував 1953 р. американський психолог А Осборн, широко використовували у 2-й половині XX ст. відомі вчені, конструктори складних технічних систем. Ефективним є застосування "мозкового штурму" в процесі проведення економічних і облікових обговорень. Такий підхід до пошуків істини особливо важливий в умовах розв'язання завдань ринкової економіки на засадах демократизму. Отже, в системі професійної підготовки студентів потрібно закласти основи таких умінь.

Важливу роль у формуванні професійної зрілості студентів відіграють дослідницькі семінари, що є вищою сходинкою навчальної діяльності. Вони спрямовані на формування у студентів навичок та вмінь проведення наукових досліджень.