- •Класифікація джерел та перетворювачів енергії
- •2.1. Призначення, вимоги, класифікація, конструкція і принцип дії двигунів Призначення
- •Класифікація двигунів
- •2.2. Типи двигунів внутрішнього згоряння
- •V8tdi cr Audi з турбонаддувом, інтеркулером та
- •2.3. Загальна конструкція та принцип дії теплового поршневого двигуна внутрішнього згоряння
- •2. Додаткові системи:
- •2.4. Робочі цикли автомобільних двигунів
- •2.5. Кривошипно-шатунний механізм Призначення
- •2.5.1. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму Блок циліндрів
- •V образним (100) розташуванням циліндрів та плазмовим напиленням
- •Головка блока циліндрів (головка циліндрів)
- •Маховик Призначення
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Поршневі кільця
- •Поршневі пальці
- •Верхня головка; 2- стержень; 3- нижня головка; 4- кришка нижньої головки; 5- втулка верхньої головки; 6- підшипник ковзання; 7- болт;
- •2.6. Газорозподільний механізм Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Фази газорозподілу
- •Розподільний вал
- •Клапани
- •Конструкція
- •2.7. Механізми приводу обладнання двигуна
- •2.8. Система зміни кутів відкриття (закриття) та висоти піднімання клапанів
- •Принцип дії
- •2.9. Система мащення
- •Призначення
- •Класифікація систем мащення:
- •Конструкція системи мащення
- •Принцип дії системи мащення
- •Робота системи мащення двигуна автомобіля зил-131
- •2.9.1. Мастильнільні насоси Призначення
- •Класифікація
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •2.9.2. Мастильні фільтри
- •Конструкція фільтра
- •Принцип дії відцентрового фільтра-центрифуги
- •2.9.3. Мастильні радіатори
- •Призначення
- •Принцип дії циклонного очищувача картерних газів
- •2.11. Система охолодження
- •Призначення
- •Конструкція систем охолодження
- •Принцип дії системи рідинного охолодження
- •Принцип дії системи при температурі охолоджуючої рідини менш ніж 870
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини більш ніж 1050
- •Б). Повітряна система охолодження
- •Принцип роботи радіатора
- •Конструкція
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії пробки радіатора
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Робота електрофакельного обладнання
- •Робота спеціального обладнання з використанням ефірних рідин
- •2.13. Система живлення двигунів паливом та повітрям
- •Призначення
- •Специфічні вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція систем живлення
- •Робота системи живлення
- •2.13.1. Система живлення карбюраторних двигунів
- •Пусковий пристрій
- •Конструкція карбюратора к-88а
- •2.13.2. Система живлення двигунів із впорскуванням легкого палива
- •Переваги систем живлення із впорскуванням бензину:
- •Класифікація систем впорскування бензину:
- •Застосування основних систем впорскування
- •Принцип дії
- •Конструкція та принцип дії багатоточкової, електронно-керованої, переривчатої системи впорскування палива
- •Принцип дії
- •Системи живлення з впорскуванням палива “мe-Мотронік” і електронної цифрової системи запалювання
- •Конструкція
- •Для керування впорскуванням палива центральний блок керування виконує наступні функції:
- •Аналіз конструкції
- •Застосування систем впорскування палива на автомобілях
- •Перспективи розвитку систем впорскування палива
- •2.13.3. Система живлення автомобільних двигунів газом
- •Класифікация систем живлення газом
- •2.13.5. Система живлення дизелів Особливості робочого циклу дизеля
- •Призначення системи живлення дизеля
- •Класифікація систем живлення дизеля:
- •Конструкція системи живлення дизеля
- •Робота системи живлення дизеля
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •V8 tdi cr Audi з системою впорскування Common Rail
- •2.13.6. Паливні насоси
- •Принцип дії
- •Призначення паливного насоса
- •Конструкція насоса
- •Принцип дії паливного насоса
- •2.13.7. Форсунки
- •Призначення
- •Конструкція
- •Призначення
- •Паливні баки
- •Конструкція бака
- •2.13.8. Паливні фільтри
- •Призначення фільтра тонкого очищення пального
- •Конструкція фільтра тонкого очищення
- •Конструкція нагнітача повітря
- •Vw fsi з заслінкою та електронною системою керування
- •Повітряні фільтри
- •Призначення
- •Конструкція повітряного фільтра впм-3 з триступеневим очищенням
- •Принцип дії фільтра
- •2.15. Система охолодження рециркуляційних відпрацьованих газів Призначення
- •Принцип дії
- •2.17. Система запалювання
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Параметри іскроутворення:
- •Конструкція системи запалювання:
- •Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання Призначення
- •Переривник – розподільник Призначення
- •Свічки запалювання Призначення
- •Принцип дії
- •2.18. Система випуску відпрацьованих газів Призначеня
- •Конструкція
- •2.19.Система керування та контролю за станом двигуна
- •2.20. Загальна будова та принцип дії роторно-поршневого двигуна Загальна будова
- •Принцип дії роторно-поршневого двигуна
- •2.21. Загальна будова та принцип дії ротороно-лопатного двигуна(дослідницького)
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •2.22. Загальна будова та принцип дії газотурбінного двигуна
- •Принцип дії газотурбінного двигуна
- •Перспективи розвитку двигунів внутрішнього згоряння
- •Низька собівартість та технологічність виготовлення.
- •Простота обслуговування.
- •2.27. Конденсатори
- •До переваг конденсаторів відноситься
- •Характеристика конденсаторного модуля 20эк501-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк501-29
- •Конденсаторний модуль 30эк503-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк503-45
- •Характеристика конденсаторного модуля 30эк404-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк404-45
- •Конденсаторний модуль 20эк901-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк901-29
- •Конденсаторна установка "Тарзан”для запуску двигунів
- •2.28. Сонячні батареї
- •2.29. Маховичні (Інерційні) накопичувачі енергії
- •2.30. Газогенераторні установки
Конструкція
Корпус, циліндр, активна маса (церезин або водний розчин етилового спирту), клапани, шток, пружини, електричний контур з датчиками. У системі охолодження може встановлюватись один або два термостата.
Термостат дозволяє швидко прогріти холодний двигун при запуску, направляючи охолоджуючу рідину по малому колу циркуляції. На автомобільних двигунах застосовують термостати з рідким або твердим наповнювачем. В рідинні термостати заливають легковипарювальну рідину (суміш 70% етилового спирту і 30% води). В якості твердого наповнювача використовується церезин із мідною стружкою, який має великий коефіцієнт об’ємного розширення.
На сучасних двигунах застосовують двоклапанний термостат. Його встановлюють в корпусі відвідного патрубка головки циліндрів.
Рис. 2.148. Пробка радіатора і термостат двигуна автомобіля
ЗИЛ-131 та їх робота:
1-пружина впускного клапана; 2-паровідвідний отвір; 3-заливна горловина;
4-корпус пробки; 5-захисна шайба корпуса пробки; 6-тарілка випускного клапана; 7-випускний клапан; 8-впускний клапан; 9-чашка впускного клапана; 10-стержень випускного клапана; 11-пружина випускного клапана; 12-упорна шайба пружини; 13-стержень впускного клапана; 14-корпус термостата; 15-упорний кронштейн; 16-клапан-заслінка термостата;
17-коромисло заслінки; 18-шток заслінки. 19-повертальна пружина;
20-гумова діафрагма; 21-тверда активна речовина-церезин; 22-балон термостата; 23- кришка; 24-гумовий буфер; 25-напрямна втулка;
26-підводящий шланг до радіатора; 27-верхній випускний патрубок;
28-нижній випускний патрубок.
Конструкція
На двигунах марки ЗІЛ використовують термостати з твердим наповнювачем. Термостат розміщений між впускним трубопроводом і відвідним патрубком. До корпусу постійно притискається пружиною клапан, шарнірно з’єднаний із штоком. Шток у свою чергу опирається на мембрану, яка затиснута між балоном і напрямною втулкою. Внутрішній простір балона заповнений твердим наповнювачем. Поки двигун не прогрітий, наповнювач в твердому стані і клапан термостату закритий.
Рис. 2.149. Схема роботи термостата:
а – циркуляція рідини по малому колу; б- циркуляція рідини під час початкового відкривання клапана; в- циркуляція по великому колу.
1 – перепускний клапан; 2 – корпус; 3 – поворотна пружина; 4 – осердя;
5 – реактивний штифт; 6 – гумовий буфер; 7 – основний клапан;
8 – гумова діафрагма; 9 – церезин.
Принцип дії
Під час прогрівання двигуна після пуску основний клапан 7 закритий, а перепускний 1 — відкритий, i охолоджувальна рідина циркулює по малому колу, минаючи радіатор: від відцентрового насоса в сорочку охолодження й через перепускний клапан 1 термостата назад до насосу. Таким чином, охолоджувальна рідна, циркулюючи тільки сорочкою охолодження, швидко нагрівається й прогріває двигун. По мірі нагрівання охолоджувальної рідини церезин в осерді термостата починає плавитися і, розширюючись, відтискає диафрагму 8, передаючи через буфер 6 зусилля на штифт 5. Останній, упираючись у корпус, переміщує осердя 4 з клапанами вниз, вікриваючи основний клапан i прикриваючи перепускний.
При цьому нагріта рідина починає частково надходити через основний клапан 7 у радіатор, а частково – через перепускний до насосу. Коли рідина прогріється до температури 90...940С, основний клапан повністю відкривається, а перепускний – закривається. В цей час циркуляція рідини відбуватиметься по великому колу через радіатор.
Принцип дії термостата двигуна автомобіля ЗіЛ: При підвищенні температури рідини в системі до 70°С і більше, об’єм наповнювача збільшується, так як церезин плавиться й натискає на мембрану. Вона вигинається вверх, тисне через буфер на шток, який повертає клапан, внаслідок чого охолоджувальна рідина поступає в радіатор. Повне відкриття клапану термостата відбувається при прогріві охолоджувальної рідини до температури 83...85°С. При зниженні температури рідини об’єм наповнювача зменшується і клапан термостата під дією пружини закривається.
Рис. 2.150. Вузол термостата системи охолодження двигуна V10TDI
Електротермостат з електронним блоком керування перерозподіляє потоки охолоджуючої рідини між великим та малим контурами. Керується блоком керування двигуном в залежності режиму роботи двигуна. Дозволяє узгоджувати рівень охолоджуючої рідини з режимом роботи двигуна, що знижує витрати палива, рівень викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами.
Рис. 2.151. Електротермостат системи охолодження двигуна V10TDI
Рис. 2.152. Електротермостат з електронним керуванням
Електронне керування термостатом дозволяє автоматично узгодити рівень температури охолоджуючої рідини з поточним режимом роботи двигуна.
2.12. Система підготовки двигуна до запуску
Призначення
Розігрівання охолоджуючої рідини та мастила перед
запуском двигуна в умовах низьких температур оточуючого повітря.
Класифікація:
Системи підігріву охолоджуючої рідини та мастила.
Системи підготовки повітря та пальної суміші.
Конструкція систем підігріву охолоджуючої рідини та мастила
Котел, паливний бачок, електровентилятор, переключатель вентилятора, електромагнітний клапан, пульт керування, трубопроводи, направляючий кожух.
Конструкція систем підготовки повітря та паливної суміші
Електрофакельне обладнання (термостарт) складається з реле включення електрофакельного обладнання, термореле, електромагнітний клапан відкриття подачі палива, факельних свічок.
Спеціальні обладнання з використанням ефірних рідин складаються з емкостей для ефіру, насоса, трубопроводів та форсунок у впускних трубопроводах.
Передпусковий підігрівач охолоджуючої рідини та мастила
Рис. 2.153. Передпусковий підігрівач охолоджувальної рідини та масла:
1-паливний бак; 2-заливна горловина; 3-паливний кран; 4-пульт керування;
5-гвинт регулювання подачі пального; 6- паливний насос; 7-перемикач вентилятора; 8-вмикач підігрівача; 9-спіраль розжарювання; 10-свічка розжарювання; 11-вентилятор; 12-потік повітря; 13-охолоджувальна рідина у підігрівачі; 14-магістраль руху відпрацьованих газів; 15-направлення відпрацьованих газів для нагрівання мастила у картері двигуна.
Перед запуском двигуна котел, який з'єднаний патрубками із сорочкою системи охолодження двигуна 16, заповнюється низькозамерзаючою рідиною. Перевіряється наявність палива в паливному бачку, при необхідності пальне доливається і відкривається краник для подачі пального до електромагнітного клапана. Завдяки пульту керування, в якому заходиться вмикач 8, свічки розжарювання і контрольна спіраль 9, подається напруга на електромагнітний клапан - він відкривається і пальне потрапляє в камеру згорання котла підігрівача. Кількість пального регулюється регулювальним гвинтом 5.
Одночасно напруга подається на електромотор вентилятора, що забезпечує подачу повітря через завихрювач 12 в камеру згорання підігрівача і на свічку розжарювання і починається процес горіння паливної суміші. Гарячі гази проходять через газоводи котла і нагрівають охолоджувальну рідину. При виході з котла через газовідвідний патрубок 14 гарячі гази завдяки кожуху 15 направлені на піддон картера 18, що забезпечує підігрів моторного мастила перед запуском двигуна. Нагріта охолоджувальна рідина внаслідок конвекції потрапляє в сорочку холодження двигуна, нагріває стінки циліндрів і по трубопроводах повертається в котел.
Якщо система охолодження заправлена водою, то перед тривалою стоянкою при низьких температурах воду необхідно із системи злити. Для цього використовують зливний кран 17.
Рис. 2.154. Робота котла передпускового підігрівача автомобіля ЗИЛ-131
Рис. 2.155. Робота передпускового підігрівача охолоджуючої
рідини двигуна автомобіля ЗИЛ-131:
1-трубопровід відведення гарячої рідини; 2- рубашка підігрівання рідини;
2-камера циркуляції гарячих газів.; 4- канал проходження гарячих газів;
5- корпус підігрівача; 6- свічка запалювання; 7- паливоподаючий трубопровод; 8- заливний трубопровод; 9- вентилятор; 10- корпус нагнітача повітря; 11- направляючі; 12- футеровка; 13- камера згоряння; 14- випускний трубопровод відпрацьованих газів; 15- тяга закриття крана; 16- кран зливання охолоджувальної рідини; 17- трубопровод підведення холодної рідини.
Пусковий підігрівач - рідинного типу. Працює на автомобільному бензині. Ємність бака - 2 л, витрата пального - 2 кг/год, теплова продуктивність - 14000 ккал/год. Час прогрівання двигуна перед запуском, при температурі оточуючого повітря мінус 30° - 25 хв.
Перед запуском двигуна з водою у системі охолодження, закривають жалюзі, відключають масляний радіатор і на облицювання водяного радіатора надівають утеплювальний чохол. Після цього відкривають пробку радіатора і зливний кран радіатора. Закривають кран 16, ручкою пульта керування вмикають електродвигун вентилятора 9, поставивши її у положення I, і вимикають вентилятор. Заливають 1.5 л води в лійку котла 5, відкривають кран паливного бачка і ручку пульта на 15-20 секунд перемикають у положення II. У цьому положенні відкриється електромагнітний клапан і паливо трубопроводом 7 подається в камеру згорання 13, де футировка 12 просякнута бензином. Переключивши ручку пульта в положення 0, вмикають свічку розжарювання 6 (до розжарення контрольної спіралі). При цьому відбудеться запалювання бензину в камері згорання і буде чути "вихлоп".
Після "вихлопу" ручку пульта повертають у положення II і, коли котел буде стійко працювати, вимикач виключають. Після запуску підігрівача (1-2 хв після запуску підігрігрівача) через лійку заливають 6-8 л води в сорочку охолодження двигуна і прогрівають до появи пари із наливної горловини радіатора. Якщо колінчастий вал легко прокручується, переводять ручку пульта у положення I при закритому крані паливного бачка. Горіння в котлі припиняється. Вентилятором 9 проводиться продування котла. Двигун запускають стартером; закривають кран радіатора. Прогрівши двигун доливають до рівня воду в радіатор і в розширювальний бачок. Рух автомобіля починають коли двигун прогріється до температури 60-70°С.
