
- •Класифікація джерел та перетворювачів енергії
- •2.1. Призначення, вимоги, класифікація, конструкція і принцип дії двигунів Призначення
- •Класифікація двигунів
- •2.2. Типи двигунів внутрішнього згоряння
- •V8tdi cr Audi з турбонаддувом, інтеркулером та
- •2.3. Загальна конструкція та принцип дії теплового поршневого двигуна внутрішнього згоряння
- •2. Додаткові системи:
- •2.4. Робочі цикли автомобільних двигунів
- •2.5. Кривошипно-шатунний механізм Призначення
- •2.5.1. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму Блок циліндрів
- •V образним (100) розташуванням циліндрів та плазмовим напиленням
- •Головка блока циліндрів (головка циліндрів)
- •Маховик Призначення
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Поршневі кільця
- •Поршневі пальці
- •Верхня головка; 2- стержень; 3- нижня головка; 4- кришка нижньої головки; 5- втулка верхньої головки; 6- підшипник ковзання; 7- болт;
- •2.6. Газорозподільний механізм Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Фази газорозподілу
- •Розподільний вал
- •Клапани
- •Конструкція
- •2.7. Механізми приводу обладнання двигуна
- •2.8. Система зміни кутів відкриття (закриття) та висоти піднімання клапанів
- •Принцип дії
- •2.9. Система мащення
- •Призначення
- •Класифікація систем мащення:
- •Конструкція системи мащення
- •Принцип дії системи мащення
- •Робота системи мащення двигуна автомобіля зил-131
- •2.9.1. Мастильнільні насоси Призначення
- •Класифікація
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •2.9.2. Мастильні фільтри
- •Конструкція фільтра
- •Принцип дії відцентрового фільтра-центрифуги
- •2.9.3. Мастильні радіатори
- •Призначення
- •Принцип дії циклонного очищувача картерних газів
- •2.11. Система охолодження
- •Призначення
- •Конструкція систем охолодження
- •Принцип дії системи рідинного охолодження
- •Принцип дії системи при температурі охолоджуючої рідини менш ніж 870
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини
- •Принцип дії при температурі охолоджуючої рідини більш ніж 1050
- •Б). Повітряна система охолодження
- •Принцип роботи радіатора
- •Конструкція
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії пробки радіатора
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Робота електрофакельного обладнання
- •Робота спеціального обладнання з використанням ефірних рідин
- •2.13. Система живлення двигунів паливом та повітрям
- •Призначення
- •Специфічні вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція систем живлення
- •Робота системи живлення
- •2.13.1. Система живлення карбюраторних двигунів
- •Пусковий пристрій
- •Конструкція карбюратора к-88а
- •2.13.2. Система живлення двигунів із впорскуванням легкого палива
- •Переваги систем живлення із впорскуванням бензину:
- •Класифікація систем впорскування бензину:
- •Застосування основних систем впорскування
- •Принцип дії
- •Конструкція та принцип дії багатоточкової, електронно-керованої, переривчатої системи впорскування палива
- •Принцип дії
- •Системи живлення з впорскуванням палива “мe-Мотронік” і електронної цифрової системи запалювання
- •Конструкція
- •Для керування впорскуванням палива центральний блок керування виконує наступні функції:
- •Аналіз конструкції
- •Застосування систем впорскування палива на автомобілях
- •Перспективи розвитку систем впорскування палива
- •2.13.3. Система живлення автомобільних двигунів газом
- •Класифікация систем живлення газом
- •2.13.5. Система живлення дизелів Особливості робочого циклу дизеля
- •Призначення системи живлення дизеля
- •Класифікація систем живлення дизеля:
- •Конструкція системи живлення дизеля
- •Робота системи живлення дизеля
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •V8 tdi cr Audi з системою впорскування Common Rail
- •2.13.6. Паливні насоси
- •Принцип дії
- •Призначення паливного насоса
- •Конструкція насоса
- •Принцип дії паливного насоса
- •2.13.7. Форсунки
- •Призначення
- •Конструкція
- •Призначення
- •Паливні баки
- •Конструкція бака
- •2.13.8. Паливні фільтри
- •Призначення фільтра тонкого очищення пального
- •Конструкція фільтра тонкого очищення
- •Конструкція нагнітача повітря
- •Vw fsi з заслінкою та електронною системою керування
- •Повітряні фільтри
- •Призначення
- •Конструкція повітряного фільтра впм-3 з триступеневим очищенням
- •Принцип дії фільтра
- •2.15. Система охолодження рециркуляційних відпрацьованих газів Призначення
- •Принцип дії
- •2.17. Система запалювання
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Параметри іскроутворення:
- •Конструкція системи запалювання:
- •Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання Призначення
- •Переривник – розподільник Призначення
- •Свічки запалювання Призначення
- •Принцип дії
- •2.18. Система випуску відпрацьованих газів Призначеня
- •Конструкція
- •2.19.Система керування та контролю за станом двигуна
- •2.20. Загальна будова та принцип дії роторно-поршневого двигуна Загальна будова
- •Принцип дії роторно-поршневого двигуна
- •2.21. Загальна будова та принцип дії ротороно-лопатного двигуна(дослідницького)
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •2.22. Загальна будова та принцип дії газотурбінного двигуна
- •Принцип дії газотурбінного двигуна
- •Перспективи розвитку двигунів внутрішнього згоряння
- •Низька собівартість та технологічність виготовлення.
- •Простота обслуговування.
- •2.27. Конденсатори
- •До переваг конденсаторів відноситься
- •Характеристика конденсаторного модуля 20эк501-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк501-29
- •Конденсаторний модуль 30эк503-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк503-45
- •Характеристика конденсаторного модуля 30эк404-45
- •Режими зарядки і розрядки 30эк404-45
- •Конденсаторний модуль 20эк901-29
- •Режими зарядки і розрядки 20эк901-29
- •Конденсаторна установка "Тарзан”для запуску двигунів
- •2.28. Сонячні батареї
- •2.29. Маховичні (Інерційні) накопичувачі енергії
- •2.30. Газогенераторні установки
Класифікація
За конструкцією: зубчатоколісні з зовнішнім та внутрішнім зачепленням, роторні, героторні(V10 TDI).
За приводом: з механічним від колінчатого вала та з електричним.
За регулюванням подачі мастила до насоса: з регулюванням або без.
За призначенням: основні, що працюють постійно при роботі двигуна, та додаткові, які призначенні для подачі мастила у систему перед та при запуску двигуна, або роботі двигуна з невеликими обертами колінчатого валу.
В автомобільних двигунах переважно застосовуються насоси шестірневого типу із зовнішнім або внутрішнім зачепленням, які прості за конструкцією, надійні у роботі та з невеликою масою і габаритами. Насос з внутрішнім зачепленням шестірен має менші габарити та масу у порівнянні з насосом із зовнішнім зачепленням шестірен. Насоси можуть бути одно та двосекційними. Останнім часом почали застосовуватись героторні насоси з регульованою подачею масла.
Продуктивність та тиск насосів розраховується з значним запасом. Тиск у системі мащення сучасних двигунів на робочих режимах складає 0,4…0,6 МПа, а на режимах холостого ходу може знижуватись до 0,005….0,08 МПа.
Конструкція
Корпус, ведуча та ведена шестірні, приводний вал, кришка корпуса, нагнітальна та всмоктувальна порожнини, редукційний клапан, мастилоприймач. Роторні та героторні насоси додатково включають також ротори, проміжний корпус, елементи регулювання всмоктування мастила.
Рис. 2.110. Роторний та шестірневі мастильні насоси
Рис. 2.111. Героторний мастильний насос з регулюванням подачі мастила до насоса
Насос забезпечує постійний тиск в системі мащення у широкому діапазоні обертів двигуна.
Рис. 2.112. Будова односекційного мастильного насоса двигуна
Рис. 2.113. Схема роботи мастильного насоса:
1 - корпус; 2 - порожнина нагнітання; 3 – канал; 4 – кулька клапана;
5 – порожнина; 6 – регулювальний гвинт; 7 – вісь веденої шестірні;
8 – ведена шестірня; 9 – порожнина всмоктування; 10 – ведуча шестірня; 11 – вал.
Принцип дії
При роботі двигуна мастило потрапляє між зубами шестірен і переноситься з порожнини низького тиску у порожнину нагнітання. При перевищенні у нагнітальній порожнині тиску вище номінального відкривається редукційний клапан і частина мастила з нагнітальної порожнини повертається у порожнину низького тиску. Після встановлення у нагнітальній магістралі нормального тиску, редукційний клапан закривається.
Рис. 2.114. Деталі двосекційного мастильного насосу шестірневого типу
двигуна автомобіля ЗИЛ-131:
1-нагнітальна камера нижньої секції насоса; 2- вісь веденої шестірні нижньої секції насоса; 3- ведена шестірня нижньої секції насоса; 4-болт кріплення корпуса нижньої секції та основи насоса; 5- корпус нижньої секції насоса;
6- нагнітальна камера нижньої секції насоса; 7- перепускний клапан;
8- приймальна камера; 9- ведуча шестірня нижньої секції; 10- прокладка корпуса; 11- центрувальний штифт; 12- ведучий вал; 13- плунжерний редукційний клапан; 14- основа насоса; 15- нагнітальна камера верхньої секції; 16- ведуча шестірня верхньої секції; 17- канал подавання мастила від верхньої секції; 18- отвір подавання мастила до насоса; 19- корпус верхньої секції; 20- центруючи втулка вала; 21- ось веденої шестірні; 22- ведена шестірня.
Рис. 2.115. Робота двохсекційного мастильного насоса:
1-ведучий вал; 2-приймальна камера нижньої секції; 3-ведена шестірня нижньої секції; 4-плунжерний редукційний клапан; 5-ведучий вал верхньої секції; 6-приймальна камера верхньої секції; 7- отвір подавання мастила до насосу; 8-нагнітальна магістраль; 9-ведена шестірня верхньої секції;
10-нагнітальна камера верхньої секції; 11-ведуча шестірня верхньої секції; 12-голчатий запорний кран подачі мастила до радіатора; 13-нагнітальна камера нижньої секції; 14-ведуча шестірня нижньої секції; 15-кульовий перепускний клапан нижньої секції насоса.
Принцип дії: Насос приводиться в рух від зубчастої шестірні розподільного валу, яка входить у зачеплення з зубчатою шестірнею, проміжного валу. Масляний насос розміщений з правої сторони блоку циліндрів. В корпусі нижньої та верхньої секцій розміщені по дві шестірні: ведуча, закріплена на валу і ведена, яке вільно обертається на осі, запресованій в корпус. Кришка насосу є одночасно роздільною пластиною, при установленні якої з двох її сторін створюються дві окремі секції насосу. Прокладки забезпечують щільне з'єднання секцій з кришкою.
В кришці насосу розміщений редукційний клапан верхньої секції насосу. Коли тиск в нагнітальній порожнині перевищить 320 кПа, відкривається редукційний клапан, відрегульований на цей тиск і мастило перетікає у всмоктувальну порожнину.
У корпусі нижньої секції встановлений редукційний клапан, відрегульований на тиск відкриття 120 кПа. Верхня секція насосу подає мастило в систему двигуна через відцентровий фільтр, а нижня — в масляний радіатор.
Рис. 2.116. Мастильний насос автомобіля V8 TDI CR Audi
Рис. 2.117. Конструкція героторного мастильного насосу постійного тиску
Насос забезпечує заданий постійний тиск у нагнітальній магістралі на всіх робочих режимах за рахунок зміни подачі мастила.
До позитивної сторони героторного насоса відноситься: зменшення затрат на привод до 30%, кратність прокачування та деструктизація мастила, зменшення піноутворення.
Рис. 2.118. Робота героторного насоса при тиску у нагнітальній
магістралі нижче норми