2.7. Механізми приводу обладнання двигуна
Рис. 2.93. Ланцюговий привод газорозподільного механізму
та обладнання двигуна V8 TDI CR Audi
Рис. 2.94. Шестірневий привод газорозподільного механізму та обладнання двигуна V10TDI
Рис. 2.95. Ремінний привод газорозподільного механізму та обладнання двигуна
2.8. Система зміни кутів відкриття (закриття) та висоти піднімання клапанів
Рис. 2.96. Механізм зміни фаз газорозподілу, що повертає
розподільний вал відносно зірочки приводу
Рис. 2.97. Робота механізму зміни фаз газорозподілу
Принцип дії
При переміщенні втулки зі спіральними зубцями по осі розподільного валу, змінюється кутове положення розподільного валу, яке приводить до раннього або пізнього відкривання клапанів.
Рис. 2.98. Автоматичні механізми зміни кутів відкриття (закриття) клапанів
Рис. 2.99. Система Valvematic (удосконалена VVT-i) зміни кутів відкриття клапанів та висоти піднімання впускних клапанів газорозподільного механізму автомобіля Toyota з використанням електроніки та гідравліки
2.9. Система мащення
При взаємному переміщенні деталей завжди виникає тертя, нагрів та
зношення поверхонь, які труться.
Розрізняють тертя кочення та ковзання сухе (яке через короткий термін приводить до виходу з ладу деталей), напівсухе або граничне та рідинне.
При рідинному терті створюється товстий мастильний шар між деталями, які труться, що дозволяє значно підвищити терміни експлуатації деталей та нормалізувати процес нагріву. У автомобільних двигунах рідинне тертя характерно для більшості підшипників ковзання (колінчастого. Розподільного валів тощо).
Способи мащення поверхонь: постійна подача мастила під тиском, періодична подача під тиском (пульсуюча), розбризкуванням, у мастильній ванні, комбіновано. У системі мащення сучасних двигунів використовуються всі перелічені способи мащення, тому вона називається комбінованою.
Призначення
Для створення мастильної плівки між деталями, які труться, зменшення їх зношування та втрат потужності на тертя, охолодження поверхонь шляхом постійного підведення до них мастила. Ущільнення зазорів та видалення продуктів зносу деталей із зони контакту.
Вимоги:
1.Забезпечення постійної циркуляції мастила через зони контакту робочих поверхонь зі створенням між ними мастильної плівки при різних режимах роботи двигуна.
2. Фільтрація мастила.
3. Охолодження мастила по необхідності.
Класифікація систем мащення:
За способом подання мастила до поверхонь тертя: під тиском, комбіновано, розбризкуванням та самопливом.
За місцезнаходженням основної кількості мастила в картері: з сухим та мокрим картером.
За наявністю мастильного радіатора.
За наявністю додаткового мастильного насосу.
Конструкція системи мащення
1.З мокрим картером: мастильний насос (мастильні насоси), мастильні фільтри грубого та тонкого очищення, мастильний радіатор, мастильні магістралі, перепускні та редукційні клапани, контрольно – вимірювальні прилади (входять у систему автоматичного керування двигуном).
2.З сухим картером (забезпечує надійну подачу мастила з будь яким похилом двигуна): як правило включає ті ж елементи що і система з мокрим картером, але добавлено ще магістраль з насосами відкачування мастила з піддона картера у бак.
Рис. 2.100. Принципова схема системи мащення двигуна автомобіля з мокрим картером:
1-Масляний фільтр; 2-термометр; 3-масляний радіатор; 4-перепускний запобіжний клапан; 5-кран виключення масляного радіатора;
6-маслозабірний фільтр; 7-масляний насос; 8-Редукційний клапан;
9-перепускний клапан масляного фільтра; 10-масляний повнопоточний фільтр; 11- манометр; 12-головна магістраль; 13-корінний підшипник;
14-підшипник розподільного вала; 15-вісь коромисел; 16-масломірний стрижень; 17-заливна горловина.