- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Хід роботи .
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Рід струму
- •Інші позначення
- •Вибір засобів вимірювання
- •Хід роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Розрахунок характеристик амперметрів і вольтметрів
- •1.2. Включення і розрахунок шунтів і додаткових опорів у вимірні кола
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Способи включення електродинамічних ватметрів
- •Феродинамічний ватметр
- •Призначення ватметра д539
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №8
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретичні відомості
- •Параметри віртуального осцилографа.
- •Функціональна схема віртуального осцилографа.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №13
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Література
Способи включення електродинамічних ватметрів
Рис. 6
Нерухомі котушки ватметра 1-1 (рис.6) вмикають в електричне коло послідовно зі споживачем Zh, а рухома котушка 2-2 із додатковим резистором Rдод — паралельно споживачеві.
Зміна напряму струму в котушках спричинює зміну напряму відхилення стрілки приладу.
Тому для правильного увімкнення один із затискачів і рухомої та нерухомої котушок позначається спеціальним знаком («генераторні» затискачі) і ці затискачі мають бути увімкнені з боку джерела живлення.
До позитивних властивостей електродинамічних ватметрів слід віднести відносно високу точність (клас точності 0,1), можливість застосування як для постійного, так і для змінного струму, наявність майже рівномірної шкали, можливість розширення діапазону вимірювання як за струмом (котушку струму поділяють на декілька секцій, з'єднаних послідовно), так і за напругою (якщо приєднати додатковий опір послідовно з котушкою напруги).
Недоліками електродинамічних ватметрів є власне споживання енергії, неможливість застосовувати в широкому діапазоні частот через наявність частотної похибки, відносно невеликий момент обертання, чутливість до зовнішніх магнітних полів.
Схему на рис.6,а доцільно застосовувати для вимірювання потужності високоомного споживача, а схему на рисунку 6,б – низькоомного.
Феродинамічний ватметр
Рис. 4
Феродинамічний ватметр (як і електродинамічний) складається з двох котушок: нерухомої і рухомої. Нерухома котушка феродинамічного ватметра, на відміну від електродинамічного, наноситься на феромагнітний магнітопровід. Таким чином, створюється радіальне магнітне поле в зазорі, в якому розміщено рухому котушку (рис. 4). Рушійний момент створюється взаємодією магнітних полів рухомої і нерухомої котушок.
У феродинамічному ватметрі, порівняно з електродинамічним, значно більший обертальний момент і значно менший вплив зовнішніх магнітних полів. Поряд з цим, феродинамічний ватметр має більшу похибку від нелінійності, гістерезису і більші втрати енергії.
Призначення ватметра д539
Ватметри Д539 лабораторні, феродинамічної системи, однофазні, екранізовані, переносні класу 0,5 призначені для вимірювання активної потужності в колах змінного і постійного струму. Номінальна область частот 45-65гц, розширена 65-500 гц.
Ватметри можна використовувати також для вимірювання в колах змінного струму в діапазоні частот від 500 до 1500 гц включно, при цьому основна похибка приладів при номінальних умовах не перевищить +-2,5% від робочої частини шкали.
Таблиця 1
Вимірювання по схемі а |
|||
Покази амперметра, А |
Покази вольтметра, В |
Потужність P= UІ., Вт |
Методична похибка, % |
|
|
|
|
Таблиця 2
Вимірювання по схемі б |
|||
Покази амперметра, А |
Покази вольтметра ,В |
Потужність P= UІ, Вт |
Методична похибка, % |
|
|
|
|
Потужність навантаження схема а |
Потужність навантаження схема б |
|
|