- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Хід роботи .
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Рід струму
- •Інші позначення
- •Вибір засобів вимірювання
- •Хід роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Розрахунок характеристик амперметрів і вольтметрів
- •1.2. Включення і розрахунок шунтів і додаткових опорів у вимірні кола
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Способи включення електродинамічних ватметрів
- •Феродинамічний ватметр
- •Призначення ватметра д539
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №8
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретичні відомості
- •Параметри віртуального осцилографа.
- •Функціональна схема віртуального осцилографа.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №13
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Література
Лабораторна робота №5
Тема: „Розширення діапазону вимірювання амперметрів і вольтметрів ”
Мета роботи: „Навчитися розраховувати розширені діапазони вимірювання амперметрів і вольтметрів”
Хід роботи
Ознайомитися з методикою розширення діапазону вимірювання амперметрів і вольтметрів;
Провести розрахунки характеристик амперметрів і вольтметрів згідно завдання (варіант по списку в журналі);
Зробити висновок.
Теоретичні відомості
1.1. Розрахунок характеристик амперметрів і вольтметрів
Абсолютною похибкою () вимірювання називається різниця між результатом вимірювання (значенням вимірюваної величини) Х та істинним значенням вимірюваної величини Хі:
=X-Xi
Поправкою приладу називається різниця між дійсним значенням вимірюваної величини і показами приладу. Чисельно поправка рівна абсолютній похибці, взятій з протилежним знаком:
δ= - Δ;
Відносною похибкою () називають відношення абсолютної похибки до вимірюваної величини X:
.
Здебільшого відносну похибку подають у відсотках
.
Точність вимірювання () визначається числом, оберненим до модуля відносної похибки:
,
Зведеною похибкою (у) називається відношення абсолютної похибки до номінального Хном значення вимірюваної величини:
.
Зведену похибку, як і відносну, часто виражають у відсотках, тобто
.
За номінальне значення часто приймають найбільше значення, яке можна виміряти за допомогою даного засобу вимірювання.
Допустимою похибкою (класом точності) приладу називається найбільша зведена відносна похибка, яку може мати прилад згідно ГОСТ, інструкцій або правил.
Чутливістю приладу називається кількість поділок шкали(або кутове відхилення вказівника), яка відповідає одиниці вимірюваної величини:
;
k – кількість поділок на шкалі приладу.
Ціною поділки називається кількість одиниць вимірюваної величини, яка відповідає переміщенню вказівника приладу на одну поділку або на 1 мм шкали приладу:
Вимірювана величина рівна:
Х =
1.2. Включення і розрахунок шунтів і додаткових опорів у вимірні кола
Шунти. Щоб розширити діапазон вимірювання струмів амперметрами для більших струмів, застосовуються шунти.
Рис.1 – Схема включення шунта
Шунт — це низькоомний високостабільний резистор (рис.1), який вмикається паралельно амперметру. З точки зору метрології, шунт — це вимірювальний масштабний перетворювач струму. Для зменшення похибки, зумовленої впливом температури, шунт виготовляється з манганіну, який має незначний температурний коефіцієнт опору.
Опір шунта Rш розраховується за заданим коефіцієнтом масштабного перетворення струму kІ=I/IН. і відомим опором амперметра Rа за формулою
Приклад. Розрахувати опір шунта для розширення діапазону вимірювання струму до 100 А амперметром, опір якого RA=0.1 Ом, а діапазон вимірювання О...5 А. Коефіцієнт масштабного перетворення струму k1=100А/5А=20. Опір шунта
Додаткові опори. Розширення діапазону вимірювання напруг вольтметром для більших напруг реалізується за допомогою додаткових високоомних і високостабільних резисторів, які вмикаються послідовно з вольтметром (рис. 2).
Рис.2 – Схема включення додаткового резистора
Додаткові резистори виготовляються з манганіну, який має малий температурний коефіцієнт опору, щоб зменшити температурну похибку вимірювання. Додатковий опір є вимірювальним масштабним перетворювачем вхідної напруги U. у вихідну напругу Uн, яку вимірює вольтметр. Масштабний коефіцієнт перетворення kU визначається співвідношенням
;
Опір додаткового резистора Rдод розраховується відповідно до заданого коефіцієнту перетворення kU відомого опору вольтметра RV за формулою
Приклад. Розрахувати опір додаткового резистора для розширення діапазону вимірювання напруги до 1000В вольтметром, опір якого RV=20000 Ом, а діапазон вимірювання О... 75 В. Коефіцієнт масштабного перетворення напруги
Опір додаткового резистора
Завдання
Варіант |
Завдання |
1, 9, 17, 25 |
|
|
|
|
|
2, 10, 18, 26 |
|
|
|
|
|
3, 11, 19, 27 |
|
|
|
|
|
4, 12, 20, 28 |
|
а) опір шунта міліамперметра, якщо таким приладом необхідно виміряти струм 15А; б)величину додаткового опору ,якщо необхідно виміряти напругу 150В. |
|
|
|
5, 13, 21, 29 |
|
|
|
Яким чином із магнітоелектричного вольтметра на 1,5В з додатковим опором Rд=145 Ом і опором рамки 5Ом можна зробити амперметр на 1 А? Скласти схему приладу. |
|
6, 14, 22, 30 |
|
|
|
|
|
7, 15, 23, 31 |
|
|
|
|
|
8, 16, 24, 32 |
|
|
|
|