- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості.
- •Хід роботи .
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Рід струму
- •Інші позначення
- •Вибір засобів вимірювання
- •Хід роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Розрахунок характеристик амперметрів і вольтметрів
- •1.2. Включення і розрахунок шунтів і додаткових опорів у вимірні кола
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Способи включення електродинамічних ватметрів
- •Феродинамічний ватметр
- •Призначення ватметра д539
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №8
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретичні відомості
- •Параметри віртуального осцилографа.
- •Функціональна схема віртуального осцилографа.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №13
- •Хід роботи:
- •Теоретичні відомості
- •Література
Лабораторна робота №9
Тема: ”Вимірювання параметрів електричних сигналів за допомогою осцилографа ”(визначення періоду, частоти сигналу та діючого значення)
Мета роботи: Навчитися вимірювати параметри електричних сигналів періоду, частоти сигналу та діючого значення за допомогою осцилографа.
Теоретичні відомості
Електронно-променеві (електронні) осцилографи призначені для візуального спостереження, вимірювання та реєстрації електричних сигналів. Осцилограми сигналів мають велику інформативність і дають можливість під час аналізу сигналів виявляти складні закономірності, розпізнавати природу досліджуваних явищ, вимірювати параметри неперервних, імпульсних, періодичних і неперіодичних сигналів у широкому діапазоні частот.
Функціональні генератори, які використовуються в даній лабораторній роботі, базуються на принципі формування імпульсу за допомогою заряду і розряду конденсатора від стабільного джерела струму.
Генератор сигналів низькочастотний типу Г3-102 представляє собою джерело синусоїдних коливань звукової і ультразвукової частоти. Генератор призначений для регулювання і дослідження високоякісних акустичних трактів, апаратури зв’язку і іншої апаратури. Генератор використовується в телебаченні, радіостанціях і акустиці для перевірки і налаштування низькочастотних високоякісних акустичних трактів, в техніці зв’язку і в інших галузях радіотехніки.
Діапазон частот генератора від 20 до 200000 Гц розбитий на чотири піддіапазони, в границях яких частота змінюється плавно:
І піддіапазон ( 1) від20 до 200 Гц; ІІ піддіапазон ( 10) від200 до 2000 Гц;
ІІІ піддіапазон ( 100) від2000 до 20000 Гц; ІV піддіапазон ( 1000) від20000 до 200000 Гц;
Генератор Г3-102 (рис.1) складається із задаючого генератора 1, вихідного підсилювача 2, індикатора опорної напруги 3, атенюатора 4, випрямляча 5.
Генеровані задаючим генератором синусоїдальні коливання поступають на вихідний підсилювач, який служить буфером і пристроєм узгодження виходу задаючого генератора з навантаженням.
Рис.1 – Схема електрична структурна генератора Г3-102
Напруга на виході вихідного підсилювача контролюється індикатором напруги. Величина вихідної напруги змінюється плавно за допомогою здвоєного потенціометра, який включений на виході задаючого генератора.
Хід роботи
Ознайомитися з будовою і принципом дії генератора низькочастотних сигналів Г3-102;
Провести підготовку генератора та осцилографа до проведення вимірювань:
2.1. Провести підготовку генератора
Для збільшення надійності приладу і одержання від нього більш стабільних параметрів потрібно витримувати нормальні умови експлуатації.
Вихідне положення органів до включення генератора в мережу:
тумблер „СЕТЬ” - виключений;
перемикач „ПРЕДЕЛЫ РОБОТЫ” - в положенні „10 В”;
тумблер включення внутрішнього навантаження - в положенні „600”;
ручка „РЕГ. ВЫХ.” - в середньому положенні;
2.2. Провести підготовку осцилографа
Ручки регуляторів лицьової панелі встановити в таких положеннях:
- регулятор яскравості - в крайнє праве положення,
- регулятор фокусу - в середнє положення,
3 За допомогою з’єднувального кабеля під’єднати вихід генератора з входом осцилографа;
4 Подати напругу живлення на генератор та осцилограф. Включіть вилку шнура в мережу змінного струму частотою 50 Гц напругою 220 В, поставте тумблер включення мережі в положення „СЕТЬ”, при цьому повинна загорітися сигнальна лампа.
5 Якщо промінь не появляється на екрані, це свідчить про надто велике відхилення променя за межі екрана трубки. Для приведення променя у межі екрана треба встановити регулятор осі Y поступово в різні положення через кожні 20 - 30°, починаючи від крайнього положення "вверх", і у кожному з цих положень повільно повертати регулятор осі Х на повний хід в обидві сторони до тих пір, поки промінь не появиться на екрані трубки.
6 Зменшити яскравість променя, повертаючи регулятор яскравості вліво, і регулюванням фокуса встановити чіткість променя.
7 Повільно повертаючи ручку "частота плавно", отримати стійке зображення одного періоду синусоїди.
8. Змінюючи положення синусоїди повільним обертанням ручок "частота плавно", "ось Y" і "ось X", добиватися положення синусоїди у середній частині екрана.
9. ознайомитися з методикою визначення періоду, частоти сигналу та діючого значення за допомогою осцилографа;
9.1. Визначення амплітуди електричного сигналу тобто діючого значення проводять в такій послідовності:
проводять підрахунок клітинок на екрані осцилографа по вертикалі k;
записують значення множника по вертикальній розгортці (по амплітуді) Х ”В/под”;
враховуючи множник амплітуди , визначають діюче значення напруги електричного сигналу;
U=k∙Х ”В/под”;
Визначення частоти електричного проводять в такій послідовності:
проводять підрахунок клітинок на екрані осцилографа по горизонталі k, тобто проводять визначення періоду сигналу T;
записують значення множника по горизонтальній розгортці (по частоті) Х ”с/под”;
враховуючи множник по горизонтальній розгортці , визначають частоту електричного сигналу;
10. Записати визначені характеристики електричного сигналу у звіт лабораторної роботи;
11. Зробити висновок.
Таблиця 1
Форма вихідного сигналу |
Визначення амплітуди сигналу |
Визначення частоти сигналу |
||||
Кількість клітинок по вертикалі k; |
Значення множника по амплітуді Х, ”В/под” |
Діюче значення напруги сигналу, В |
Кількість клітинок по горизонталі k; |
Значення множника по частоті Y, ”с/под” |
Значення частоти сигналу, Гц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|