Розділ IV. Приклади розрахунку систем водопостачання і каналізації житлового будинку

Приклади розташування мереж холодного та гарячого господарсько-питного водопроводу, а також каналізації на планах типового поверху, горіща та технічного підпілля за різними варіантами наведені у додатках

У варіанті 4.2.1 розглядається односекційний 10 - поверховий житловий будинок, розташований в м.Донецьк із системами господарсько-питного водопроводу з підвищувальними насосами, розташованими у технічному підпіллі та побутовою каналізацією.

У варіанті 4.2.2 розглядається трисекційний 9 - поверховий житловий будинок, розташований в м.Київ, обладнаний системами господарсько-питного водопроводу без підвищувальних насосів, ситемою гарячого водопроводу з секційними вузлами, внутрішнім водостоком та господарською каналізацією.

4.1. Проектування системи холодного водопостачання.

Спочатку приймають систему і схему мережі водопостачання будинку. Згідно табл.1[] у даному житловому будинку система внутрішнього пожежегасіння не потрібна, тому проектується тільки господарсько-питна система водопостачання. Мережа водопостачання – тупікова, з нижнім розподілом магістралей.

При складанні схеми мережі водопостачання на підставі плану типового поверху будинку викреслюють план технічного підпілля (план фундаментів будинку) у масштабі 1:100. На плані типового поверху будинку розташовуються водопровідні стояки, які розташовуються у центрі санітарно-технічних приборів ( у кухнях, санвузлах) з таким розрахунком, щоб довжина підводок була мінімальною. Стояки нумеруються на плані поверху за годиниковою стрілкою – з ліва на право, зверху униз. Наприклад, СтВІ – 1; СтВІ – 2 і т.д де В1 прийнята згідно [2] маркіровки господарсько-питного водопроводу. Від стояків проектуються підводки до всіх водорозбірних кранів. Варіанти розташування стояків та підводок до санітарних приладів наведено на рис.1. Якщо санвузли сусідніх квартир розташовані біля одної стіни (рис.4.1б), роблять один стояк, від якого прокладають підводки до приладів(водорозбірної арматури) цих санвузлів чи роблять окремі стояки, якщо санвузли розташовані біля стіни, що несе (несущая стена). Якщо відстань від кухні до санвузлів значна, в такому випадку на кухні біля мийки встановлюють окремий стояк (рис.4.1в)

На плані технічного підпілля переносяться у відповідні місця стояки водопроводу і повторюється їх нумерація. Проведемо розводку магістральних труб з підключенням в систему всіх стояків. Передбачуємо, що магістральні труби трасують біля стелі технічного підпілля на середній позначці – 0,5 – 0,6 м, вздовж капітальних стін (фундаментів будинку) і кріпляться до них за допомогою кронштейнів.

Після вивчення генплану мікрорайону, особливостей розташування і відстані зовнішньої водопровідної мережі від будинку на план технічного підпілля наносять ввід водопроводу, який з’єднується з магістральною лінією. Ввід нумерується. Наприклад, ввід ВІ – І і т.д. Ввід водопроводу здійснюють або під площиною сходової клітини або по центру будинку під нежитловими приміщеннями зі сторони фасаду.

На підставі проведеного трасування трубопроводів (на планах типового поверху і технічного підпілля) викреслюють аксонометричну схему водопровідної мережі у масштабі (1:100) за всіма трьома вимірами. На цій схемі вказують ввід водопроводу, водомірний вузол, стояки, підводки, арматуру. При типовому розташуванні санітарно-технічних приладів підводки до водорозбірних приладів наносять лише на останньому поверсі, а на інших – вказують тільки вхідні вентилі. Якщо розташування приладів відрізняється за підключенням до окремих стояків, розташування підводок здійснюють на останньому поверсі кожного стояку. У випадку необхідності на схему наносять насосну установку, напірні баки, інші пристрої, а також вказують діаметри і довжину труб окремих ділянок мережі.

Аксонометрични схеми системи холодного водопроводу для кожного з варіантів наведені у додатках, на кожній з них також показані розрахункові ділянки мережі холодного водопроводу. Розбивання аксонометричної схеми на розрахункові ділянки виконують у такий послідовності: спочатку визначаємо прилад, що диктує, тобто найбільш віддалений (за горизонталлю та вертикаллю) від вводу прилад. Гідравлічні умови роботи такого приладу будуть найбільш неспритними у порівнянні з іншими. Потім розбивають внутрішню водопровідну мережу на розрахункові ділянки за ходою руху води. Розрахунковою ділянкою називають трубопровід з постійною витратою води.