2.4 Групові та районні системи водопостачання

Груповий водопровід – це водопровід, який запезпечує водопоста­чання групи об'єктів (населених місць, підприємств, фермерських господарств і т.ін.), що розташовані на значній відстані між собою. Схема такого водопроводу зображена на рисунку 2.6. Вода з водосховища забирається водоприймальними спорудами 1 і подається на очисні споруди 2, де очищається. Очищена й знезара­жена вода напірними водогонами 3 надходить до об'єктів водопостачання 4 (наприклад, населених місць).

Очевидна економічна перевага таких водопроводів в умовах мало­водної місцевості і значної відстані об'єктів водопостачання від джерел водопостачання. У таких випадках економічно не вигідно буду­вати кожному населеному пунктові окрему систему водопостачання. Тому кооперація всіх об’єктів і будівництво для них єдиного групового водопроводу буде значно економічнішим інженерним рішенням. В Україні такі водопроводи є у Криму (Ленінський, Старокримський та ін.), Херсонській, Миколаївській, Запорізький і Дніпропетровській областях.

Районний водопровід – це водопровід для водопостачання окре­мих районів країни, де значно бракує води (Донбас, Північний Крим, Криворіжжя). В цьому випадку будується ряд каналів, водогонів, водосховищ та інших споруд для передавання води з районів, де вода є у достатній кількості, у маловодні райони. Найбільш потужні в Україні районні водопроводи Дніпро – Донбас (Q=125м³/с) із Дніпроджержинського водосховища, Дніпро – Кривий Ріг (Q=35м³/с) із Каховського водосховища, Дніпро – Кіровоград (Q=3м³/с) із Кременчуцького водосховища, Сіверський Донець – Донбас (Q=42м³/с).

Тема №3

3 Водоспоживання

3.1 Головні категорії споживання води

У населених місцях, на промислових і сільськогосподарських підприємствах вода споживається на такі потреби:

господарсько-питне водоспоживання населення (включаючи витрати води на комунально-побутові потреби);

виробничі (технологічні) та господарсько-питні потреби на промислових і сільськогосподарських підприємствах;

сільськогосподарські потреби;

гасіння пожежі;

поливання вулиць, площ та зелених насаджень.

3.2 Обчислення добової витрати води

Розрахунки виконуються для доби максимального водоспоживання.

3.2.1 Сельбищна зона

Вода у сельбищній зоні використовується на господарсько - питні потреби населення та поливання зелених насаджень.

3.2.1.1 Господарсько - питне водоспоживання

Витрата води на господарсько - питні потреби у сельбищній зоні за добу середнього водоспоживання:

м³/добу , (3.1)

де – середньодобова (за рік) норма господарсько - питного водоспоживання на 1 жителя в і - му районі, л/добу;

N_і – розрахункова кількість жителів у і -му районі;

F_і – площа і - го району, га;

щ_і – щільність населення в і - му районі, чол/га.

У норму водоспоживання уходять витрати води населенням, комунально-побутовими споживачами (лазні, пральні й ін.), громадськими та іншими установами, навчальними закладами тощо. Норма водоспоживання

одержана як результат статистичного аналізу даних експлуатації діючих систем водопостачання. Норма водоспоживання залежить від багатьох факторів, але встановлено, що домінуючими є два фактори: ступінь санітарно - технічного благоустрою житлових будинків і кліматична зона. ДБН 360-92 [5] наводить наступні значення середньодобової норми водоспоживання

( табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Норми господарсько - питного водоспоживання

№	Ступінь санітарно-технічного благоустрою районів житлової забудови	Середньодобова (за рік) норма господарсько - питного споживання на 1 жителя у фізико - географічних районах, л/добу
		Полісся, Північно-Західний Лісостеп, Прикарпаття	Центральний і Східний Лісостеп, Закарпаття	Степ і ПБК
1	Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання	280	290	300
2	Водопровід, каналізація, місцеві водонагрівачі	200	210	230
3	Водопровід і каналізація без ванн	150	150	150
4	Водорозбір із вуличних колонок	50	50	50

Орієнтовно області України можна віднести до наступних фізико-географічних районів:

Полісся: Волинська, Рівенська, Житомирська, Київська, Чернігівська.

Північно - Західний Лісостеп: Хмельницька, Тернопільська.

Прикарпаття: Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська.

Центральний та Східний Лісостеп: Сумська, Полтавська, Черкаська, Вінницька, Харківська.

Закарпаття: Закарпатська.

Північний Степ: Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька, Луганська.

Південний Степ: Херсонська, Миколаївська, Одеська.

Південний берег Криму (ПБК): Автономна Республіка Крим (АРК).

Дослідженнями з водопостачання встановлено, що питоме водоспоживання значною мірою залежить від тиску (напору) перед водорозбірними кранами у квар­тирах. Цей тиск, у свою чергу, залежить від потрібного вільного напору у водопровідній мережі, який визначається залежно від будинків. Тому, в разі необхідності, потрібно враховувати також забудови при виборі норми водоспоживання.

Ураховуючи необхідність подальших розрахунків, обчислення доцільно виконувати у табличній формі (табл. 3.2).

Таблиця З.2 – Середньодобове господарсько - питне водоспоживання у сельбищній зоні міста

№№ районів міста	№№ мікро­районів (кварталів)	Площа мікро­району Fм , га	Щільність населення Щі, чол/га	Норма водоспо-живання qiгп, л/добу	Кількість жителів мікро-району, чол	Середньо­добова витрата води мікро-району Q, м/добу
1	2	3	4	5	6	7
Усього у місті		F=…			N=...	Q =...

Витрата води за добу максимального водоспоживання на господарсько -питні потреби

, м³/добу, (3.2)

де -максимальний коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання.

Згідно із СНиП [2] =1,1 ... 1,3. Для розрахунків можна прийняти =1,25 (з урахуванням необлічених витрат води). Тоді

, м³/добу, (3.3)

де – середньодобова витрата води містом, яка обчислена у таблиці 3.2.