- •Тема №1
- •1 Джерела водопостачання
- •1.1 Загальна характеристика
- •Технічна характеристика джерел
- •1.2 Коротка характеристика поверхневих джерел
- •1.3. Коротка характеристика підземних джерел
- •Тема №2
- •2 Системи водопостачання
- •2.1 Класифікація
- •2.2 Схеми систем комунального водопостачання
- •2.3 Схеми систем виробничого водопостачання
- •Прямопотокового водопостачання
- •Оборотного водопостачання
- •2.4 Групові та районні системи водопостачання
- •Тема №3
- •3 Водоспоживання
- •3.1 Головні категорії споживання води
- •3.2 Обчислення добової витрати води
- •3.2.1 Сельбищна зона
- •3.2.1.1 Господарсько - питне водоспоживання
- •3.2.1.2 Витрата води на поливання
- •3.2.2 Промислова зона
- •3.2.2.1 Господарсько - питні потреби працюючих
- •3.2.2.2 Витрата води на приняття душу
- •3.2.3 Сільськогосподарські потреби
- •3.2.4 Місто у цілому
- •3.2.4.1 Загальна витрата води
- •3.3 Визначення добового режиму водоспоживання
- •3.3.1 Сельбищна зона
- •3.3.1.1 Господарсько-питне водоспоживання
- •Тема №5
- •5 Принципи проектування систем водопостачання
- •5.2.1 Компонування підземного водозабору
- •5.2.2 Компонування поверхневого водозабору
- •5.3 Вибір місця розташування очисних споруд
- •5.4 Зонування системи водопостачання
- •Тема №6
- •6 Загальні принципи проектування і розрахунку водопровідних мереж
- •6.1 Призначення мережі, вимоги до неї та її конфігурація
- •6.2 Трасування магістральної водопровідної мережі
- •6.2.1 Схема з явно вираженими магістралями ( рисунок 6.2)
- •6.2.2 Знеособлена схема (рисунок 6.3)
- •6.2.3 Радіальна схема (рисунок 6.4 )
- •6.2.4 Перпендикулярна схема ( рисунок 6.5)
- •6.3 Розрахункова схема віддавання води з мережі
- •6.4 Визначення діаметрів труб ділянок
- •6.5 Визначення втрат напору
- •7.2 Порядок розрахунку кільцевих водопровідних мереж
- •7.2.1 Підготовка мережі до розрахунку
- •7.2.2 Гідравлічна ув’язка кільцевої мережі
- •7.3 Принцип гідравлічної ув’язки кільцевої водопровідної мережі
- •7.4 Метод в. Г. Лобачова
- •7.5 Метод Андріяшева
- •7. 6 Інтуїтивний метод
- •Тема № 8
- •8 Зв`язок споруд системи водопостачання за напором
- •Поняття про вільний напір
- •8.2 Режим роботи водопроводу з баштою на початку мережі
- •Звідси висота водонапірної башти
- •Режим роботи водопроводу з контррезервуаром
- •8.4 Режим роботи водопроводу при пожежогасінні
- •8.5 Розрахункові періоди для системи водопостачання
- •8.6 Графічне подання результатів гідравлічних розрахунків
- •Перелік посилань
6.2.1 Схема з явно вираженими магістралями ( рисунок 6.2)
Місто витягнуто у бік, протилежний водозабору. Алгоритм трасування такий:
1 Визначаємо головний напрям руху води – від водозабору вздовж міста до його протилежної границі.
2 Уздовж головного напряму руху води прокладаємо не менше від двох магістралей ( найкоротшими шляхами на відстані 300…600 м ).
3 З’єднуємо магістралі перемичками магістрального значення на відстані 400…800 м. Довжина перемичок має бути якомога меншою, тому для правильно виконаного трасування за цією схемою отримуємо кільця, витягнуті вздовж головного напряму руху води.
Рисунок 6.2 – Схема з явно вираженими магістралями
Рисунок 6.3 – Знеособлена схема
6.2.2 Знеособлена схема (рисунок 6.3)
Місто має форму, що наближається до квадрата, паралельно сторонам якого розміщені вулиці. Схема називається знеособленою тому, що немає можливості визначити магістралі та перемички – лінії мережі рівнозначні.
Алгоритм трасування такий:
1 Визначаємо головний напрям руху води – від водозабору вздовж діагоналі квадрата.
2 Лінії мережі прокладаємо внутрішнім параметром території міста паралельно сторонам так, щоб зовнішні ділянки мережі мали двосторонню роздачу води.
3 З’єднуємо протилежні лінії мережі так, щоб довжина ділянок мережі не перевищувала 600…800 м . Кільця мережі в цьому випадку наближаються до квадрата.
6.2.3 Радіальна схема (рисунок 6.4 )
Місто в цьому випадку має таке планування, що вулиці розходяться як радіуси (промені ) з якогось вузла.
Алгоритм трасування такий:
1 Визначаємо напрямки руху води – від водозабору до міста, а далі радіальними вулицями, що розходяться.
2 Прокладаємо магістральні лінії вздовж радіальних вулиць на відстані 300…600 м.
3 З’єднуємо магістралі перемичками на віддалі 400….800 м.
4 Прокладаємо опорне кільце у точці збігу магістральних ліній і опираємо на це кільце магістралі.
6.2.4 Перпендикулярна схема ( рисунок 6.5)
Місто і вулиці розташовані перпендикулярно до напряму руху води від водозабору.
Алгоритм трасування такий.
1 Визначаємо напрям найкоротшого шляху руху води – від водозабору через місто перпендикулярно до вулиць.
2 Ділимо територію міста на дві частини опорним кільцем уздовж цього напряму.
3 Визначаємо головні напрями руху води – в обидва боки від опорного кільця.
4 Прокладаємо від опорного кільця за цими напрямами магістралі на відстані 300…600 м.
Рисунок 6.4 – Радіальна схема
Рисунок 6.5 – Перпендикулярна схема
5 З’єднуємо магістралі перемичками на відстані 400…800 м.
Аналіз реальних генеральних планів міст показує, що застосовувати у чистому вигляді яку-небудь із цих схем важко, а краще скористатись їх комбінаціями. Приклад варіанта генерального плану, для якого можна використати різні схеми трасування, наведено на рисунку 6.6.