8.4 Режим роботи водопроводу при пожежогасінні

Робота водопроводу перевіряється на пропуск розрахункових витрат води на пожежогасіння у період найбільшого водорозбору. Прийма­ють, що розрахункова кількість пожеж виникає саме в диктуючих місцях на водопровідній мережі – найбільш віддалених і високо розташованих місцях.

За способом гасіння пожежі розрізняють дві системи пожежогасіння: високого й низького напору. При системі високого напору гасіння пожежі виконується шляхом різкого збільшення вільного напору у водо­провідній мережі до величини, що забезпечує гасіння пожежі на даху диктуючого будинку безпосередньо з пожежного гідранта. При системі пожежогасіння низького напору у водопровідній мережі достатньо мати вільний напір 10 м вод. ст. Необхідний напір для гасіння пожежі на даху диктуючого будинку створюється пожежними насосами, які встанов­лені на пожежному автомобілі. Залежно від того, де знаходиться п'єзо­метрична лінія для періоду найбільшого водорозбору і пожежі, водо­напірну башту або слід відключити, або вона швидко спорожниться. То­му при гідравлічних розрахунках систем водопостачання з пожежогасінням

низького напору живлення з боку водонапірної башти не враховують. Вважають, що всю кількість води, необхідну для покриття водоспожи­вання і гасіння пожежі, подає насосна станція другого підйому. В міс­тах будують системи водопостачання з пожежогасінням низького напору.

8.5 Розрахункові періоди для системи водопостачання

Гідравлічні розрахунки системи водопостачання виконують для таких періодів:

1 Система з баштою на початку водопровідної мережі:

найбільший водорозбір;

пожежа під час найбільшого водорозбору.

2 Система з баштою у кінці або в середині водопровідної мережі:

найбільший водорозбір;

найбільший транзит;

пожежа під час найбільшого водорозбору.

Крім указаних, рекомендують виконати гідравлічні розрахунки для періодів:

найменший водорозбір; середній водорозбір;

водорозбір під час аварійного відключення на ремонт окремих ді­лянок водопровідної мережі.

Як результат виконаного аналізу зробимо висновки.

1 Висоту водонапірної башти потрібно визначити для періоду найбільшого водорозбору.

2 Напір насосів насосної станції другого підйому слід визначити для періодів найбільшого транзиту і найбільшого водорозбору й перевіряти її здатність подати необхідну кількість води у період пожежогасіння.

3 Діаметри труб водопровідної мережі слід призначити для періоду найбільшого водорозбору і перевіряти на пропуск пожежних витрат води. Якщо водонапірна башта розташована у кінці або всереди­ні мережі, то діаметри труб, ділянок мережі, що прилягають до башти, потрібно перевірити на пропуск транзитної витрати води, що надходить до башти в період найбільшого транзиту.

8.6 Графічне подання результатів гідравлічних розрахунків

Результати гідравлічних розрахунків графічно подають за допомогою п'єзометричних позначок. П'єзометрична позначка в диктуючому вуз­лі обчислюється за формулою П_і=Z_i+Н_в^п, де Z_і – геодезична позначка поверхні землі, м; Н_в^п – потрібний вільний напір, м.

П’єзометричні позначки в наступних вузлах обчислюються просто, коли відомі втрати напору (що визначились при гідравлічній ув'язці) та напрям руху води:

П_k=П_і±h_ik, (8.13)

де h_ik – втрати напору на ділянці ik, м.

Схема визначення п'єзометричних позначок зображена на рисунку 8.5.

Після обчислення п'єзометричних позначок у вузлах потрібно зобра­зити їх графічно. Найбільшу наочність має п'єзометричний графік, зо­бражений в аксонометрії над водопровідною мережею, виконаний у масштабі. В технічній літературі такого способу немає, хоча він дуже наочний. Наведемо варіант такого подання для конкретних розрахунків (рис. 8.6). Недоліком цього способу є складність зображення, якщо кі­лець мережі забагато.

Другими за наочністю слід вважати п’єзометричні карти. Вони являють собою горизонтальні проекції ліній перетинів п'єзометричного графіка горизонтальними площинами через прийнятий крок (звичайно, че­рез 1 м). У технічній літературі такі проекції зображують кривими лі­ніями. Нами запропоновано ці проекції зображати прямими лініями. Тому п'єзокарта набрала вигляду, показаного на рисунку 8.7 (для конкретних розрахунків). Густина ліній свідчить про навантаження ділянок мережі.

Цей спосіб досить простий і особливо зручний для зображення в тому разі, коли є кілька джерел живлення мережі.

Найпростішим є подання результатів гідравлічних розрахунків за допомогою профілю п’єзометричних ліній (для конкретних розрахунків він наведений на рис. 8.8).

Профіль будується за якимось із напрямів мережі від НС 2-го підйому через водонапірну башту до диктуючого споживача води. Крутизна п'єзометричних ліній указує, наскільки правильно виконані розрахун­ки та наскільки грамотно сконструйована водопровідна мережа. Таких профілів може бути багато залежно від вибраних напрямів для побудови, але звичайно вибирають характерний.

Рисунок 8.5 – Схема визначення п’єзометричних позначок

Рисунок 8.6 – П’єзометричний графік для періоду максимального водорозбору

Рисунок 8.7 – П’єзокарта для періоду максимального водорозбору

Рисунок 8.8 – П’єзометричні лінії та лінії потрібних вільних напорів