- •1. Повна система рівнянь руху літального апарату. Спрощуючи припущення
- •2. Визначення відносного запасу палива за відсутності аеродинамічних та гравітаційних сил
- •3. Визначення відносного запасу палива для крилатих ракет великої дальності
- •4. Визначення відносного запасу палива при прямолінійному похилому русі з постійною тягою двигуна
- •5. Фізичне значення величин , , ,
- •6. Визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
- •7. Приблизне визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
- •7.1. Вибір форми траєкторії
- •7.2. Вибір профілю швидкостей
- •7.3. Узгодження профілю швидкостей і форми траєкторії
- •7.4. Визначення відносного запасу палива
- •8. Визначення відносного запасу палива для двоступінчастого ла і ла з дворежимним двигуном
- •9. Приблизне визначення балістичних характеристик ла при наявності пасивної ділянки траєкторії
- •9.1. Визначення часу активного польоту
- •9.2. Визначення параметрів пасивної ділянки траєкторії
- •9.3. Визначення оптимального часу активного польоту
- •10. Визначення програми роботи двигуна
- •11. Приблизне визначення програми роботи двигуна при довільній траєкторії
- •12. Рішення задачі балістичного проектування з використанням повної системи рівнянь руху літального апарату
- •Бібліографічний список
- •1. Повна система рівнянь руху літального апарату.
7. Приблизне визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
У першому наближенні профіль швидкостей і форму траєкторії задають гладкими функціями, а кут нахилу траєкторії (в силу його слабкого впливу на результат) приймають постійним.
7.1. Вибір форми траєкторії
Для приблизного визначення запасу палива траєкторію можна задати у вигляді поліному (7.1), ступінь якого характеризується кількістю відомих умов
… , (7.1)
де - початкова висота польоту ЛА; - невідомі коефіцієнти.
Завжди відомі кут пуску та координата кінцевої точки польоту, тому завжди траєкторію можна описати поліномом другого ступеня
. (7.2)
Невідомі коефіцієнти поліному визначають з наступної системи рівнянь:
;
(7.3)
,
де , - координати кінцевої точки польоту ЛА; - кут пуску ЛА.
З системи рівнянь (7.3) одержимо
;
.
У цьому випадку можна підрахувати довжину траєкторії :
;
,
де ; ; .
Після інтегрування одержимо
;
, (7.4)
де ; .
Шлях, який пролітає ЛА, зв'язаний із середньою швидкістю та часом польоту наступної залежністю:
. (7.5)
З (7.5) можна знайти або , або , в залежності від того, що задано в технічному завданні.
У випадку, коли кут пуску ЛА , траєкторію можна описати наступним рівнянням:
, (7.6)
де >1.
Передбачається, що при кут . Тоді невідомі коефіцієнти функції (7.6) визначають з наступної системи рівнянь:
при
;
(7.7)
.
Рішенням системи (7.7) є:
; . (7.8)
Значення визначається дальністю розгінної ділянки. Ніж довша вертикальна ділянка, тим більше значення повинне бути. В першому наближенні .
7.2. Вибір профілю швидкостей
Профіль швидкостей можна задати у вигляді поліному , ступінь якого характеризується кількістю відомих умов.
Якщо функціональні залежності швидкості від часу забезпечують незмінними початкову, середню та кінцеву швидкості, то вигляд цих залежностей практично не впливає на запас палива [1].
Коли , де , , і - середня, початкова та кінцева швидкості, то раціональним може виявитися наявність пасивної ділянки польоту.
У випадку комбінації активного та пасивного ділянок польоту профіль швидкостей краще описувати поліномом другого ступеню
, (7.9)
де коефіцієнти визначаються з двох умов
,
(7.10)
.
Вирішивши (7.10), одержимо
,
(7.11)
.
При повністю активному польоті профіль швидкостей можна описати поліномом третього ступеню (7.12), а невідомі коефіцієнти визначити з умов (7.13).
, (7.12)
,
, (7.13)
.
З системи (7.13) одержимо:
,
, (7.14)
.