Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Регламент_Верховної Ради України.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
136.69 Кб
Скачать

Глава 4.1. Народні депутати україни

Стаття 4.1.1.

1. Порядок діяльності народного депутата України у Верховній

Раді та її органах визначається Конституцією України ( 888-09 ),

Законом України про статус народного депутата України ( 2790-12 ),

Законом України про постійні комісії Верховної Ради України, цим

Регламентом та іншими законами України.

Стаття 4.1.2.

1. Депутатам після визнання Верховною Радою їх повноважень

видані окружною виборчою комісією посвідчення про обрання

депутатом замінюються на посвідчення народного депутата України;

депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат

України".

2. Народний депутат України працює у Верховній Раді на

постійній основі. Він зобов'язаний протягом місяця після визнання

Верховною Радою його повноважень залишити попереднє місце роботи і

передати трудову книжку з записом про це до Секретаріату Верховної

Ради.

Стаття 4.1.3.

1. Депутат забезпечується персональним місцем в залі засідань

Верховної Ради.

Стаття 4.1.4.

1. Діяльність депутата під час сесійного періоду включає:

1) участь у засіданнях Верховної Ради;

2) участь у засіданнях комісій Верховної Ради, їх підкомісій

та робочих чи підготовчих груп;

3) участь у засіданнях Президії Верховної Ради;

4) виконання доручень Верховної Ради та її органів;

5) роботу над законопроектами, документами Верховної Ради та

виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських

груп (фракцій) чи індивідуально;

6) роботу у виборчих округах.

2. Діяльність депутата, зазначена в підпунктах 2-6 ч.1 цієї

статті, здійснюється у період між засіданнями Верховної Ради, за

винятком випадків виконання невідкладних доручень Верховної Ради

або її Президії.

3. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати

використовують за своїм розсудом для підвищення своєї

кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та для

іншої діяльності, пов'язаної з виконанням депутатських

повноважень.

Стаття 4.1.5.

1. Участь у засіданнях Верховної Ради та її органів,

виконання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для

відкладення депутатом усіх інших службових справ.

2. Рішення про відрядження депутата (за його згодою) для

виконання депутатських повноважень та доручень Верховної Ради та

її органів приймають: Верховна Рада України; Президія Верховної

Ради; комісія Верховної Ради, до складу якої обрано депутата;

Голова Верховної Ради, а в разі його відсутності - заступники

Голови Верховної Ради. Ці ж органи і посадові особи формулюють

завдання на відрядження депутата.

3. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на

засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано.

Депутат не має права не брати участь в голосуванні, в тому числі й

таємному, за винятком випадків, встановлених ч.4 цієї статті та

іншими законами.

4. Депутат не бере участь в голосуванні, якщо Верховна Рада

приймає окреме рішення щодо нього персонально.

Стаття 4.1.6.

1. Відсутність депутата на засіданнях Верховної Ради та її

органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.

2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Верховної

Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є

виконання депутатом у цей же час доручень Верховної Ради або її

органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні

рішення. Про відсутність депутата з зазначених підстав Голову

Верховної Ради повідомляє секретар відповідного органу Верховної

Ради.

3. За звичайних обставин поважною причиною для відсутності

депутата є його тимчасове увільнення від роботи у зв'язку з

хворобою чи доглядом за дитиною, його одруженням, народженням

дитини, трауром, документально підтвердженими транспортними

перешкодами, а також роботою у виборчому окрузі у зв'язку з

відкликанням його виборцями згідно з законом. Поважними причинами

для відсутності депутата є й інші обставини, коли згідно з

законодавством наймодавець зобов'язаний надати працівнику

тимчасову відпустку.