5.4 Порядок проведення роботи

Робота повинна виконуватись у наступному порядку:

– отримати дозвіл викладача на проведення роботи;

– увімкнути установку, натиснувши кнопку SB2 (“Вмик.”);

– увімкнути автоматичні вимикачі QF1 та QF2;

– провести вибір схеми з’єднання обмоток статора двигуна на  шляхом натискання кнопок SB6 (“Малий хід”);

– запустити дослідний двигун за допомогою кнопки SB4 (“Уперед”), записати показання приладів PV1 та PA1;

– провести гальмування противвімкненням та реверсування двигуна за допомогою кнопки SB5 (“Назад”), записати максимальне значення струму приладу РА1;

– здійснити без вимкнення двигуна зміну схеми з “  ” до “ YY ” шляхом натискання кнопки SB7 (“Великий хід”), записати значення струму приладу РА1;

– здійснити гальмування противвімкненням та реверсування двигуна за допомогою кнопки SB4 (“Уперед”), записати максимальне значення струму приладу РА1;

– виконати вмикання та динамічне гальмування двигуна шляхом натискання кнопки SB3 (“Стоп”), записати показання приладів PV2 та PA1;

– вимкнути вимикач QF1 та QF2, вимкнути установку натисканням кнопки SB2 (“Вим.”).

5.5 Зміст звіту

Звіт повинен містити назву роботи, схему установки, паспортні дані досліджувального двигуна, таблицю з експериментальними даними, висновки з

роботи.

5.6 Контрольні питання

5.6.1 Як забезпечується підготовка схеми до роботи при малому (великому) ході.

5.6.2 Як здійснюється вмикання двигуна вперед-назад, робота схеми при динамічному гальмуванні та зупинка двигуна.

5.6.3 Як здійснюється захист схеми від перевантажень та коротких замикань.

5.6.4 Як забезпечується електричне блокування та саможивлення контакторів у схемі.

5.6.5 Переваги та недоліки регулювання швидкості перемиканням кількості полюсів.

5.6.6 Різниця регулювання швидкості перемиканням кількості полюсів в АД з фазним та короткозамкненим роторами.

5.6.7 Особливості електричного гальмування багатошвидкісних АД.

5.6.8 Назвіть, де використовуються багатошвидкісні АД, [4].

Лабораторна робота № 6

Схема керування реверсуванням електропривода з короткозамкненим асинхронним двигуном

Мета роботи: ознайомитися з принципами реверсування електроприводів з асинхронними двигунами; вивчити релейно-контактну схему ручного та автоматичного керування реверсивним електроприводом з асинхронним двигуном з короткозамкненим ротором.

6.1 Основні теоретичні положення

Більшість електроприводів потребує зміни напрямку обертання (або лінійного руху), наприклад при роботі привода засува різних трубоводів, привода механізмів подачі верстатів, рольгангів прокатних станів, привода вантажо-піднімальних механізмів і таке інше. Іноді використовується механічне реверсування або кривошипні (кулісні перетворювальні ланки механічної частини електропривода). Протее частіше використовується електричне реверсування шляхом зміни знаку моменту, який розвиває електродвигун. Для двигунів постійного струму реверс частіше здійснюється зміною напрямку струму за рахунок зміни полярності напруги на обмотці якоря або на обмотці збудження. Асинхронні двигуни реверсуються зміною напрямку обертання магнітного поля статора, для чого достатньо змінити черговість прямування фаз напруги живлення (при трифазному живленні поміняти місцями дві будь-які фази).

У схемі ручного керування для цього може бути використаний реверсивний магнітний пускач, який має два контактори (прямого та зворотнього руху) та дві кнопки керування, за допомогою яких подається живлення на котушки відповідних контакторів, силові контакти яких перемикають фази на статорі.

При автоматичному керуванні з заданою циклічністю прямого та зворотнього руху необхідно контролювати шлях (лінійного переміщення при куті повороту) або час. В першому випадку використовуються різні давачі положення, в найпростішому випадку шляхові (кінцеві) вимикачі або перемикачі (керування у функції шляху) в іншому – реле часу ( керування у функції часу).