- •Передмова Великі економічні труднощі, яких зазнає більшість підприємств України, є наслідком об’єктивних і суб’єктивних чинників, пов’язаних з розбудовою незалежної держави.
- •1. Предмет і види економічного аналізу
- •1.1. Економічний аналіз як галузь економічної науки.
- •1.2. Предмет і завдання економічного аналізу
- •1.3. Основні категорії економічного аналізу
- •1.4. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами
- •2. Метод економічного аналізу
- •2.1. Аналітичний метод
- •2.2. Деталізація
- •2.3. Порівняння і моделювання
- •2.4. Балансовий метод
- •2.5. Елімінування
- •2.6. Статистичні методи
- •2.7. Економіко-математичні та інші методи
- •3. Інформаційна база економічного аналізу
- •4. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •5.1. Значення і завдання аналізу виробництва продукції
- •5.2. Аналіз якості продукції
- •5.3. Аналіз ритмічності та якості організації виробництва
- •6. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції.
- •7. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
- •7.3. Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві
- •8. Аналіз собівартості продукції
- •8.2. Оцінка виконання плану собівартості
- •8.3. Аналіз витрат за елементами і статтями
- •8.3. Аналіз розпочинають з оцінки загального виконання плану собівартості продукції.
- •8.4. Аналіз матеріальних витрат
- •1. Етап деталізації відхилення
- •II. Етап деталізації відхилення
- •8.5. Аналіз витрат на оплату праці
- •8.6. Витрати на обслуговування виробництва та управління.
- •8.7. Аналіз собівартості окремих видів продукції
- •9. Аналіз фінансових результатів і рентабельності
- •9.1. Значення, завдання та інформація для проведення аналізу
- •9.2. Аналіз балансового прибутку.
- •9.3. Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції
- •9.4. Аналіз інших прибутків і збитків
- •9.5. Аналіз рентабельності
- •9.6. Аналіз рентабельності підприємства
- •9.7. Резерви зростання прибутку підприємства
- •10. Аналіз фінансового стану
- •10.1. Головні завдання і джерела інформації
- •10.2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •10.3. Аналіз обігових коштів і джерел їх формування
- •10.4. Аналіз оборотності обігових коштів
2.2. Деталізація
Більшість показників, що характеризують роботу підприємств, — підсумкові. В них взаємознищуються від’ємні і додатні відхилення. Розкладання підсумкових показників дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові. Такий аналітичний засіб називають деталізацією.
Розчленування складних явищ на більш прості, або складові, здійснюється за такими основними напрямками: утворюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це не означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація по кожному показнику або фактору. З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації відокремити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибокій деталізації. Наприкінці слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна з форм прояву аналітичного методу .
2.3. Порівняння і моделювання
Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомогою порівняння. Порівняння — це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами. Звичайно, порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.
У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, з середніми показниками, з показниками підприємств інших країн тощо. Порівняння може проводитися по абсолютних, відносних і середніх величинах.
Вибір об’єкта для порівняння дуже впливає на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення треба брати такі об’єкти, які дали б змогу зробити глибоку і зважену оцінку предмета або явища, що вивчаються.
Порівняння може дати позитивні наслідки ще й в тому разі, якщо порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнюваність — одна із суттєвих проблем економічного аналізу. З цією метою застосовують ряд допоміжних прийомів:
1. Нейтралізація цінового чинника (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку).
2. Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва).
3. Нейтралізація відмінностей у структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу).
4. Використання при порівняннях однакових періодів часу.
5. Перерахунок показників, що порівнюються, відповідно до єдиної методики.
6. Виключення інших відмінностей в умовах роботи підприємств, що порівнюються.
Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, при якому будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), які замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.
Моделі можуть бути матеріальні (фізичні) й абстрактні. З-поміж останніх слід вирізняти описові (словесні), графічні й математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найбільш суттєвих характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань у різних умовах роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.