8. Критерії оцінювання навчальної роботи студентів

Оцінка якості засвоєння навчальної програми передбачає поточний контроль успішності, модульний контроль, підсумковий контроль та оцінку підготовленої курсової роботи.

Поточний контроль успішності передбачає оцінювання навчальних досягнень студентів на семінарських заняттях. На семінарських заняттях критеріями оцінювання є розкриття суті питань на основі самостійного опрацювання лекційного матеріалу та рекомендованих літературних джерел за показниками адекватності, повноти, глибини, логічності, усвідомленості (розуміння та виділення найсуттєвішого), вміння здійснити узагальнення та підвести підсумки, вміння донести до аудиторії. На семінарських заняттях можуть проводитися контрольні роботи з окремих питань теми. Додатково оцінці підлягають зошити студентів для лекційних та семінарських занять за показниками повноти відображення в них передбачених матеріалів з кожної теми курсу, одноразово – участь у науковій роботі, підготовка мультимедійних презентацій з визначених тем.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи з урахуванням розроблених засобів діагностики (тест-завдань). З кожного змістового модулю, на основі врахування оцінки з модульного контролю та поточних оцінок, виставляється сумарна оцінка. Середнє арифметичне оцінок навчальних досягнень з усіх змістових модулів є підсумковою оцінкою за курс, яка може бути підставою для допуску до заліку чи екзамену та їх отримання. Залік чи екзамен студентами складається на основі використання підготовлених білетів, у яких представлено визначені питання з навчальної дисципліни. Для самостійної перевірки студентами знань з предмета та для проведення зрізів знань використовуються тести.

Оцінка за курсову роботу виставляється за критеріями: попередня оцінка прорецензованої курсової роботи; повнота розкриття теми, суті та результатів проведеного дослідження;володіння матеріалом дослідження; повнота відповідей на поставлені запитання.

Питання для підготовки до заліку (п семестр)1 та екзамену ( ш семестр)2

І семестр

1. Предмет психології. Структура психічних явищ.

2. Галузі психології. Місце загальної психології у системі психологічних наук.

3. Основні напрями зарубіжної психології.

4. Класифікація методів психологічного дослідження.

5. Організаційні методи психологічного дослідження, їх загальна характеристика.

6. Емпіричні методи психологічного дослідження, їх загальна характеристика.

7. Спостереження, як метод психологічного дослідження.

8. Експеримент, як метод психологічного дослідження.

9. Опитування, як метод психологічного дослідження.

10. Стадії розвитку психіки у філогенезі (за О.М.Лєонтьєвим).

11. Характеристика онтогенетичного розвитку психіки людини.

12. Біологічні та соціальні умови розвитку психіки людини.

13. Співвідношення навчання та розвитку людини. Зона актуального та найближчого розвитку. Сензитивний період (за Л.С.Виготським).

14. Виникнення психічних новоутворень, зміна кризових та стабільних періодів в основі вікової періодизації онтогенетичного розвитку (за Л.С.Виготським).

15. Відчуття: визначення та класифікація.

16. Закономірності відчуттів.

17. Сприймання: визначення та властивості.

18. Пам’ять: визначення та види.

19. Основні процеси пам’яті.

20. Запам’ятовування, як процес пам’яті: визначення, види.

21. Відтворення, як процес пам’яті, його види.

22. Основні властивості пам’яті.

23. Уявлення: визначення та властивості.

24. Види уявлень.

25. Суть мислення, його ознаки.

26. Види мислення.

27. Мислення, як процес розв’язання задачі.

28. Операції мислення.

29. Форми мислення.

30. Сутність та ознаки уяви.

31. Мова і мовлення: визначення та відмінності.

32. Мова: структура та етапи розвитку.

33. Функції мовлення.

34. Види мовлення.

35. Сутність, види, форми та властивості уваги.

36. Визначення волі. Вольова дія.

37. Афекти.

38. Власне емоції.

39. Почуття.

40. Настрій.

41. Стрес та фрустрація.

42. Шляхи послаблення негативних емоцій.

П семестр

43. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”, “суб’єкт та об’єкт впливів”.

44. Суть особистості, детермінація її розвитку.

45. Структура особистості за А.Г.Ковальовим.

46. Структура особистості за К.К.Платоновим.

47. Сутність спрямованості, її структура.

48. Усвідомлені спонуки діяльності.

49. Неусвідомлені спонуки діяльності.

50. Свідомість. Свідоме і несвідоме.

51. Самосвідомість, її структурні компоненти.

52. Структурні компоненти “Я-концепції”.

53. Самооцінка і рівень домагань.

54. Види самооцінки.

55. Суть здібностей. Загальні та спеціальні здібності, їх співвідношення.

56. Знання, вміння, навички та здібності.

57. Задатки, нахили, здібності, обдарованість, талант, геніальність: суть та співвідношення.

58. Суть темпераменту.

59. Особливості нервової системи та типи темпераменту.

60. Індивідуальний стиль діяльності (суть, структура, можливості формування).

61. Суть характеру. Класифікація рис характеру.

62. Суть акцентуацій характеру.

63. Соціалізація людини: суть та стадії.

64. Адаптація як стадія соціалізації людини.

65. Індивідуалізація та інтеграція як стадії соціалізації людини.

66. Трудова та післятрудова стадії соціалізації людини.

67. Соціальна роль та соціальний статус, їх значення для становлення особистості.

Ш семестр

68. Визначення та ознаки діяльності.

69. Структура діяльності: дії, рухи.

70. Структура діяльності: “Утворюючі” діяльності за Б.Ф.Ломовим.

71. Структура діяльності: мотиваційна, змістова, операційно-організаційна сторони.

72. Структура діяльності відповідно до умов її здійснення.

73. Основні етапи діяльності.

74. Формування діяльності.

75. Провідний вид діяльності.

76. Параметри психологічної характеристики провідних видів діяльності. Порівняльна характеристика гри, учіння, праці як провідних видів діяльності.

77. Психологічна характеристика гри.

78. Психологічна характеристика учбової діяльності.

79. Спілкування як форма активності людини.

80. Співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”.