
- •Юридичні особи
- •3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
- •Продовження табл. 3.3
- •Товариство з обмеженою відповідальністю
- •Не можна також ототожнювати вихід із від- Увага! ступленням частки на користь інших учасників чи третіх осіб.
- •3.3. Індивідуальне підприємництво
- •3.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки
- •Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
Розділ З
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Поняття та класифікація організаційно- правової форми підприємництва.
Господарські товариства як організаційна форма підприємництва.
Індивідуальне підприємництво.
Об'єднання підприємств: переваги й недоліки.
Ключові слова: організаційно-правова форма; господарські товариства, індивідуальне підприємництво, установа, організація, об'єднання підприємств, асоціація, концерн, консорціум, корпорація, холдинг-компанія, унітарне підприємство, корпоративне підприємство.
т
3.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва
Вибір організаційно-правової форми підприємництва є важливим і складним етапом на шляху започаткування підприємницької діяльності.
Організаційно-правова форма — це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їхньої відповідальності за зобов'язання суб'єкта.
Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності. Різноманітність організаційно-правових форм діяльності підприємців зумовлена багатьма факторами, відображеними на рис. 3.1, у тому числі й тим, що кожна з форм має свої переваги та недоліки, які виявляються по-різному, залежно від сфери та масштабу діяльності суб'єкта.
Знання особливостей тієї чи іншої організаційно-правової форми важливе в трьох аспектах. По-перше, важливо правильно визначити ту організаційно-правову форму, в якій підприємцю найвигідніше й найзручніше діяти. Важливо також правильно і вчасно визначити, коли настане необхідність зміни організаційно-правової форми, якщо наявна вже не задовольняє потреби підприємця. По-друге, укладаючи договірні зв'язки з контрагентами за угодами, знання специфіки їх організаційно-правових форм допомагає визначити майновий статус контрагента, характер відповідальності, щоб уникнути невиправданого ризику. По-третє, певні види діяльності можуть здійснюватися тільки в тих організаційно-правових формах, що зазначені в законодавстві. Зокрема, діяльність, пов'язана з виготовленням та реалізацією військової зброї й боєприпасів, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій — і повними товариствами також.
Організаційно-правова форма встановлює особливості правового режиму діяльності певного суб'єкта, що має важливе
Рис.
3.1. Фактори, які впливають на вибір
організаційно-пра- вової форми
підприємництва
значення і безпосередньо впливає на інтереси його контрагентів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за боргами суб'єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики обсягу прав, обов'язків, меж відповідальності конкретного суб'єкта підприємництва.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин функціонують різні підприємницькі утворення, але з неоднаковим ступенем юридичного кодування.
Класифікація організаційно-правових форм підприємництва у загальному вигляді представлена в табл. 3.1. кожна з форм підприємницьких утворень розподілено в ту чи іншу групу згідно із класифікаційними ознаками.
Таблиця
3.1. Класифікація організаційно-правових
форм підприємництва
Класифікаційна
ознака
Вид підприємництва
1. За характером
та змістом підприємницької
діяльності Підприємства; організації; установи
2. За формою
власності Приватне
підприємство, що діє на основі
приватної власності громадян чи
суб'єкта господарювання (юридичної
особи);
підприємство,
що діє на основі колективної власності;
комунальне
підприємство, що діє на основі
комунальної власності територіальної
громади; державне,
що діє на основі державної
власності; підприємство,
засноване на змішаній формі
власності
3. За способом
утворення (заснування) та формування
статутного фонду
Унітарне
підприємство;
корпоративне
підприємство
4. За видом
діяльності Виробниче; комерційне; фінансове; інше
5. За масштабом
діяльності Малі
підприємства; середні; великі
6. За суб'єктами
підприємництва
Юридичні особи;
фізичні особи
7. За можливостями
зростання Малопотенційне;
середньопотенційне;
1 — високопотенційне
Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а також іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.
Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію, а організації, як правило, виконують певні роботи (будівельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Кожне із підприємств відрізняється за способом формування майна (унітарне або корпоративне — див. на рис. 3.2), масштабами діяльності (рис. 3.3), ступенем відповідальності, формою власності, можливостями зростання.
Оскільки серед суб'єктів підприємництва переважають юридичні особи, то окремо розглянемо їх класифікацію, складену на основі нового Цивільного кодексу України (ЦКУ) та нового Господарського кодексу України (ГКУ). Зауважимо, однак, що нове законодавство поки що не має єдиного підходу до організаційно-правових форм, що видно з порівняння класифікацій, відображених на рис. 3.4 і 3.5.
Цивільний кодекс має статус акта вищого порядку як основного акта цивільного законодавства, тому розглянемо класифікацію, складену на основі нового ЦКУ. Стаття 88 ЦКУ передбачає такі організаційно-правові форми юридичних осіб, як товариство, установа, а також інші форми, передбачені законом. Цей перелік не можна вважати вичерпним, тому що сучасний ринок пропонує значно ширший спектр юридичних осіб. За новим ЦКУ, вводиться поняття товариства, яким є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), котрі мають право участі у діяльності цього товариства. Поняття господарського товариства поглинається поняттям підприємницького товариства.
Згідно з класифікацією юридичних осіб за метою їх діяльності товариства поділяються на підприємницькі й непідпри- ємницькі.
св
а
«
З «
» в
я я
>. »
о
о хо о
V О
В
о
Л
со
Корпоративне підприємство
Створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найняття, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Унітарними є державні і комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника
Створюється двома або більше засновниками за їх спільним рішеннями (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав (у т. ч. через органи, що ними створюються) участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства. Сюди належать корпоративні підприємства, господарські товариства, а такозК інші підприємства, засновані на приватній власності двох або більше осіб
Рис. 3.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпоративного підприємств
Рис.
3.3. Групування підприємств за масштабами
діяльності за Господарським кодексом
України
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть утворюватися лише як господарські товариства або виробничі кооперативи. Непідприємницькими товариствами (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
За новим Господарським кодексом України, юридичні особи поділяються на підприємства, інші організації та об'єд- Н/О/Н/НЯ підприємств (асоціація, корпорація, консорціум,
Рис.
3.4. Організаційно-правові форми юридичних
осіб за новим Цивільним кодексом
України
концерн та ін. Підприємства поділяються: на комунальне, підприємство колективної власності, державне підприємство, підприємство змішаної форми власності, приватне підприємство і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.
Часто в теорії і практиці використовують термін "підприємницька фірма", під яким розуміється організаційно-правова
|
|
||||
і * * |
І |
||||
Асоціація |
Корпорація |
Консорціум |
Концерн |
Інші |
Юридичні особи
Інші організації
Об'єднання підприємств
Підприємства
Підприємство колективної власності
Державне підприємство
Підприємство змішаної
Комунальне
Приватні підприємства
Господарські товариства
Підприємства |
|
|
|
з іноземними |
|
Іноземні |
Сільське |
інвестиціями |
|
підпри |
господар |
(спільні |
|
ємства |
ство |
підприємства) |
|
|
|
Орендне підприємство
|
г |
і |
1 |
1 |
г |
||
|
|
|
|
Товарист |
|
Товарист |
|
Повне |
Командит- |
|
во з обме |
|
во з додат |
||
товарис |
не това |
|
женою |
|
ковою |
||
тво |
риство |
|
відпові |
|
відпові |
||
|
|
|
|
дальністю |
|
дальністю |
Акціонерне товариство
Рис. 3.5. Організаційно-правові форми юридичних осіб за новим Господарським кодексом України
форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) та організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприємницької діяльності, що допускає використання праці найманих працівників. Термін "підприємницька фірма" значною мірою має умовний характер, оскільки в українському законодавстві немає визначення поняття "фірма".
3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
Поширеною формою підприємництва є господарські товариства (ГТ) із різним ступенем відповідальності, які діють на основі Закону України "Про господарські товариства", що визначає види господарських товариств, правила їх створення та порядок діяльності.
Згідно з цим Законом господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна й участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Характеристика господарських товариств дається також і в новому Цивільному кодексі України, главі 8 "Підприємницькі товариства".
Законодавством передбачено, що господарське товариство може діяти у складі одного учасника, крім повного та коман- дитного товариств, оскільки учасники таких товариств відповідно до укладеного міні ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за своїми зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Учасниками є як юридичні, так і фізичні особи. Але законом можуть бути встановлені обмеження щодо участі в господарських товариствах. Такими законами є Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", Закон України "Про підприємництво" та інші.
У сучасних умовах у зв'язку з домінуванням у сфері підприємництва господарських товариств переважає теорія інтересу. У цьому полягає сутність ГТ як юридичної особи.
Права та обов'язки учасників товариства визначаються законодавством та засновницькими документами і відображені в табл. 3.2.
Таблиця
3.2. Права та обов'язки учасників
господарського товариства
Права учасників
ГТ
Обов'язки
учасників ГТ брати
участь в управлінні справами
товариства на підставі установчих
документів; брати
участь у розподілі прибутку товариства
та одержувати його частину
(дивіденди); вийти
з товариства; одержувати
інформацію про діяльність товариства
виконувати
вимоги, встановлені установчими
документами товариства й рішення
загальних зборів та інших органів
управління товариства; виконувати
свої зобов'язання перед товариством,
у т. ч. пов'язані з майновою участю,
а також вносити вклади (оплачувати
акції) у розмірі, порядку та
засобами, передбаченими установчими
документами;
не розголошувати
комерційну таємницю та конфіденційну
інформацію про діяльність
товариства;
виконувати інші
обов'язки, передбачені чинним
законодавством України та
установчими документами товариства
Господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті його діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Порівняльна характеристика видів ГТ подається в табл. 3.3.
Таблиця
3.3. Порівняльна характеристика
господарських товариств
Основні ознаки
і характеристики
Акціонерне
товариство (АТ)
Товариство з
обмеженою відповідальністю (ТзОВ)
Товариство з
повною відповідальністю (ТзПВ)
Товариство з
додатковою відповідальністю
(ТзДВ)
Товариство зі
змішаною відповідальністю
(командитне)
1
2
3
4
5
6
Засновницькі
документи
Установчий
договір, статут
Установчий
договір, статут
Установчий
договір
Установчий
договір, статут
Установчий
договір
Ступінь
відповідальності
Обмежена в межах
своїх часток акцій
Обмежена в межах
вкладів у майно
Солідарна
(необмежена) всім своїм майном
В межах вкладів
і додатково належним майном в
однаковому для всіх учасників
кратному розмірі до внеску кожного
учасника
Солідарна для
дійсних членів і обмежена вкладом
у майно для членів- вкладників
Система управління
Загальні збори
акціонерів — вищий орган; рада
акціонерів, правління — виконавчий
орган
Збори учасників
— вищий орган; дирекція — виконавчий
Органи управління
не створюються; справи товариства
ведуться за загальною згодою
учасників
Збори учасників
— вищий орган; дирекція — орган
виконавчий
Органи управління
не створюються, діє договір доручення,
який поширюється для дійсних членів