- •Тема 1. Економічна теорія:
- •Опорний конспект лекції №1
- •Тема 1. Економічна теорія: предмет, метод і функції. План
- •1.Поняття економіки та основні етапи розвитку економічної теорії, її напрями та школи.
- •2.Предмет економічної теорії. Економічні категорії та закони.
- •3.Функції економічної теорії.
- •1.Поняття економіки та основні етапи розвитку економічної теорії, її напрями та школи.
- •2.Предмет економічної теорії. Економічні категорії та закони.
- •3.Функції економічної теорії.
- •Тема 2. Економічний розвиток:
- •Тема 3.Фактори, процеси і результати виробництва.
- •Опорний конспект лекції №2.
- •Тема 2. Економічний розвиток: рушійні сили та фактори.
- •Тема 3. Фактори, процес і результат виробництва. План
- •1.Гальчинський а.С., Єщенко п.С., Палкін ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – к.: Вища шк.., 1995. – 475 с.: іл., с.30-37, 54-61.
- •2.Безмежність потреб і обмеженість ресурсів. Закон обмеженості ресурсів. Альтернативні вибір та вартість. Крива виробничих можливостей.
- •3.Виробництво та його фактори. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •4.Суспільне виробництво та його стадії. Суспільний, необхідний та додатковий продукт.
- •Викладач: в.М. Адаменко Семінарське заняття №1. Теми 2,3 Фактори виробництва, його продукти та структура.
- •1.Гальчинський а.С., Єщенко п.С., Палкін ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – к.: Вища шк.., 1995. – 475 с.: іл., с.3-19, 30-37, 54-61.
- •2. Чухно а. А., Єщенко п. С., Климко н. Г. Та ін. Основи економічної
- •Поняття і категорії:
- •Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів:
- •Тема 4. Економічні системи суспільсва.
- •Опорний конспект лекції №3.
- •Тема 4. Економічні системи суспільства. План
- •1.Зміст і структурні елементи економічної системи.
- •2.Моделі економічних систем.
- •1.Зміст і структурні елементи економічної системи.
- •2.Моделі економічних систем.
- •Тема 5. Товарне виробництво. Товар і гроші.
- •Опорний конспект лекції №4.
- •Тема 5. Товарне виробництво. Товар і гроші. План
- •1.Натуральне виробництво та товарне виробництво.
- •2.Товар і його властивості.
- •3.Гроші в системі товарних відносин. Функції грошей. Види грошей. Закони грошового обігу.
- •1.Натуральне виробництво та товарне виробництво.
- •2.Товар і його властивості.
- •3.Гроші в системі товарних відносин. Функції грошей. Види грошей. Закони грошового обігу.
- •Закони грошового обігу:
- •Склав викладач: в.М. Адаменко Семінарське заняття №2.
- •Тема 4. Економічна система та її структура.
- •1.Зміст економічної системи, її структура.
- •2.Типаи економічних систем.
- •3.Моделі економічних систем, їх риси, ознаки.
- •Поняття і категорії:
- •Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів:
- •Поняття і категорії:
- •Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів:
- •Тема 6. Загальні основи ринку.
- •Опорний конспект лекції №5
- •Тема 6. Загальні основи ринку. План
- •1.Сутність ринку, його суб’єкти та об’єкти. Умови формування та функціонування ринку.
- •2.Види ринків.
- •3.Інфраструктура ринку. Товарна і фондова біржі. Ринок праці. Банки та небанківські інституції.
- •1.Сутність ринку, його суб’єкти та об’єкти. Умови формування та функціонування ринку.
- •2.Види ринків.
- •3.Інфраструктура ринку. Товарна і фондова біржі. Ринок праці. Банки та небанківські інституції.
- •Тема 7. Суб`єкти ринкової економіки
- •Опорний конспект лекції №6
- •Тема 7. Суб`єкти ринкової економіки. План
- •1. Закон попиту і пропозиції.
- •2. Сутність та функції домогосподарств, їх доходи та видатки.
- •3. Суть, умови та види підприємницької діяльності.
- •4. Суть, ознаки та види підприємств.
- •Глава 9 Господарського кодексу України регулює діяльність господарських товариств.
- •Глава 10 Господарського кодексу України регулює діяльність підприємств колективної власності.
- •Глава 11 Господарського кодексу України регулює діяльність приватних підприємств.
- •5. Капітал підприємства і його кругообіг. Оборот капіталу.
- •6. Витрати виробництва та їх структура.
- •Склав викладач: в.М. Адаменко Семінарське заняття №4. Теми 6,7 Взаємодія основних ринкових сил.
- •Поняття і категорії:
- •Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів:
- •Тема 8. Конкуренція і монополія. Теорія ринкових структур.
- •Тема 9. Ринок факторів виробництва і розподіл доходів.
- •Опорний конспект лекції №7
- •Тема 8. Конкуренція і монополія. Теорія ринкових структур.
- •Тема 9. Ринок факторів виробництва і розподіл доходів. План
- •1.Сутність, умови виникнення і економічний закон конкуренції.
- •2.Методи і способи конкурентної боротьби. Цінова і нецінова конкуренція. Наслідки, типи конкуренції.
- •3.Теорія ринкових структур. Типи та критерії класифікації ринкових структур.
- •4.Ринок факторів виробництва, його сутність, функції, суб’єкти.
- •5.Ціноутворення на фактори виробництва і доходи. Їх властивості.
- •6.Ринок праці і заробітна плата.
- •7.Ринок капіталів. Фізичний і позичковий капітал. Позичковий відсоток.
- •8.Види земельної ренти. Ціна землі.
- •Тема 10. Національна економіка та її показники.
- •Тема 11. Економічне зростання та його фактори.
- •Опорний конспект лекції №8
- •Тема 10. Національна економіка та її показники.
- •Тема 11. Економічне зростання та його фактори. План
- •1. Національна економіка і національний продукт. Показники обчислення національного продукту.
- •2. Взаємозв`язок показників внп, чистого національного продукту, національного доходу, особистого доходу, отримуваного доходу.
- •3. Функціональний і особистий розподіл доходів. Розподіл національного доходу і формування доходів населення.
- •Класифікація доходів:
- •Трифакторна модель розподілу національного доходу
- •Чотирифакторна модель розподілу національного доходу
- •П’ятифакторна модель розподілу національного доходу
- •4. Фактори економічного зростання. Зміст і типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції.
- •5. Економічний цикл і його фази. Теорії циклів.
- •Викладач: в.М. Адаменко Семінарське заняття №5. Теми 10,11 Суспільне відтворення та економічне зростання.
- •Тема 12. Державне регулювання ринкової економіки.
- •Опорний конспект лекції №9
- •Тема 12. Державне регулювання ринкової економіки. План
- •1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Економічні функції держави. Теорії державного регулювання.
- •2. Форми і методи державного регулювання. Фіскальна і монетарна політика.
- •3. Грошова маса і її вимірювання. Механізм здійснення монетарної політики: регулювання обігової ставки, банківських резервів, операції на відкритому ринку.
- •1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Економічні функції держави. Теорії державного регулювання.
- •2. Форми і методи державного регулювання. Фіскальна і монетарна політика.
- •3. Грошова маса і її вимірювання. Механізм здійснення монетарної політики: регулювання обігової ставки, банківських резервів, операції на відкритому ринку.
- •Тема 13. Міжнародна економіка.
- •Опорний конспект лекції №10
- •Тема 13. Міжнародна економіка. План
- •Світовий ринок. Міжнародні економічні відносини. Міжнародна торгівля, її види і структура. Міграція робочої сили. Міжнародний рух капіталу.
- •Проблеми інтеграції України у світове господарство.
- •Викладач: в.М. Адаменко Семінарське заняття №6. Теми 12, 13. Роль держави в ринковій економіці та світова економіка.
- •Поняття і категорії:
- •Запитання для активізації пізнавальної діяльності студентів:
- •Теми рефератів:
- •Викладач: в.М. Адаменко
4.Суспільне виробництво та його стадії. Суспільний, необхідний та додатковий продукт.
Суспільне виробництво – розвинута форма, що прийшла на зміну товарній.
Основа його – поділ праці всередині гігантських компаній, коли їх філії у багатьох країнах є постачальниками деталей та вузлів, які не є товаром у повному розумінні цього слова.
Виробництво стає суспільним внаслідок поділу праці. Виробництво є процесом суспільним і безперервним. Люди не можу перестати виробляти тому, що вони не можуть перестати споживати.
Суспільне виробництво поділяється на:
основне виробництво
виробнича інфраструктура
соціальна інфраструктура
Основне виробництво — це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виробляються предмети споживання й засоби виробництва (промисловість, сільське господарство). Рівень розвитку основного виробництва — це рівень розвитку інших галузей.
Виробнича інфраструктура — це галузі, які обслуговують основне виробництво. Разом з основним виробництвом утворюють сферу матеріального виробництва.
Соціальна інфраструктура — це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства та надаються нематеріальні послуги, які відіграють вирішальну роль у розвитку робочої сили.
Основні фактори: особистий фактор виробництва це трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва. Трудові колективи виступають особистим фактором виробництва тому, що кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага, вдосконалювати процес виробництва. Поняття праця використовується поряд з поняттям робоча сила. Вони розглядаються як різні економічні категорії.
Робоча сила — це здатність людини до праці, або сукупність її фізичних і розумових здібностей та професійних навичок, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ. Праця ж виступає як доцільна діяльність людини, спрямована на зміну предметів і сил природи з метою задоволення своїх потреб. До речового фактору належать усі засоби виробництва, тобто сукупність предметів та засобів праці, які використовуються в суспільному виробництві для створення матеріальних благ.
Предмети праці — це те, на що спрямовано працю людини. Предмети праці поділяються на ті, котрі дані самою природою (руда, вугілля, газ і т.д.), а також ті, що є результатом попередньої праці людини (метал, бавовна).
Засоби праці — це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці, тобто все те, що людина ставить між собою і предметами праці. До засобів праці належать будівлі, споруди, верстати, машини, обладнання і т.п.
В свою чергу фактори виробництва поділяються на групи:
Земля — чи більш широко - природні ресурси - це дар природи для наших виробничих процесів - земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків, заводів і прокладання доріг; енергетичні ресурси для забезпечення пальним машин і теплом наших помешкань; неенергетичні ресурси, наприклад, мідна і залізна руда чи пісок. Навколишнє середовище - повітря, яким ми дихаємо, і воду, яку п'ємо, - розглядаємо також як природні ресурси.
Праця — це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами. Праця вимірюється часом, витраченим людиною на виробництві. Вважається, що в процесі праці відбувається споживання робочої сили, а також розвиток і вдосконалення самої людини завдяки нагромадженню знань, досвіду, підвищенню кваліфікації. Чим більш кваліфікована праця людини, тим вищий її капітал, а відповідно і дохід з цього капіталу.
Капітал утворюють товари тривалого використання, вироблені для виробництва інших товарів. Сюди відносять верстати, дороги, комп'ютери, молотки, вантажівки, сталеливарні заводи, автомобілі, машини для миття посуду. (Іншими словами, це матеріальні та фінансові ресурси в системі факторів виробництва). Їх технічний стан постійно вдосконалюється і впливає на загальну результативність виробничого процесу і його ефективну доцільність.
Підприємницькі здібності — це особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. І хоча носієм підприємницьких здібностей також виступає людина, їх не можна прирівняти до праці. Далеко не кожен з нас має дар підприємця. Тому підприємництво вважають особливим людським ресурсом, що об'єднує всі інші ресурси в єдиний процес виробництва товарів або послуг.
Сукупний суспільний продукт — узагальнюючий результат виробничої діяльності суспільства. Він являє собою сукупність усіх благ, що створені суспільством за певний проміжок часу (як правило за рік).
Залежно від способу розрахунку тих елементів, що входять до його складу ССП розрізняють як:
валовий суспільний продукт (ВСП)
кінцевий суспільний продукт (КСП)
валовий національний продукт (ВНП)
чистий продукт (ЧП)
При цьому валовий національний продукт і чистий продукт найповніше віддзеркалюють результат суспільного виробництва.
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність усіх виготовлених товарів у сфері матеріального виробництва та наданих послуг у нематеріальному виробництві у країні за рік.
Цей показник розраховують на основі таких складових:
суми спожитих населенням предметів
обсягу державних закупівель
обсягу капітальних надходжень
сальдо платіжного балансу
Розрахунок величини ВНП дає змогу об'єктивно визначати рівень виробництва і споживання, приймати виважені рішення у цих сферах, робити аналіз і співвідношення з іншими країнами
Чистий продукт (ЧП) — частка ВНП, яка реально використовується для особистого споживання та розширення виробництва.
За речовим змістом складається з предметів, що йдуть на особисте споживання, і засобів виробництва, які спрямовані на розвиток виробництва.
Необхідний продукт - частина суспільного продукту, виробленого працівниками матеріального виробництва, необхідна для нормального, з точки зору існуючих соціально-економічних умов, відтворення фізичних і духовних здібностей працівника і членів його сім'ї. Час, протягом якого виробляється Н. п., є необхідний робочий час, а праця, витрачена протягом цього часу, — необхідна праця . Розміри Н. п. визначаються як величиною сукупного суспільного продукту, так і пропорцією, в якій останній ділиться на Н. п. і додатковий продукт . В класових антагоністичних формаціях це ділення носить експлуататорський характер, оскільки панівні класи прагнуть збільшити додатковий продукт за рахунок посилення експлуатації працівника і скорочення Н. п. При рабовласницьких буд і феодалізму величина Н. п. визначалася низьким рівнем продуктивної сили праці і стосунками експлуатації, а панування натурального господарства обмежувало додаткову працю (а значить і додатковий продукт) більш менш вузьким довкола потреб. Мета розвитку капіталістичного виробництва — виробництво і привласнення додатковій вартості. Капіталісти прагнуть урізувати Н. п., потрібний для відтворення товару робоча сила, і збільшити за рахунок цього додатковий продукт. З розвитком капіталізму на основі підвищення продуктивності суспільної праці (в першу чергу в галузях, де створюються предмети вжитку, а також в галузях, де виготовляються засоби виробництва для галузей тих, що виробляють предмети вжитку) відбувається скорочення долі Н. п. в сукупному суспільному продукті. Проте поряд з чинниками, ведучими до скорочення долі Н. п., виявляються протидіючі тенденції, перш за все боротьба робочого класу в капіталістичних країнах за підвищення заробітної плати і соціальні права. Посилення інтенсифікації праці породжує необхідність збільшення засобів, що йдуть на відшкодування додаткових витрат фізичній, нервовій і розумовій енергії робітника. Нарешті, в умовах сучасного науково-технічній революції зростають витрати на підвищення освітнього рівня і професійно-технічної підготовки робочого класу.
Додатковий продукт — це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.
Додатковий продукт - це частина чистого продукту, що створюється понад необхідний продукт. Додатковий продукт використовується на нагромадження (розширення виробництва), споживання осіб, не зайнятих в суспільному виробництві (окрім членів сімей його учасників), державні витрати на оборону, управління, соціальну допомогу та інше.
Чим більший додатковий продукт,тим більші можливості суспільства в нарощуванні обсягів виробництва, підвищенні добробуту населення.
Співвідношення додаткового і необхідного продукту називають нормою додаткового продукту. Вона розраховується таким чином:
Норма Додатковий продукт (m)
додаткового = --------------------------------- * 100.
продукту Необхідний продукт (V)
Обсяг необхідного продукту характеризує добробут населення, а додаткового продукту-можливості країни у розширенні обсягів виробленого суспільного продукту, оборонної і науково-технічної могутності, соціального захисту населення. Додатковий продукт є фундаментом зростання народного добробуту у майбутньому. Тому без додаткового продукту не може існувати жодне суспільство.