Тире у неповному реченні

1. Тире ставиться у неповному реченні на місці пропущеного члена речення, переважно присудка: Смерть і життя – у владі язика (Смерть і життя перебуває у владі язика). У пісні – наша воля (У пісні висловлена наша воля).

2. Тире ставиться і в неповному реченні, що є частиною складного, коли пропущений член речення легко відновити за змістом попередньої частини і на місці пропуску робиться пауза: Ластівка повертається до свого гнізда, людина – додому. З лісу шепче гілка, з жита – перепілка.

3. Якщо пропущено не присудок, а інший член речення, тире на місці пропуска може ставитися і не ставитися: Раз опечешся, другий – остережешся. В одній руці у нього був бублик, у другій бриль в вишнями.

4. Між двома однаковими або близькими за значенням словами (в одній або в різних формах), якщо друге вжите з часткою не і оби­два вони за змістом утворюють єдине ціле і передають невизна­ченість або сумнів, може ставитися тире, якщо цього вимагає інтонація: Співай – не співай, а часу не спинити. Гомін – не гомін, а якась трусанина знялася. Я крадькома дивлюсь на гостю — не надивлюся.

Тире при однорідних членах речення

1. Тире ставиться між однорідними присудками, якщо у наступ­ному присудку вказано причину вираженої попереднім присудком дії, пояснення, уточнення, узагальнення, наслідок, швидку змі­ну подій: Мати ще спала – очікувала його. Ой кінь ірже – військо чує. А я скочив – Дунай перескочив.

2. Тире ставиться між однорідними підметами, присудками, додат­ками, означеннями, обставинами, якщо вони перебувають у зв'язку різкого протиставлення і не пов'язані сполучниками: Вітер в гаї не гуляє – вночі спочиває. Не плаває – літає Семен Дніпром.

В такому разі однорідні члени речення протиставляються щодо їх відношення до члена речення, з яким вони пов'язані за змістом, виражене першим членом речення (з часткою не) заперечується, виражене другим – стверджується: То не хмара – біла пташка хмарою спустилась. І не співає – каркає лиш птах.

3. Тире ставиться й перед єднальним сполучником і (зрідка після нього) між двома присудками (або кількома присудками та останнім із них), якщо останній з них виражає несподіване або різко протилежне до висловленого першим: Земля на прощання усміхнулася – і потемніла. Глянь на вид – і не питай про здоров’я.

Тире при узагальнюючих словах

1. Досить часто тире ставиться після узагальнюючого слова (словосполучення): Сьогодні усе для тебе – озера, гаї, степи.

2. Тире ставиться після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом: Карі очі, чорні брови – все в неї сміється.

3. Тире ставиться після узагальнюючих слів, якщо далі речення продовжується: От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі: Тарас Трясило, Павлюк, Остряниця – з мечем і пожежею супроти ворогів рідного краю.

Тире при другорядних членах речення

1. Уточнюючі означення можуть відокремлюватися також за допомогою тире (для посилення експресії): Батько сидів з веслом на кормі – веселий та дужий. Печаль пече – гаряча і нестримна. Як тяжко нам – живим – свої хрести нести.

2. Якщо неузгоджені означення виражені неозначеною формою дієслова і перед ними можна поставити сполучник а саме, вони відокремлюються тире: Є найстрашніша з наук – розуміти все. Він знав одне – боротись до загину. При написанні таких речень слід звертати увагу не лише на їх зміст, а й на інтонування.

Тире при прикладці

1. Поширені та непоширені прикладки рідше відокремлюються тире: Шофер – літній чолов’яга – мав атлетичну будову тіла. Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Янович – чистенько зодягнене, випещене й капосне хлоп’я.

2. Якщо прикладка, виражена іменником – власною назвою, слу­жить для пояснення або уточнення іменника загальної назви: На Вор­склі стоїть прославлена батьківщина Котляревського – Полтава. За вікном літа жде антонівка, мій батько посадив її – Антін.

3. Завжди відокремлюються прикладки, що відносяться до нульо­вого займенника-підмета в неозначено-особовому реченні: Сивочола дитина – жду чудес восени.

4. За допомогою лише тире прикладка відокремлюється, якщо має уточнююче значення і перед нею можна поставити слово а саме: А село знає одну славу – честь. Одна в поета правда – чистота. І суворий володар – вікінг – свій проводить корабель.

5. Якщо в кінці відокремленої прикладки відповідно до правила має стояти кома, ставиться тільки перше тире у випадку, коли прикладки стосуються однорідних членів речення: На сей раз Антон Павлович запросив близьких собі: Книша з жінкою – високою та сухою молодицею; секретаря суду – лисенького та низенького старичка та його жінку – огрядну та товсту панію, велику товаришку головихи.