- •1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів
- •1.2. Фінанси в економічній системі держави
- •1.3. Призначення та роль фінансів
- •1.4. Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системи
- •2.1. Теоретичні основи побудови фінансової системи
- •2.2. Структура фінансової системи
- •2.3. Правові та організаційні основи фінансової системи
- •2.4. Вплив фінансової системи на темпи й пропорції розвитку економіки
- •3.1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •3.2. Предмет і метод фінансової науки
- •3.3. Розвиток фінансової науки в Росії
- •3.4. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3.5. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •4.1. Фінансова політика як важлива сфера діяльності держави
- •4.2. Завдання і принципи фінансової політики
- •4.3. Форми і методи реалізації фінансової політики
- •4.4. Фінансова безпека держави
- •4.5. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави
- •4.6. Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її локалізації
- •5.1. Економічна суть і призначення фінансових ресурсів
- •5.2. Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових ресурсів
- •5.3. Склад і структура фінансових ресурсів в економіці держави
- •5.4. Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі
- •6.1. Призначення і роль фінансового механізму
- •6.2. Склад і структура фінансового механізму
- •6.3. Фінансові показники
- •6.4. Використання фінансового механізму для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту
- •7.1. Зміст і принципи фінансового планування
- •7.2. Система фінансових планів
- •7.3. Зведене фінансове планування
- •7.4. Фінансові баланси в економічній системі держави
- •7.5. Баланс фінансових ресурсів і витрат регіонів
- •8.1. Система державних фінансів
- •8.2. Призначення і роль державних фінансів
- •8.3. Правові й організаційні засади державних фінансів
- •8.4. Становлення та розвиток державних фінансів України
- •9.1. Бюджет в економічній системі держави
- •9.2. Бюджетна система
- •9.3. Бюджет у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі
- •9.4. Бюджетний дефіцит
- •9.5. Бюджетна система України й напрями вдосконалення бюджетного процесу
- •10.1. Теоретичні основи становлення та розвитку місцевих фінансів
- •10.2. Місцеві бюджети — основа місцевих фінансів в Україні
- •10.3. Доходи й видатки місцевих бюджетів України
- •10.4. Міжнародні принципи і вимоги до фінансового забезпечення діяльності місцевого самоврядування
- •10.5. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні
- •11.1. Передумови виникнення та розвитку податків
- •11.2. Наука про податки як складова фінансової науки
- •11.3. Економічна сутність податків та їхнє призначення
- •11.4. Сучасні податкові системи зарубіжних країн
- •11.5. Становлення та розвиток податкової системи України
- •12.1. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур
- •12.2. Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності
- •12.3. Фінансове забезпечення функціонування та відтворення основних фондів
- •12.4. Фінансовий аспект формування і використання обігових коштів
- •12.5. Фінансове планування й прогнозування на підприємствах
- •13.1. Система централізованих фондів цільового призначення
- •13.2. Пенсійний фонд
- •13.3. Фонд соціального страхування
- •13.4. Фонд сприяння зайнятості населення
- •13.5. Фонд сприяння конверсії
- •13.6. Державний інноваційний фонд
- •13.7. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
- •14.1. Економічна природа і призначення соціальних гарантій
- •14.2. Види й форми соціальних гарантій
- •14.3. Джерела фінансового забезпечення соціальних гарантій
- •14.4. Становлення й розвиток системи соціальних гарантій в Україні
- •15.1. Економічна природа і суть страхування
- •15.2. Ринок страхових послуг
- •15.3. Фінансові аспекти соціального страхування
- •15.4. Система страхування в Україні
- •15.5. Фінансові резерви
- •16.1. Економічна сутність і роль державного кредиту
- •16.2. Структура державного боргу та механізм його формування
- •16.3. Управління державним боргом і його обслуговування
- •16.4. Державний борг України та механізм його обслуговування
- •16.5. Вплив державного боргу на фінансове становище держави
- •17.1. Призначення і структура фінансового ринку
- •17.2. Валютний ринок і валютні операції
- •17.3. Ринок кредитних ресурсів
- •17.4. Ринок цінних паперів
- •17.5. Ринок фінансових послуг
- •18.1. Зміст і призначення фінансового контролю
- •18.2. Організація й методи фінансового контролю
- •19.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •19.2. Менеджмент державних фінансів
- •19.3. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур
- •19.4. Податковий менеджмент
- •20.1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів
- •20.2. Міжнародні фінансові інститути
5.2. Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових ресурсів
Однією з найважливіших умов розкриття змісту й призначення фінансових ресурсів є виявлення їхнього взаємозв'язку з вартісною структурою валового внутрішнього продукту (див. рис. 1).
Як видно з рисунка І, основним джерелом формування фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування й інші соціальні потреби.
Частина фінансових ресурсів є вирахуваннями із заробітної плати, податків та платежів населення. Велику частку також становлять непрямі податки, які в структурі валового внутрішнього продукту показані згорнутим сальдо, тобто за мінусом дотацій, що надаються різним галузям економіки з державного бюджету. Тому при зіставленні фінансових ресурсів із валовим внутрішнім продуктом треба враховувати особливість взаємозв'язків показників, оскільки метод обчислення фінансових ресурсів об'єктивно зумовлює підвищення їхньої питомої ваги у валовому внутрішньому продукті. На наш погляд, було б доцільно здійснювати коригування фінансових ресурсів із метою вилучення подвійного рахунку.
Основна частина фінансових ресурсів є грошовим вираженням новоствореної вартості. Це, як зазначалося вище, прибуток, податки, відрахування на соціальне страхування та соціальне забезпечення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності. Крім цього, частина фінансових ресурсів має перенесену вартість основних фондів (амортизаційні нарахування), включає відрахування від собівартості на геологорозвідку, до фонду конверсії, плату за використання природних ресурсів тощо. Тому розгляд структури фінансових ресурсів у тісному зв'язку з вартісною структурою валового внутрішнього продукту має велике теоретичне й практичне значення.
По-перше, стає можливим визначити рівень використання фінансів у розподільчих процесах і на цій основі дати характеристику ефективності функціонування фінансового механізму. По-друге, значно розширюється інформаційна база для розробки фінансових показників ефективності виробництва й розробки основних напрямків удосконалення фінансових методів її підвищення. По-третє, можна відстежити рух кожної складової валового внутрішнього продукту від початкової — виробництва до кінцевої стадії — використання.
Фінансові ресурси є об'єктивно необхідною умовою процесу відтворення на всіх його стадіях, однак формування кінцевої структури відтворення досягається на стадії розподілу, де формуються пропорції між фондами відшкодування, споживання й нагромадження, здійснюється розподіл доходів між підрозділами суспільного виробництва, галузями господарства, соціальними групами, безпосередніми виробниками матеріальних благ.
На стадії розподілу фінанси набувають самостійної форми руху. Вони зумовлюють появу своїх специфічних категорій, важелів, інструментів, що регулюють процес створення доходів і грошових фондів, їхній розподіл і перерозподіл. У своїй сукупності вони складають основу фінансового механізму. Дослідження ролі фінансів у розподільчих процесах має важливе значення для виявлення їхньої сутності, оскільки саме тут в результаті руху фінансових ресурсів формуються економічні відносини щодо їх створення і використання, які по своїй суті є фінансовими. Удосконалення фінансових відносин — головна умова посилення впливу фінансів на процес відтворення. Однак, розглядаючи фінанси не як теоретичну абстракцію, а як складову господарського механізму, треба зазначити, що їхній вплив на розширене відтворення проявляється гам і тоді, де й коли відбувається процес створення й використання фінансових ресурсів.
Співвідношення фінансових ресурсів із загальноекономічними показниками в Україні у 1991—1999 роках характеризується даними, наведеними у таблиці 1.
Згідно з даними таблиці 1 частка фінансових ресурсів у валовому внутрішньому продукті значно коливається. Так, якщо у 1991 році вона становила 93,8 відсотка, у 1994 році — 86.2 відсотка, то в 1999 р. — 72,1 відсотка. Незважаючи на загальну позитивну значимість цієї тенденції до зниження, такі різкі коливання у співвідношеннях вказаних показників Є деструктивними щодо розвитку макроекономічних процесів і призводять до механічного руйнування фінансових пропорцій, які утворилися господарюючими суб'єктами попереднього часу та є фактором щодо поглиблення фінансової кризи, зокрема кризи неплатежів.
Високий відсоток фінансових ресурсів щодо ВВП підтверджує, що фінансова система виконує надмірну перерозподільчу функцію. Це знижує, з одного боку, ефективність самої фінансової системи, а з другого — негативно позначається на наявній системі розподілу й перерозподілу створюваного продукту Зокрема, перевантаження фінансової системи різними формами перерозподілу ресурсів між верствами населення, галузями економіки та регіонами негативно впливає на стимули до прані, оскільки відбувається відрив використання фінансових ресурсів від місця їх створення. Треба вжити серйозних заходів, які б забезпечили раціональнішу структуру співвідношення системи фінансів і ВВП.
Останніми роками виникли деструктивні тенденції і в розподілі створюваних у державі фінансових ресурсів у розрізі суб'єктів володіння і розпорядження. Про це свідчать дані, наведені у таблиці 2.
Якщо у 1991 році держава зосередила у своєму розпорядженні, тобто в бюджетній системі, 26,4 відсотка від загального обсягу фінансових ресурсів, то у 1994 році питома вага ресурсів, що зосередилися у бюджеті, становила вже 41,3 відсотка, а в 1999 році зменшилась до 33,6 відсотка.
З урахуванням ресурсів, які зосереджуються в різних централізованих цільових фондах, держава спрямовувала у своє розпорядження в 1991 році 38,1 відсотка, у 1994 році — 55,1 відсотка, а в 1999 році — 51,2 відсотка.
Відповідно збільшувалася й частка фінансових ресурсів підприємницьких структур. Це позитивно вплинуло на економічні й соціальні процеси в господарстві, оскільки так були створені сприятливі умови для підприємницької діяльності та зменшилися обсяги втручання держави в процеси фінансового забезпечення розвитку економіки.
Бюджетні ресурси наведені без урахування коштів Пенсійного фонду.