1. Види цін і порядок їх встановлення

У народному господарстві застосовуються вільні ціни й тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види про­дукції, товарів і послуг, за винятком тих, за якими здійс­нюється державне регулювання цін і тарифів.

Вільні ціни і тарифи, зокрема, поділяються на договірні та ціни, що встановлюються самостійно підприємствами і організаціями.

Державне регулювання цін і тарифів, згідно з ч. 5 ст. 191 ГК України, здійснюється через встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхи­лень від державних фіксованих цін і тарифів;

- граничних нормативів рентабельності;

- обов'язкового декларування цінових змін.

За надмірного зростання цін, раніше виведених з-під кон­тролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського під­порядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встанов­люються на ресурси, котрі значно впливають на загальний рі­вень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішаль­не соціальне значення, а також на продукцію, товари і пос­луги, виробництво котрих зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самовряду­вання, котрі своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі, нижчому від роз­міру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарю­вання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних

бюджетів.

При здійсненні експортних й імпортних операцій безпосе­редньо або через зовнішньоторговельного посередника в роз­рахунках із зарубіжними партнерами застосовуються конт­рактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються згід­но з цінами і умовами світового ринку.

Важливе значення для впорядкування ціноутворення при здійсненні експортно-імпортних операцій суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності України має Указ Президента України від 10 лютого 1996 р. "Про заходи щодо вдоскона­лення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" та затверджене ним Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності (Урядовий кур'єр. — 1996. --13 лют,).

За загальним правилом, контрактні ціни у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності визначаються її суб'єктами на до­говірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а та­кож інших факторів, які діють на відповідних ринках на і час укладання зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Однак Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і тор­гівлі України може запроваджувати індикативні ціни на товари, що обов'язкові до використання суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладан­ні та здійсненні зовнішньоекономічних угод.

Під індикативними розуміються ціни на товари, котрі відповідають цінам, які склалися чи складаються на відпо­відний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійс­нення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згід­но зі законодавством України.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України може запроваджувати індикативні ціни на товари:

- до експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи проце­дури в Україні або за її межами;

- до котрих застосовуються спеціальні імпортні процеду­ри згідно зі ст. 19 Закону України "Про зовнішньоеко­номічну діяльність";

- стосовно експорту котрих встановлено режим квотуван­ня, ліцензування;

- до експорту котрих встановлено спеціальні режими;

- в інших випадках на виконання міжнародних зобов'я­зань України.

Індикативні ціни розробляє Міністерство зовнішніх еко­номічних зв'язків торгівлі України й уповноважені ним орга­нізації на базі результатів аналізу інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських, інформаційних та інших установ і організа­цій України, з інших джерел, за відповідними методиками. При цьому беруться до уваги стандарти якості товарів, чин­ні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені за­конодавством України умови поставки та розрахунків, стан кон'юнктури зовнішніх і внутрішніх ринків, цінова інфор­мація та прогнози щодо можливих цінових коливань, кон­трактна практика про відповідний товар на відповідному ринку й інша інформація кон'юнктурно-цінового характеру.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України приймає рішення про запровадження індикатив­них цін на відповідні товари приймає та затверджує перелі­ки індикативних цін.

Таке рішення та переліки індикативних цін публікує Мі­ністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Украї­ни або уповноважені ним організації в газеті "Урядовий кур'єр" не менш як раз на місяць.

Договірні ціни

Аргументом на користь такого виду цін є те, що, згідно з ч. З ст. 180 ГК України, ціна є істотною умовою господар­ського договору. На підставі узагальнення практики укла­дення господарських договорів спостерігаються такі види договірних цін: тверда ціна, що не може бути змінена в про­цесі виконання договору; змінна, що змінюється за зазда­легідь визначеними параметрами; ціна з відсильними умо­вами (посилання на специфікації, накладні); визначення лише принципу встановлення ціни.

З огляду на те, коли та кому реалізуються продукція та товари, всі ціни (вільні, державні фіксовані й регульовані) поділяються на оптові, роздрібні та договірні.

Оптові (відпускні) ціни застосовуються при розрахунках між підприємствами і організаціями — товаровиробниками й споживачами (покупцями) продукції і товарів.

Роздрібні ціни на товари формуються, з огляду на оптові ціни, через введення до неторговельної надбавки (націнки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприємствами торгівлі та населенням, яке споживає товари.

При розрахунках за продану сільськогосподарськими то­варовиробниками сільськогосподарську продукцію застосо­вують закупівельні ціни.