Приклади обґрунтування теми наукових досліджень

Тема 1. Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується глобалізацією на всіх рівнях. Відбувається формування єдиного світового господарства, до якого у взаємозв'язку та взаємозалежності входять корпорації, галузі, країни та регіональні об'єднання. Процес глобалізації супроводжується і безпосередньо проявляється у зростанні зустрічних (загальносвітових) потоків товарів, послуг, капіталу, інтернаціоналізації науково-технічної та виробничої діяльності, інтеграційних процесах тощо.

Провідниками міжнародного економічного обміну капіталами і товарами, каталізаторами інновацій та точками соціально-економічного розвитку є особливі територіально-господарські утворення — спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР). Вони присутні в практиці багатьох держав світу, незалежно від рівня їх розвитку та соціально-політичного устрою. Відомо, що зони і території зі спецрежимом залежно від поставлених завдань дають змогу розширяти масштаби зовнішньоекономічного співробітництва, вирішувати питання зайнятості, забезпечувати зростання життєвого рівня населення, активізують науково-технічну діяльність тощо. Але для того, щоб результати зонування були позитивними, країна, що приймає, повинна враховувати як загальні закономірності розбудови СЕЗ і ТПР, так і їх специфічні риси, адаптувати механізм особливих територіально-господарських утворень до власної економіки.

Вивченням комплексу проблем, пов'язаних зі створенням та діяльністю СЕЗ і ТПР, займаються вчені багатьох країн, зокрема України – В. Бородюк, М. Бойко, В. Дергачов, М. Долішній, В. Євдокименко, Г. Ємець, М. Єрмошенко, С. Іщук, Л. Мінін, В. Мікловда, В. Пила, С. Романюк, Д. Стеченко, В. Симоненко, В. Фінагін, Ю. Цветов, О. Чмир, І. Школа; Росії — С. Артоболевський, В. Бутов, А. Горбунов, Т. Данько, С. Дійков, В. Ігнатов, А. Ка­пустин, В. Лексін, З. Окрут, С. Суспицин, Ю. Степа­нов, Н. Смородинська, А. Шеховцов, а також дослід­ники з Америки, Великобританії, Німеччини, серед яких G. Riposa, N. Armstrong, J. Taylor, D. Dowall, W. Fulton, J.B. Steinberg та інші.

В роботах цих авторів розглядаються поняття та основні підходи до класифікації зон і депресивних регіонів, аналізується досвід іноземних держав у галузі зонування, наводяться типові елементи ме­ханізму та спеціального режиму СЕЗ і ТПР. Але досі немає усталених наукових позицій щодо понятійно­го апарату, типових ознак, класифікації, методич­них основ розбудови СЕЗ і ТПР — від проектування до аналізу і моніторингу. На нашу думку, саме ви­рішення основних проблем теоретичного, методич­ного та практичного характеру дасть змогу зробити більш ефективним процес розбудови вільних еконо­мічних зон і територій пріоритетного розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, пла­нами, темами. Наукове дослідження передбачаєть­ся проводити у тісному зв'язку з планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань Євро­пейської інтеграції України та державною Програ­мою розвитку в Україні спеціальних (вільних) еко­номічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 р.

Результати дослідження будуть використані у практичній діяльності Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністер­ства транспорту України, зокрема — при розробці та реалізації Програми створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджен­ня є розробка науково-методичних основ формуван­ня і розвитку особливих територіально-господар­ських утворень. Виходячи з цього, нами будуть ви­рішуватись такі завдання:

• визначити теоретичні засади діяльності СЕЗ, уточнити понятійний апарат та розробити схему кла­сифікації спеціальних (вільних) економічних зон;

• проаналізувати зарубіжний досвід та виявити основні тенденції розвитку СЕЗ і ТПР;

• опрацювати науково-методичні основи форму­вання та розвитку СЕЗ різних типів;

• розкрити особливості нормативно-правового забезпечення СЕЗ і ТПР в Україні;

• визначити передумови та проаналізувати прак­тичні результати діяльності Північнокримської експе­риментальної економічної зони "Сиваш";

• розробити науково-методичні основи проектуван­ня особливих територіально-господарських утворень;

• опрацювати методичні положення проведення експертизи інвестиційних проектів, які пропонують­ся для реалізації у СЕЗ і ТПР та визначити критерії відбору пріоритетних видів економічної діяльності;

• удосконалити діючу систему контролю та мо­ніторингу розвитку СЕЗ і ТПР в Україні;

• сформувати методичні рекомендації щодо про­ведення аналізу ефективності діяльності СЕЗ і ТПР;

• визначити результати функціонування в Украї­ні протягом 1997 — 2000 рр. спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвит­ку та сформувати основні напрямки їх подальшої розбудови.

Об'єкт дослідження — організаційно-економіч­ні механізми регіонального розвитку та функціонуван­ня особливих територіально-господарських утворень.

Предмет дослідження — спеціальні (вільні) еко­номічні зони і території пріоритетного розвитку зі спе­ціальним режимом інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складуть наукові положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіж­них вчених з питань регіонального розвитку, зовніш­ньоекономічної діяльності, зайнятості, СЕЗ і ТПР, нормативно-правові акти, що регламентують підпри­ємництво, діяльність вільних економічних зон і тери­торій пріоритетного розвитку.

Для оцінювання закономірностей розвитку СЕЗ і ТПР та результативності їх використання у світовій господарській практиці передбачається використо­вувати методи статистичного, функціонально-струк­турного аналізу, комплексної оцінки умов і факторів формування територіально-господарських утворень.

Під час розробки схем проведення моніторингу та побудови класифікаційних груп СЕЗ різних типів буде застосовуватись метод групування та синтезу; дослідження ефективності функціонування в Украї­ні СЕЗ і ТПР здійснюватиметься шляхом збору, узагальнення та аналізу статистичних даних із засто­суванням нормативного та балансового методів, ме­тоду експертних оцінок, екстраполяції тощо.

При підготовці наукової роботи будуть залучатись дані офіційної статистики щодо соціально-економіч­ного розвитку України та основні макроекономічні показники розвитку світової економіки, результати моніторингу СЕЗ і ТПР, дані Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів, Державної податкової адміні­страції та Державної митної служби України.

Наукова новизна результатів. У процесі прове­дення дослідження передбачається отримати такі наукові та практичні результати:

• запропонувати перелік основних критеріїв, які визначають належність територіально-госпо­дарського утворення до СЕЗ;

• уточнити поняття спеціальної (вільної) еконо­мічної зони;

• розробити багатокритеріальну класифікацію спеціальних (вільних) економічних зон, яка дасть змогу найбільш повно охарактеризувати кожну СЕЗ за ознаками розташування відносно державного кор­дону, характеру об'єкта зонування, принципу органі­зації, взаємодії зпозазональною економікою, націо­нальною належністю, масштабу вирішуваних зав­дань, функціональної спрямованості;

• визначити закономірність створення терито­рій пріоритетного розвитку у формі зон підприєм­ництва та партнерства у промислово розвинених країнах, зокрема Великобританії і СІЛА;

• запропонувати основні методичні підходи до проектування СЕЗ і ТПР, зокрема розробити мето­дику підготовки техніко-економічного обґрунтуван­ня доцільності заснування СЕЗ чи ТПР, яка відріз­нятиметься від загальновідомих методик з підготов­ки промислових досліджень і бізнес-планів тим, що враховуватиме специфіку особливих територіально-господарських утворень, їх статус, режим та зако­номірності розвитку;

• проаналізувати проекти заснування СЕЗ в Україні, що дасть змогу сформувати узагальнений "портрет" СЕЗ та визначити недоліки, характерні для проектних розробок вільних зон;

• визначити передумови, характер та результа­ти розвитку ПЕЕЗ "Сиваш" — першого українсько­го досвіду в галузі створення СЕЗ;

• запропонувати методичні підходи до проведен­ня оцінювання інвестиційних проектів, які перед­бачається реалізовувати на території СЕЗ чи ТПР із застосуванням пільгового режиму;

• провести аналіз організації моніторингу СЕЗ і ТПР в Україні, на основі якого зробити узагальнені висновки про переваги та недоліки діючої інформа­ційної системи, підготувати пропозиції щодо її вдос­коналення;

• запропонувати методику оцінювання ефектив­ності діяльності СЕЗ і ТПР, яка будуватиметься на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з регіональними програ­мами та складатиметься з блоків за оцінкою органі­заційно-правового забезпечення, соціально-еконо­мічних та бюджетно-фінансових результатів;

• визначити місце СЕЗ і ТПР у сучасній еконо­мічній політиці держави, сформулювати проблеми та перспективи подальшої розбудови зон і територій в Україні.

Очікувані результати та їх практичне значення. Наукові та методичні напрацювання матимуть прак­тичне значення, оскільки їх можна буде використо­вувати у процесі підготовки нормативної бази, фор­мування державної стратегії та безпосередньо при розбудові СЕЗ і ТПР в Україні. Зокрема, вони знай­дуть застосування в обґрунтуванні управлінських рі­шень уповноважених органів спеціальних (вільних) економічних зон в Україні, розробці системи заходів їх розвитку, оцінюванні ефективності функціону­вання СЕЗ і ТПР, опрацюванні критеріїв визначен­ня пріоритетних видів економічної діяльності та їх безпосередньому відборі.

Основні матеріали дослідження також можуть бути використані при викладанні студентам еконо­мічних спеціальностей вищих навчальних закладів спеціального курсу "Вільні економічні зони".

Апробація результатів дисертації. Основні ре­зультати дисертаційного дослідження передбачаєть­ся оприлюднити на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, опуб­лікувати у статтях у фахових журналах та збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дослідження. Робота буде скла­датися зі вступу, трьох розділів, 10 параграфів, вис­новків до розділів, загальних висновків, списку ви­користаних джерел та додатків.